Рішення № 136715877, 18.05.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/5992/25

Провадження № 2/539/344/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі Бас В.Г.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвокатки Старовойтової Д.А. (в режимі відеоконференції),

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки адвоката Мартинюка О.С.,

представника третьої особи Служби у справах дітей Лубенської міської ради Полтавської області (орган опіки і піклування) Потоцької В.О. (присутня під час опитування малолітньої ОСОБА_3 ),

спеціаліста (психолога, який присутній під час опитування малолітньої ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Лубенської міської ради Полтавської області про визначення способу участі батька у вихованні дитини, -

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі суд) звернувся ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) із позовною заявою до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) (далі відповідачка), третя особа: Служба у справах дітей Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (адреса: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок № 33, ЄДРПОУ 45755157) (далі третя особа або орган опіки) про визначення способу участі батька у вихованні дитини, в якій, з урахуванням заяви про усунення недоліків від 09 грудня 2025 року, просить суд:

1. Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та зустрічах з донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2. Визначити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні та спілкування з донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

кожного другого тижня місяця з 17 години 00 хвилин п`ятниці до 20 години 00 хвилин неділі дитина, - ОСОБА_3 проводить час із батьком, - ОСОБА_1 , з правом забирати дитину з місця її проживання, з ночівлею за місцем проживання батька: АДРЕСА_4 , з можливістю відвідувати культурно - розважальні заклади, заклади харчування, парки без присутності матері дитини;

щороку ІНФОРМАЦІЯ_4 (наступного дня після дня народження дитини), - ОСОБА_3 проводить час із батьком, - ОСОБА_1 , з 09 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин без присутності матері дитини;

щороку ІНФОРМАЦІЯ_1 (день народження ОСОБА_1 ) дитина проводить із батьком, - ОСОБА_1 , з 09 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин без присутності матері дитини;

щороку першу половину весняних канікул дитина - ОСОБА_3 , проводить із батьком - ОСОБА_1 , з правом забирати дитину з місця її фактичного проживання, з ночівлею, за місцем проживання батька: АДРЕСА_4 , з можливістю відвідувати культурно - розважальні заклади, заклади харчування, парки, без присутності матері дитини;

щороку першу половину осінніх канікул дитина, - ОСОБА_3 , проводить із батьком - ОСОБА_1 , з правом забирати дитину з місця її фактичного проживання, з ночівлею за місцем проживання батька: АДРЕСА_4 , з відвідуванням культурно - розважальних закладів, закладів харчування, парків, без присутності матері дитини;

щороку першу половину літніх канікул дитина, - ОСОБА_3 , проводить із батьком - ОСОБА_1 , з правом забирати дитину з місця її фактичного проживання, з ночівлею за місцем проживання батька: АДРЕСА_4 , з відвідуванням культурно - розважальних закладів, закладів харчування, парків, без присутності матері дитини, з можливістю виїзду за межі України;

щороку першу половину зимових канікул дитина, - ОСОБА_3 , проводить із батьком, - ОСОБА_1 , з правом забирали дитину з місця її фактичного проживання, з ночівлею за місцем проживання батька: АДРЕСА_4 , з відвідуванням культурно - розважальних закладів, закладів харчування, парків, без присутності матері дитини, з можливістю виїзду за межі України;

відвідування батьком - ОСОБА_1 , святкових та тематичних заходів у навчальному закладі, який відвідує дитина, - ОСОБА_3 ;

необмежене спілкування позивача з дитиною особисто та засобами телефонного (Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype) та/або електронного та іншого зв`язку, що не передбачає фізичного спілкування, з урахуванням бажання та тривалості спілкування дитини.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що позивач із відповідачкою зареєстрували шлюб 07 червня 2017 року, від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 березня 2023 року шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано. Після розірвання шлюбу донька продовжує проживати із матір`ю, але зареєстрована за місцем проживання батька. Позивач сплачує аліменти, заборгованість за аліментами відсутня. Позивач після розірвання шлюбу підтримує зв`язок із дитиною, проте обмежений у можливості у повному обсязі виконувати свій батьківський обов`язок. З огляду на указане позивач звернувся до суду із цим позовом з метою чіткого визначення порядку його участі у спілкуванні та вихованні своєї дочки.

Правовою підставою звернення до суду позивач зазначає норми статей 141, 150, 153, 155, 157, 158 та 159 Сімейного кодексу України (далі СК України), Закону України «Про охорону дитинства», а також відповідні рішення Європейського Суд з прав людини щодо рівної участі батьків у вихованні та розвитку дитини; можливості вимагати у судовому порядку усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

23 січня 2026 року від відповідачки (її представника адвоката Мартинюка О.С.) до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечила проти заявлених позовних вимог та зазначила, шо не перешкоджала позивачу у спілкуванні з дитиною, оскільки усвідомлює, що у вихованні дитини повинні брати участь і батько, і мати; дитина має у користуванні телефон, з якого вона постійно телефонує батьку, відповідачка не перешкоджала батьку бачитися із дитиною; позивач не звертався до органу опіки для визначення способів участі у вихованні дитини. При цьому, відповідачка заперечує проти перебування на даний час дитини у місті проживання батька, ураховуючи безпекову ситуацію.

Третя особа орган опіки - письмових пояснень до суду не надала, проте, на виконання ухвали суду надала висновок, у якому рекомендувала установити графік спілкування позивача з дитиною.

Заяви, клопотання учасників справи

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, а також клопотання про витребування від органу опіки висновку про способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з донькою.

23 березня 2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказу та приєднання до матеріалів справи, яке після обговорення з учасниками справи у судовому засіданні, було задоволено.

Від органу опіки надійшла заява про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 24 листопада 2025 року справу передано для розгляду судді Просіній Я.В.

Ухвалою від 01 грудня 2025 року (суддя Просіна Я.В.) суд залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 10 грудня 2025 року (суддя Просіна Я.В.) продовжено позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 25 грудня 2025 року (суддя Просіна Я.В.) задоволено самовідвід судді.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2025 року справу передано для розгляду судді Рудалєвій Л.В.

Ухвалою від 29 грудня 2025 року (суддя Рудалєва Л.В.) відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначивши підготовче судове засідання на 28 січня 2026 року.

Ухвалою від 27 січня 2026 року (суддя Рудалєва Л.В.) надано можливість представнику позивачу адвокатці Старовойтовій Д.А. брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Ухвалою від 02 лютого 2026 року (суддя Рудалєва Л.В.) клопотання представниці позивача адвокатки Старовойтової Д.А. задоволено та витребувано від органу опіки висновок про обстеження побутових умов за фактичним місцем проживання малолітньої ОСОБА_3 .

Судове засідання відкладалося на 02 лютого 2026 року, 26 лютого 2026 року, 24 березня 2026 року.

Ухвалою суду від 25 березня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 22 квітня 2026 року.

Розгляд справи відкладався на 11 та 14 травня 2026 року.

Відповідно до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України у судовому засіданні, призначеному на 14 травня 2026 року, оголошувалася перерва до 18 травня 2026 року для підготовки рішення по справі та його оголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 12 червня 2018 року, актовий запис №1488 (а.с.16).

Позивач є співвласником квартири АДРЕСА_5 (інші співвласники у рівних частинах: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 ), що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 05 березня 2007 року (а.с.17).

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади від 10 листопада 2025 року малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 06 червня 2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.18).

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2023 року у справі №539/3436/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8 , з урахуванням ухали суду від 03 квітня 2023 року у цій справі, шлюб розірвано (а.с.19-21).

Після розірвання шлюбу позивач та відповідачка листувалися у соціальній мережі з приводу виховання житини: її побачень з батьком, проведення вільного часу з ним тощо, що підтверджується роздруківками з телефону (Viber) (а.с.43-56).

Відповідно до Акта про участь батьків у вихованні дитини від 09 січня 2026 року, складеного директором та класним керівником Першої гімназії імені Матвія Номиса Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (далі гімназія) вихованням, навчанням та забезпеченням дитини займається виключно матір відповідачка. При цьому, батька класний керівник бачив у гімназії 1 (один) раз на Святі першого дзвоника (1 клас). Відповідачка створила всі умови для всебічного розвитку доньки, її високої успішності та психологічного комфорту. Батько дитини самоусунувся від виконання батьківських обов`язків в межах взаємодії із закладом освіти (а.с.105).

Згідно з характеристикою учениці 2-Б класу ОСОБА_3 , даною директором та класним керівником ліцею 09 січня 2016 року №403, Вероніка виховується у зразковій родині, де панує атмосфера підтримки та пріоритетності інтересів дитини. Вихованням дитини займається мати (відповідачка), яка забезпечує всі необхідні умови для гармонійного розвитку доньки. З боку батька участь у житті дитини у освітньому процесі відсутня (а.с.106).

Листом від 09 березня 2026 року №26/06-40 «Щодо можливих порушень прав з боку керівництва закладу освіти при формуванні характеристики» Освітній омбудсмен повідомив представницю позивача про те, що чинне законодавство України не встановлює вимог до змісту чи форми характеристики здобувача. Оскільки характеристика здобувача освіти сама по собі не породжує жодних юридичних наслідків, порушень керівництва закладу освіти не вбачається (а.с.162).

