Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/13258/24
1-кп/569/501/26
УХВАЛА
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
20 травня 2026 року м. Рівне
Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22023180000000117 від 25.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження №22023180000000117 від 25 травня 2023 року про обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
До початку судового засідання, 12 травня 2026 року, прокурор ОСОБА_8 подав клопотання про продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави терміном на 60 діб. Звертаючись до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_6 обвинувачується. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 закінчується, що унеможливлює завершити розгляд кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав з наведених у ньому мотивів.
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити, застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави, з підстав викладених у письмових запереченнях. Адвокат ОСОБА_7 зазначив про міцні соціальні зв`язки обвинуваченої, як на підставу зміни запобіжного заходу.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, колегія суддів виходить із такого.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25.03.2026 ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23.05.2026.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання про продовження тримання під вартою суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останньою інкримінованих їй кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризик переховування від суду підтверджується тим, що обвинувачена ОСОБА_6 , будучи проросійсько налаштованою особою, проживає на території м. Харків та має родичів та близьких осіб (знайомих), які проживають на тимчасово окупованій території, та території російської федерації, будучи обізнана про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. ст. 111, ч. 2 ст. 114-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, санкція одного з яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавленням волі із конфіскацією майна, а також те що значна частина державного кордону України, у зв`язку із російською агресією, не перебуває під контролем Державної прикордонної служби України, остання перебуваючи на свободі зможе вчинити дії, спрямовані на цілеспрямоване переховування від, суду, у тому числі на території російської федерації та тимчасово окупованій території України, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєні нею злочинні діяння. Це підтверджується також тим, що остання підтримує контакти із діючими військовослужбовцями російської федерації, які приймають участі у веденні війни проти України, також остання неодноразово висловлювала наміри щодо залишення території України з врахуванням того, що остання має знайомих і на території країн Європейського Союзу.
Також, важливо враховувати, що ОСОБА_6 обвинувачується у державній зраді, тобто остання з використанням каналів електронного зв`язку передавала представникам російської федерації відомості щодо переміщення ЗСУ та їх дислокації, тому остання може використати дані зв`язки для переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Оскільки ч. 1 ст. 23 КПК України встановлено, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, відповідно існує ризик того, що у разі не продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, остання може вживати заходів щодо впливу на відомих їй свідків, з мето того щоб останні в суді змінили надані під час досудового розслідування покази,
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується підтверджується тим, що ОСОБА_6 , будучи особою, яка сповідує ідею «руського миру» та підтримує проросійські наративи, добровільно та цілеспрямовано поширювала інформацію про розміщення та пересування підрозділів ЗСУ та інших законно утворених на території України військових формувань, а також добровільно надавала допомогу державі-агресору у веденні розвідувальної діяльності на шкоду інтересам України на території Харківської області та поширювала через засоби масової інформації матеріали які заперечують збройну агресію рф проти України та глорифікують осіб, які беруть участь у вказаній збройній агресії проти України, відповідно остання маючи доступ до засобів телекомунікації може продовжити свою злочинну діяльність спрямовану на завдання шкоди Україні.
При вирішенні питання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що відповідно до положень ст. 178 КПК України враховуються судом при обранні запобіжного заходу.
У кримінальному проваджені містяться вагомі докази, які в повній мірі підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих їй злочинів.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі із конфіскацією майна.
За віком та станом здоров`я обвинувачена ОСОБА_6 може знаходитись під вартою в установах тимчасового покарання - слідчому ізоляторі.
Вказані ризики є вагомими та їх запобігання у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою не можливе.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_6 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
З огляду на обставини вчинення кримінальних злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_6 , актуальність ризиків та їх характер, колегія суддів дійшла висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен на належному рівні забезпечити належне виконання процесуальних обов`язків і запобігти будь-якому прояву окреслених ризиків. Таким чином, колегія суддів вважає виправданим подальше тримання ОСОБА_6 під вартою строком на шістдесят днів.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч.1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Таким чином, КПК не встановлює альтернативних запобіжних заходів, у випадку, якщо особа обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема ст.ст. 111, 114-2 КК України, вчинених під час дії воєнного стану.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України, вчинених в умовах воєнного стану, колегія суддів вважає за необхідне при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави.
Також, на думку колегії суддів, доводи сторони захисту на міцні соціальні зв`язки обвинуваченої не здатні повною мірою нівелювати ризики кримінального провадження, а тому зміна запобіжного заходу обвинуваченій на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, про що просять суд обвинувачена та її захисник, на даній стадії розгляду справи не забезпечить належної поведінки та виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків. Одночасно колегією суддів констатовано наявність ризиків, які виправдовують застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою обвинуваченій ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , строк тримання під вартою на 60 днів, а саме з 20 травня 2026 року до 18 липня 2026 року без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору негайно після її оголошення, а також направити керівнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_9
Суддя ОСОБА_10
Суддя ОСОБА_11
Судове рішення № 136716660, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 20.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/13258/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: