Рішення № 136716178, 20.05.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/434/26

номер провадження 2/546/542/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

22 квітня 2026 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 15 січня 2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 27/652115331 та відповідачці надано позику шляхом передачі готівкових коштів у сумі 4000 грн. Однак відповідачкою не виконані належним чином взяті на себе зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

28 грудня 2023 року між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу № 28122023.

17 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено договір факторингу № 17-04/ФК-25.

25 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» укладено договір факторингу № 25-08/ФК-25. Згідно Договору факторингу-1, Договору факторингу-2 та Договору факторингу-3 відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 27/652115331 від 15.01.2021року.

Загальна заборгованість за Договором становить 33200,00 грн., із яких заборгованість за сумою позики 4000,00 грн., заборгованість по нарахованим процентам 28080,00 грн., заборгованість за комісією 1120,00 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини керівник ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» - ОСОБА_2 просив стягнути з відповідачки заборгованість за Договором та судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 28 квітня 2026 року у справі відкрите провадження, постановлено здійснювати розгляд справи 20 травня 2026 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та здійснювати виклик відповідачки ОСОБА_1 шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представник позивача в засідання суду не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у позові просив розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в засідання суду не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 74). Крім того, судова повістка, направлена на адресу відповідачки, вказану в позові, ОСОБА_1 отримала 02 травня 2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 79). Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідачки не надходило.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, за письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним розгляд справи проводиться із врахуванням положень частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 15 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Партнер Фінанс» було укладено договір позики № 27/652115331 (далі Договір) (а.с. 18-19). Договір підписаний власноручним підписом відповідачки.

Згідно п. 1.2. Договору сума позики становить 4000,00 грн. Строк, на який надається позика становить 365 днів (п. 1.4. Договору).

Згідно п. 1.5. Договору комісія за видачу позики складає 28% від суми позики, що становить 1120,00 грн. і підлягає сплаті у строк, передбачений Графіком платежів.

Згідно п. 1.6. Договору розмір, порядок та строки сплати позичальником платежів за цим Договором погоджений сторонами у Графіку платежів.

У п. 2.1. сторони передбачили розмір процентів за Договором, що становить 2% від суми позики за кожен день користування позикою в межах передбаченого Договором строку у порядку, розмірі та строки, встановлені в Графіку платежів, що у загальному розмірі становить 28080,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику. Підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання цього договору (п. 3.2. Договору).

Розділом 9 Договору визначений Графік платежів, згідно якого останній день сплати платежів за договором 14 січня 2022 року.

Також 15 січня 2021 року ОСОБА_1 підписала власноручним підписом Паспорт споживчого кредиту, який також містить умови кредитування (а.с. 20-21).

Відповідачкою 15 січня 2021 року підписана заява позичальника, яка містить персональні дані ОСОБА_1 , зокрема дата народження, паспортні дані, місце реєстрації (проживання) (а.с. 22).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 у останньої утворилась заборгованість за Договором в сумі 33200,00 грн., із яких заборгованість за сумою позики 4000,00 грн., заборгованість по нарахованим процентам 28080,00 грн., заборгованість за комісією 1120,00 грн. (а.с. 15 - 16).

28 грудня 2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 28122023 (далі Договір факторингу 1), за умовами якого клієнт передає (відступає) фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених Договором (а.с. 33-36).

Згідно п. 5.1. договору факторингу 1 права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання відповідного Реєстру Боржників, за умови виконання фактором зобов`язань, передбачених п. 4.1. цього договору, а саме сплати клієнту суми фінансування у розмірі 17530,00 грн.

Згідно з Реєстром боржників № 1 від 28 грудня 2023 року, що є додатком до договору факторингу № 28122023 від 28 грудня 2023 року до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 27/652115331 від 15 січня 2021 року (а.с. 61-64).

Згідно платіжної інструкції № 530 від 05 січня 2024 року ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» сплатило ТОВ «Партнер Фінанс» оплату згідно договору факторингу № 28122023 від 28 грудня 2023 року в сумі 17530,00 грн.

17 квітня 2025 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу № 17-04/ФК-25 (далі Договір факторингу 2), за умовами якого клієнт передає (відступає) фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених Договором (а.с. 32-27).

Згідно п. 5.1. договору факторингу 2 права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання відповідного Реєстру Боржників, за умови виконання фактором зобов`язань, передбачених п. 4.1. цього договору, а саме сплати клієнту суми фінансування у розмірі 30000,00 грн.

Згідно з Реєстром боржників № 1 від 17 квітня 2025 року, що є додатком до договору факторингу № 17-04/ФК-25 від 17 квітня 2025 року до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» перейшло право грошової вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 27/652115331 від 15 січня 2021 року (а.с. 51-55).

Згідно платіжної інструкції № 488 від 24 квітня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» сплатило ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» оплату згідно договору факторингу № 17-04/ФК-25 від 17 квітня 2025 року в сумі 30000,00 грн.

