Ухвала суду № 136716003, 19.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.05.2026Справа № 554/11411/23 Провадження № 1-кп/554/13/2026

У Х В А Л А

19 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023170420002593 від 29.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження № 12023170420002593 від 29.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

У підготовчому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання посилався на те, що 03.11.2023 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був неодноразово продовжений та спливає 01.06.2026 року. Зазначав, що на даний час існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду; впливати на потерпілого, свідків та інших обвинувачених; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не дасть змоги запобігти вищевказаним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на більш м`який.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора, надав клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби. Вказував, що ризики зазначені прокурором відсутні або є мінімальними: жодних доказів переховування обвинуваченого від слідства чи суду або наявності наміру переховуватись не надано; всі речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення вже вилучені; свідки та потерпілі допитані під час досудового розслідування; допитаний судом потерпілий заявив про наявність цивільно-правових відносин з обвинуваченим. Батько обвинуваченого є пенсіонером за віком та має проблеми зі здоров`ям. Обвинувачений має позитивну характеристику, міцні соціальні зв`язки та гарантію роботодавця про працевлаштування.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_7 заперечували щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Потерпілий та представник потерпілого в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 місяців.

Частиною 1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до п.п.4,5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.3, п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що, в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12023170420002593 від 29.09.2023, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 03 листопада 2023 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, розмір застави не визначався.

В подальшому запобіжний захід був неодноразово продовжений, останній раз ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 03 квітня 2026 року запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжений терміном до 01 червня 2026 року та визначено розмір застави.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній раніше неодноразово судимий, зокрема, за злочини проти власності та проти волі людини, не має міцних соціальних зв`язків, офіційно непрацевлаштований та не навчається.

Викладене свідчить, що прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КІІК України, а саме: ОСОБА_4 може вчинити дії спрямовані на переховування від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших обвинувачених, володіючи інформацією про місце їх проживання, з метою схилити останніх до надання показів на його користь, перешкоджаючи встановленню дійсних обставин справи; вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи відсутність у останнього законних джерел існування та наявність попереднього досвіду вчинення корисливих кримінальних правопорушень наявний ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки, у разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, так як вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, ухилитися від суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Матеріали справи не містять жодних даних, що вік та стан здоров`я обвинуваченого не дозволяють йому перебувати під вартою. Жодних даний про наявність на даний час гарантій роботодавця про працевлаштування обвинуваченого суду не надано.

Безпосередньо судом свідки не допитані, письмові докази не долучені.

Наявність в обвинуваченого батька пенсійного віку та неповнолітньої дитини не зменшують наявність вищевикладених ризиків.

Враховуючи викладене, а також характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, що має високий рівень суспільної небезпеки, виходячи із вимог частини ч.1 ст. 197 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про доцільність продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з правом внесення застави, визначеної ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 03 квітня 2026 року, а також відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 131-132, 177-178, 182-183, 193-194, 196-197, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» строком на шістдесят днів, тобто до 17 липня 2026 року з правом внесення застави, визначеної ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 03 квітня 2026 року.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали направити в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 19.05.2026 року о 15.30 год.

Суддя ОСОБА_1