Рішення № 13671595, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/6901.02.11 За позовом:Закритого акціонерного товариства «Житомирський м’ясокомбінат»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа парк-сервіс»

Про:           стягнення 40559 грн. 17 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:Желеф Г.Б. –дов. № 16 від 04.01.2011; Відповідача:не з’явився

У судовому засіданні 01.02.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Житомирський м’ясокомбінат»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа парк-сервіс»про стягнення 40559 грн. 17 коп. (32401 грн. 17 коп. –основного боргу, 3275 грн. 63 коп. –пені, 4882 грн. 37 коп. –25 % річних) заборгованості відповідно до договору поставки № 07/356 від 24.11.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 розгляд справи № 61/69 призначено на 14.12.2010 о 16:30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2010 у зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 21.01.2011 о 10:30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2011 відповідно до ст. 69 ГПК України було продовження строк вирішення спору на 15 днів та відповідно до ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 01.02.2011.

Представником позивача подані письмові уточнення суми пені, відповідно до яких сума пені складає 3247 грн. 43 коп.

У судові засідання представник відповідача не з’являвся, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, оскільки ухвала про порушення провадження у справі направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.12.2010.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2009 між Закритим акціонерним товариством «Житомирський м’ясокомбінат»(надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Парк Сервіс»(надалі Покупець) укладено Договір № 07/356, відповідно до якого Постачальник зобов’язувався поставляти, а Покупець зобов’язувався приймати Товар (продукти харчування) і сплачувати за нього певну грошову суму за умовами договору. Поставка товару за умовами договору повинна здійснюватися окремими партіями, згідно видаткових (товарно-транспортних) накладних.

Позивач на підставі видаткових накладних № Ж-00001801 від 18.01.2010 та № Ж-00001327 від 14.01.2010 поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 36401 грн. 17 коп.

Відповідно до п. 3.2 договору Покупець зобов’язаний оплатити товар в строк не пізніше 7 календарних днів від дня отримання товару шляхом банківського переказу грошових коштів на поточних рахунок Постачальника.

Як вбачається із матеріалів справи та усних та письмових пояснень представника позивача, за отриманий Товар відповідач розрахувався з позивачем частково. Сума боргу в розмірі 32401 грн. 17 коп. залишилася без оплати.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач відповідно до договору, отримав Товар, але свої зобов’язання по оплаті наданого Товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 32401 грн. 17 коп.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 32401 грн. 17 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено уточненні позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми пені в розмірі - 3 275 грн. 63 коп. та 25 % за користування грошовими коштами в розмірі - 4882 грн. 37 коп.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 Цивільного Кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 Господарського Кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до п. 5.1. Договору визначено, що при простроченні строків виконання будь-яких грошових зобов’язань за договором, Покупець зобов’язується сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 25 % річних від простроченої суми за весь час прострочення. Крім того, Покупець зобов’язується сплатити Постачальнику пеню, нараховану за весь час прострочення виконання зобов’язань, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

          Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем, відповідно до уточненого розрахунку у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання нараховано відповідачу пеню в розмірі 3247 грн. 43 коп. - та 25 % за користуванням грошовими коштами в розмірі –4882 грн. 37 коп., відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 3247 грн. 43 коп. - та 25 % за користуванням грошовими коштами в розмірі – 4882 грн. 37 коп. - є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Парк-Сервіс»(02068, м. Київ, вул. О.Кошиця, 8; код 36272576) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Житомирський м’ясокомбінат»(10025, м. Житомир, вул. Баранова, 127; код 32122069) 32401 (тридцять дві тисячі чотириста одна) грн. 17 коп. –основного боргу, 3247 (три тисячі двісті сорок сім) грн. 43 коп. –пені, 4882 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) 37 коп. –25% за користування грошовими коштами, 405 (чотириста п’ять) грн. 30 коп. –державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 83 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 04.02.2011