25 серпня 2025 року між ТОВ«ЮрКонсалт Груп Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу № 25-08/ФК-25 (далі Договір факторингу 3), за умовами якого клієнт передає (відступає) фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених Договором (а.с. 28-32).

Згідно п. 5.1. договору факторингу 3 права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання відповідного Реєстру Боржників, за умови виконання фактором зобов`язань, передбачених п. 4.1. цього договору, а саме сплати клієнту суми фінансування у розмірі 31000,00 грн.

Згідно з Реєстром боржників № 1 від 25 серпня 2025 року, що є додатком до договору факторингу № 25-08/ФК-25 від 25 серпня 2025 року до ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» перейшло право грошової вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 27/652115331 від 15 січня 2021 року (а.с. 56-60).

Згідно платіжної інструкції № 11 від 12 листопада 2025 року ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» сплатило ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» оплату згідно договору факторингу № 25-08/ФК-25 від 25 серпня 2025 року в сумі 31000,00 грн.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту.

Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином судом встановлено, що між сторонами був укладений договір позики, у якому визначено основні умови кредитування: спосіб надання позики, строк надання позики та проценти за користування позикою.

Факт видачі відповідачці позики визначений умовами Договору, а саме в порядку пункту 3.2. договору позики ОСОБА_1 , підписавши цей договір власноручним підписом, підтвердила отримання від ТОВ «Партнер Фінанс» суму позики у розмірі 4000,00грн.

Відповідачка ОСОБА_1 не виконувала умови Договору та не здійснювала погашення заборгованості за тілом у зв`язку з чим вимога позовної заяви в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 4000,00 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Також сторонами були узгодженні істотні умови договору, зокрема процентна ставка.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що проценти нараховувалися на умовах визначених договором позики та у межах строку позики, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення процентів в сумі 28080,00 грнтакож підлягають до задоволення.

Також сторонами Договору була узгоджена одноразова комісія за видачу позики в розмірі 28,00%, що становить 1120,00 грн., у зв`язку з чим позов в частині стягнення комісії в розмірі 1120,00 грн також підлягає до задоволення.

Таким чином позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 33200,00 грн, з яких заборгованість за сумою позики 4000,00 грн., заборгованість по нарахованим процентам 28080,00 грн., заборгованість за комісією 1120,00 грн

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 457 від 17 квітня 2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 68).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі з відповідачки відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають до стягнення судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було долучено: копію договору № 45714110 про надання правової допомоги від 10 грудня 2025 року (а.с. 38-40); копію додаткової угоди № 3317618100 від 12 грудня 2025 до договору № 45714110 про надання правової допомоги від 10 грудня 2025 року (а.с. 41); копію Акту № 3317618100 від 12 грудня 2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) (а.с. 11), копію детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с. 17).

Відповідно до договору № 45714110 про надання правової допомоги від 10 грудня 2025 року, укладеного між ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» (клієнт) та адвокатом Горобей Русланою Геннадіївною, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу (правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами (п. 1.1. договору).

Згідно додаткової угоди № 3317618100 від 12 грудня 2025 до договору про надання правової допомоги адвокат зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 (п. 1 додаткової угоди).

Згідно п. 2. Додаткової угоди договір про надання правової допомоги доповнено пунктом 4.9., згідно якого за здійснення представництва та захист інтересів Клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов`язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору, Клієнт виплачує Адвокату гонорар, у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним Актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом.

Згідно з копією Акту № 3317618100 від 12 грудня 2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом адвокат надав, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 6000,00 грн., зокрема: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» - 2250,00 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв1язку із розглядом справи 3000,00 грн., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 750,00 грн.

Водночас суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вищевказаний висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що дана справа не є складною, відбувалася за відсутності сторін, позовна заява виконана у типовій формі для позовів про стягнення заборгованості, тому суд вважає, що вказана сума за надання правової допомоги є завищеною.

З огляду на викладене, ураховуючи фактичний обсяг наданих адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» юридичних послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд вважає, що заявлений позивачем розмір вимог щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу слід задовольнити частково, а саме на суму 4000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за договором позики № 27/652115331 від 15 січня 2021 року в сумі 33200 (тридцять три тисячі двісті) гривень 00 копійок, з яких 4000 гривні 00 копійок - заборгованість за сумою позики, 28080 гривні 00 копійок - заборгованість за процентами та 1120 гривень 00 копійок заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників судового процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс», юридична адреса: вул. Глибочицька, буд. 17Б, оф. 503, м. Київ, 04052, ЄДРПОУ 45714110.

Представник позивача Бонтей Микола Васильович, адреса: вул. Глибочицька, буд. 17Б, оф. 503, м. Київ, 04052, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю.В. Зіненко