Рішення № 136716258, 20.05.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/936/26

Номер провадження 2/555/783/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Оксенюк Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 31.01.2023-100001526 від 31.01.2023 року у загальному розмірі 8 480,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - основний борг; 4 480,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Також позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» просив покласти на відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 136,98 грн.

Позов обґрунтований тим, що 31.01.2023 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 31.01.2023-100001526.

Відповідно до умов договору позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надав відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком на 42 дні з дати його надання, із датою повернення кредиту - 13.03.2023 року.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, кредитні кошти були перераховані відповідачу ОСОБА_1 , однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала, у зв`язку із чим станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 8 480,00 грн.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.

Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони та її прийняття іншою стороною, а моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що електронний договір, укладений із застосуванням одноразового ідентифікатора, за наявності даних про проходження реєстрації, вхід до особистого кабінету та акцепт оферти, є належною формою укладення правочину, а одноразовий ідентифікатор визнається належним способом електронного підписання.

Судом установлено, що 31.01.2023 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 31.01.2023-100001526.

Договір укладено в електронній формі шляхом акцепту відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ідентифікована як ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

У заявці до кредитного договору зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів: НОМЕР_3.

Із матеріалів справи також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору використовувала фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , а договір підписано одноразовим ідентифікатором H694, який було направлено на вказаний фінансовий номер телефону.

За умовами кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 4 000,00 грн. Строк, на який надавався кредит, становив 42 дні з дати його надання. Дата повернення кредиту - 13.03.2023 року.

Умовами договору сторони погодили первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, а також чергові періоди користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

Сторонами також погоджено процентні ставки: ставка «Економ» - 2 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ»; ставка «Стандарт» - 3 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Факт надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується квитанцією про виплату, згідно з якою 31.01.2023 року о 14 год. 20 хв. за договором № 31.01.2023-100001526 було здійснено операцію з виплати 4 000,00 грн на платіжний інструмент MASTERCARD із маскованим номером НОМЕР_3. У квитанції зазначено ID операції 2205202664, призначення платіжної операції - «Видача за договором №31.01.2023-100001526».

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 31.01.2023-100001526 від 31.01.2023 року, станом на 06.04.2026 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за розрахунком позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» становить 8 480,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - основний борг; 4 480,00 грн - залишок процентів; 0,00 грн - залишок процентів за ст. 625 ЦК України; 0,00 грн - залишок комісій; 0,00 грн - залишок штрафів.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися у межах строку кредитування: з 31.01.2023 року по 13.03.2023 року включно. Починаючи з 14.03.2023 року нові договірні проценти позивачем не нараховувалися, а залишок нарахованих і непогашених процентів залишився у розмірі 4 480,00 грн.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлені строки; невиконання або неналежне виконання зобов`язання є його порушенням; позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти у розмірі та в порядку, встановлених договором.

Оцінюючи вимоги позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про стягнення основного боргу, суд виходить із того, що факт надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн підтверджений належними письмовими доказами, а саме кредитним договором, заявкою, акцептом договору, квитанцією про виплату кредитних коштів та розрахунком заборгованості.

Доказів повернення основної суми кредиту у повному обсязі відповідач суду не надала. Тому вимога про стягнення 4 000,00 грн заборгованості за кредитом є доведеною та обґрунтованою.

Щодо вимог про стягнення процентів суд зазначає таке.

Умовами договору сторони погодили платність користування кредитними коштами та визначили порядок нарахування процентів. Із матеріалів справи вбачається, що сторони погодили процентні ставки 2 % та 3 % за один день користування кредитом залежно від відповідного періоду користування кредитом.

Із розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», вбачається, що проценти нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування - 42 дні, а саме: за ставкою 2 % за кожен день користування кредитом протягом первинного періоду та надалі за ставкою 3 % за кожен день користування кредитом до завершення строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти пов`язане зі строком кредитування, а після спливу строку кредитування або після пред`явлення вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця забезпечуються охоронними механізмами, зокрема передбаченими ст. 625 ЦК України.

У цій справі заявлені до стягнення договірні проценти у розмірі 4 480,00 грн нараховані у межах строку кредитування, передбаченого договором, та не є процентами за ст. 625 ЦК України, штрафом, пенею чи іншою неустойкою.

Відповідач ОСОБА_1 доказів неправильності розрахунку, сплати процентів, повернення кредиту або припинення зобов`язання суду не подала.

Суд також враховує, що позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не заявляє до стягнення штрафів, пені, процентів за ст. 625 ЦК України чи комісій, а просить стягнути лише основний борг і нараховані договірні проценти.

Оскільки предметом заявлених вимог є стягнення основної суми кредиту та договірних процентів за користування кредитом, нарахованих у межах строку кредитування, а не стягнення неустойки, штрафу, пені чи процентів річних за прострочення грошового зобов`язання, підстав для застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України як підстави для зменшення заявленої до стягнення суми суд не вбачає.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 4 480,00 грн заборгованості за нарахованими процентами є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» належними та допустимими доказами довів: факт укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі; факт надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів; погодження сторонами істотних умов договору, зокрема суми кредиту, строку кредитування та процентної ставки; а також факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту і сплати процентів.

Відповідач ОСОБА_1 належних доказів погашення заборгованості чи спростування доводів позову суду не подала.

Отже, вимоги позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про стягнення 8 480,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - основний борг; 4 480,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із положень статей 133, 141 ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00098172 від 21.04.2026 року, тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заявив до стягнення витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 136,98 грн.

Вказані витрати пов`язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, та відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133, ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284 ЦПК України, статтями 11, 202, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626-629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 31.01.2023-100001526 від 31.01.2023 року в розмірі 8 480 (вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 4 000,00 грн - основний борг; 4 480,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень 98 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, e-mail: sud@sgroshi.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя А.Ю. Собчук