Ухвала суду № 136715976, 20.05.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 192/2770/16-ц

Провадження № 6/542/49/26

У Х В А Л А

20 травня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Гринь О.О.,

за участю секретаря судового засідання Коркішко А.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про зміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа у справі № 542/2770/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2026 представник заявника Гомера В.В., яка діє на підставі довіреності від 29.01.2026 (а.с. 139) звернулася до Новосанжарського районного суду Полтавської області із заявою, в якій просила:

замінити стягувача у виконавчому листі № 542/2770/16-ц від 25.10.2018, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу, з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»;

видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 542/2770/16-ц від 25.10.2018.

В обґрунтування заяви зазначено, що піж ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно з яким, ОСОБА_1 було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік їx повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. Позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено, на виконання рішення видано виконавчий лист № 542/2770/16-ц від 25.10.2018, про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»боргу кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з AT KБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Крім того, представник заявника зазначає, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 57646859 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 27.03.2019 державним виконавцем ВДВС вказане ВП було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення бору з боржника на підставі виконавчого листа № 542/2770/16-ц від 25.10.2018 немає.

З огляду на зазначене, ТОВ «Капіталресурс» на даний час через відсутність виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України. Представник заявника зазначив, що строк на пред`явлення вказаного виконавчого документа пропущеним не вважається, оскільки такий строк перервався у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Ухвалою суду від 09.04.2026 прийнято до розгляду заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про зміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа, призначено судове засідання.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлені належним чином (а.с. 163-169).

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» у заяві про зміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа просив здійснити розгляд заяви без участі заявника (а.с. 137).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року (справа № 542/2770/16-ц) позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: с. Суха Маячка Новосанжарського району Полтавської області, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»(р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 17.11.2011 в розмірі 47382,01 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 4996,08 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом 36225,31 грн, заборгованості за пенею та комісією 3428,14 грн, штрафу (фіксованої частини) 500,00 грн, штрафу (процентної складової) 2232,48 грн. Також стягнуто з Кононенка ПАТ КБ акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»судовий збір в розмірі 1378,00 грн (а.с. 121-122).

25.10.2018 відповідно до заяви від 22.10.2018 ПАТ КБ «ПриватБанк» були видані виконавчі листи (а.с. 131, 133).

На примусовому виконанні у Новосанжарському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебувало виконавче провадження № 57646859 з примусового виконання виконавчого листа № 542/2270/16-ц. Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.03.2019 виконавчий документ № 542/2770/16-ц від 25.10.2018 було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 148).

Згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 17.03.2026 відсутні виконавчі провадження, за якими здійснюються стягнення за вказаним рішенням суду (а.с. 143).

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого, клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань, який складається клієнтом, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами, що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 145-147).

10.09.2025 клієнтом та фактором підписаний акт № 4 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 4 від 10 вересня 2025 року за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року (а.с. 140).

Відповідно до Витягу з реєстру боргових зобов`язань № 4 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року встановлено, що вказаний Реєстр боргових зобов`язань містить перелік Основних договорів, за якими Клієнт відступає, а Фактор набуває Прав вимоги, в якому зазначено боржника ОСОБА_1 за договором № б/н від 26.04.2013 року (а.с. 144).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України, підставою заміни кредитора є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічне положення закріплене статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження

Так, згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Зазначені правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 20.11.2013 року справа № 6-122цс13 та Верховного Суду від 25.04.2018 року справа № 2-н-148/09, а також від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10.

Отже, підставою для заміни стягувача шляхом процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Сторонами у повному обсязі виконані зобов`язання за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до статей 512, 514, 517, 1077 Цивільного кодексу України відступив права вимоги ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», в результаті чого виникає необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у зазначених вище правовідносинах та виконавчому листі.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, а тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із відповідним обсягом зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові і підлягають виконанню на всій території України, а відтак суд вважає за необхідне замінити вибулого стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі № 542/2770/16-ц, виданому 25.10.2018 на виконання рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18.05.2017 у цивільній справі № 542/2770/16-ц, згідно з нормами статті 442 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до пункту 17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Дублікатом виконавчого листа є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2019 в справі № 2-1053/10 (провадження № 61 - 18169св18) зазначив, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

Відповідно до висновку Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 263/4331/18, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом: у постанові від 19.05.2022 року по справі № 0910/1097/2012, у постанові від 03.10.2022 року по справі №2- 659/10, у постанові від 10.02.2022 року по справі № 1328/105/12, у постанові від 04.10.2022 року по праві № 2/2218/71/11, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61- 11034св19, та2-659/10, у справі у справі № 263/4331/18 (постанова від 18.11.2020), у постанові від 30.06.2022 року по справі № 175/771/16.

Положеннями ст. 129-1 Конституція України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказані конституційні положення знайшли своє продовження у Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, у статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено обов`язковість судових рішень.

На важливість належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України. Так, у Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження», визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів.

Враховуючи, що на даний час відсутня інформація про виконання рішення суду, а виконавчий лист втрачений, оскільки не перебуває на виконанні згідно з даними АСВП та відсутній у стягувача, суд приходить до висновку про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа № 542/2770/16-ц від 25.10.2018 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 259-261, 442, п. 17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити.

Замінити стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», код ЄДРПОУ 43513923, у виконавчому листі № 542/2770/16-ц, виданому 25.10.2018 на підставі рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18.05.2017 у справі № 542/2770/16-ц.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 542/2770/16-ц від 25.10.2018 Новосанжарського районного суду Полтавської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області О.О. Гринь