Зі змісту довідки керівника та педагога дитячого центру «Успіх» від 12 січня 2026 року, вбачається, що малолітня ОСОБА_3 відвідує індивідуальні заняття з української мови та математики у понеділок, середу та п`ятницю із 14 до 15 години (а.с.106, зворотна сторона).

Малолітня ОСОБА_3 є здобувачем освіти та навчається у просторі «Freedom Space School» з вересня 2024 року та систематично відвідує навчальні заняття (довідка керівника навчального закладу від 13 січня 2026 року) (а.с.107).

ОСОБА_9 відвідує групові заняття із малювання на постійній основі у понеділок, середу з 16 до 18 години, що підтверджується довідкою керівника та педагога студії «artlubny» (а.с.110, зворотна сторона).

Відповідачка має посвідчення серії НОМЕР_4 та отримує державну соціальну допомогу, оскільки має дитину-інваліда (до 18 років) ОСОБА_3 (а.с.107-108).

Малолітня ОСОБА_10 перебуває на диспансерному обліку відповідно до висновку ЛКК №34/2018/1 від 04 вересня 2018 року (дійсний до 21 травня 2036 року) (а.с.109).

Згідно з висновком Служби у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затвердженим рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 25 лютого 2026 року №57, з урахуванням емоційного стану дитини орган опіки не заперечує щодо задоволення позовних вимог стосовно порядку участі у вихованні та спілкуванні з донькою за умови встановлення даного порядку зустрічей протягом трьох місяців з моменту ухвалення судового рішення виключно на території міста Лубни Полтавської області (а.с.147-149).

Опитана у судовому засіданні у присутності Служби у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області та психолога ОСОБА_4 дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомила суду, що вона навчається у 2 класі, проживає з мамою, бабусею та дідусем, з якими у неї гарні стосунки. Крім шкільних уроків додатково відвідує заняття англійської мови та малюванням (за додатковим поясненням матері дитина, назвавши ім`я та по батькові учителя, говорила про додаткові заняття також з української мови та математики). З батьком дитина не проживає приблизно 3-4 роки. ОСОБА_10 з батьком спілкується постійно переважно по телефону, телефонуючи чи відеозв`язком. Особисті зустрічі з батьком не часті, але проходять у присутності матері. На запитання суду щодо необхідності присутності матері дитина повідомила, що їй так комфортніше, оскільки батько постійно під час спілкування вимагає, щоб донька їхала до нього у Київ (за місцем його проживання). На запитання суду щодо бажання поїхати до батька ОСОБА_10 відповіла, що такого бажання не має, оскільки, серед іншого, останній свій приїзд у Київ запам`ятала обстрілом та злякалася. ОСОБА_10 повідомила, що мати не забороняє та не забороняла спілкуватися з батьком.

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачкою виникли правовідносини, пов`язані із встановленням порядку участі батька у вихованні та житті їх спільної дитини.

Вказані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України (СК України), Законом України «Про охорону дитинства» у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відповідачкою, яка, на переконання позивача, перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Статею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України, яка кореспондується із частиною третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце, час і порядок їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до частини четвертої і п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити частково з огляду на таке.

У судовому засіданні позивач додатково до викладених позовних вимог повідомив, що за 3 роки, які він не проживає з дитиною, донька жодного разу не залишилася на ночівлю у його помешканні, хоча, враховуючи війну в Україні, неподалік є укриття. Жодного разу дитина не залишалася з ним наодинці, що створює для нього певний дискомфорт у виконанні його батьківських обов`язків.

Представниця позивача адвокатка Старовойтова Д.А. додатково до зазначеного у позовній заяві наголосила, що зі сторони матері чинилися перешкоди у спілкуванні з дитиною. Запропонований графік участі батька у вихованні дитини вважає обгрунтованим.

Відповідачка повідомила суд, що ніколи не заперечувала проти спілкування дитини з батьком. Дитина сама не хоче зустрічатися з батьком без неї.

Представник відповідача адвокат Мартинюк О.С. додатково до викладеного у відзиві на позовну заяву наполягав на тому, що зустрічі з дитиною батьку спід узгоджувати із матір`ю з урахуванням гуртків та додаткових занять.

Суд, заслухавши позицію учасників справи, дійшов наступних висновків.

Передусім суд зазначає, що приймаючи рішення в інтересах дитини, суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних й світових історичних і культурних цінностей, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Вказаний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 753/7011/23 (провадження № 61-8784 св 24).

Суд зауважує, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Водночас, відновлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком перебуває у площині належного виконання обома батьками своїх обов`язків з виховання дитини.

Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.

Вплив батьків на дитину шляхом формування негативного образу батька чи матері в її очах може вплинути на їх безпосередній контакт із дитиною, що є неприпустимим у відносинах «батьки-діти» та жодним чином не відповідатиме якнайкращим інтересам дітей.

Створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв`язків із сім`єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини (постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 663/724/19 (провадження № 61-15273св21)).

Суд звертає увагу на те, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись із дитиною, судом не встановлено підстав для усунення позивача від спілкування з його донькою, а тому суд вважає, що сторонам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування позивача з дитиною.

В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача із дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв`язку з чим, суд дійшов переконання, що їх спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання, зокрема, батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.

При цьому, суд враховує такі обставини, які встановлені під час судового розгляду, а саме:

По-перше, позивач наполягає на зустрічах з дитиною за місцем його проживання. Відповідачка, заперечуючи, звертає увагу на безпекову ситуацію, яка краща у місті Лубни Полтавської області.

Під час опитування дитина повідомила суд про те, що вона злякалася обстрілу, коли востаннє перебувала у місті Києві.

В умовах воєнного стану життя та здоров`я, передусім дитини, є найвищою цінністю, гарантованою Конституцією України. Ситуація у державі склалася таким чином, що столиця України, де проживає батько, перебуває під більш інтенсивними обстрілами, ніж місто Лубни Полтавської області. Ураховуючи вікові особливості дитини (якій тільки 8 років) та її емоційно-психологічний стан (налякана обстрілами) комфортним для неї є перебування у більш безпечному середовищі з метою недопущення збільшення кількості психо-травмуючих факторів, що впливатимуть на неї.

Таким чином, суд частково погоджується із висновком органу опіки про встановлення порядку зустрічей доньки з батьком протягом трьох місяців з моменту ухвалення судового рішення виключно на території міста Лубни Полтавської області, оскільки на переконання суду формат зустрічей прийнятний за декількох умов: перша умова: безпекова ситуація дозволяє, друга умова: особисте бажання дитини, третя умова: попереднє погодження із матір`ю з урахуванням зайнятості дитини на додаткових гуртках та заняттях.

По-друге, позивач, наполягаючи на встановленні такого способу участі у житті доньки, обгрунтовує необхідністю його вільного спілкування з донькою без присутності матері, яка постійно контролює їхнє спілкування та заважає йому.

Відповідачка, заперечуючи, зазначає, що дитина сама не хоче спілкуватися з батьком без матері. Матір ходить на зустрічі дитини з батьком на прохання дочки.

Малолітня ОСОБА_10 під час опитування підтвердила, що вона не хоче зустрічатися з батьком на одинці, оскільки він постійно наполягає на поїздках до Києва, а дитина не хоче.

Бажання батька їздити з донькою до місця його проживання (місто Київ) є природнім та зрозумілим. Проте (як вбачається із пояснень ОСОБА_10 ) дитина у зв`язку із юним віком психологічно не готова цього робити. На переконання суду, примус дитини до таких поїздок з боку дорослих не сприятиме формуванню її здорового морального стану. Такі поїздки мають бути усвідомлені та ініційовані самою дитиною.

По-третє, позивач наполягає на чіткому встановленні годин та днів спілкування з дитиною.

Відповідачка, заперечуючи, звертає увагу на додаткові заняття дитини та її фізичний стан ( ОСОБА_10 має інвалідність).

До матеріалів справи додано довідки, які підтверджують, що дитина має досить щільний навчальний графік: школа та багато додаткових занять. Особливістю додаткового навчання, як правило, є те, що графік занять може змінюватися. Крім того, під час канікул у школі можуть бути заплановані екскурсії, шкільні табори, тощо. У зв`язку з цим встановлення чіткого графіка побачень в майбутньому може ускладнити дотримання дитиною навчального процесу, зокрема участі у додаткових гуртках та заняттях, а також перешкоджатиме її повноцінному відпочинку, серед іншого, у дитячих оздоровчих таборах.

З урахуванням наведеного та опікуючись, передусім, найкращими інтересами дитини, з метою формування умов для її повноцінного гармонійного та всебічного розвитку як особистості, здатної примножувати матеріальні та духовці цінності нашої держави, суд визнає за можливе:

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та зустрічах з донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні та спілкування з донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

відвідування батьком, - ОСОБА_1 , святкових та тематичних заходів у навчальному закладі, який відвідує дитина, - ОСОБА_3 ;

необмежене спілкування Позивача з дитиною особисто та засобами телефонного (Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype) та/або електронного та іншого зв`язку, що не передбачає фізичного спілкування, з урахуванням бажання та тривалості спілкування дитини.

Що стосується визначення ОСОБА_1 наступного порядку участі у вихованні та спілкування з донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

кожного другого тижня місяця з 17 години 00 хвилин п`ятниці до 20 години 00 хвилин неділі дитина, - ОСОБА_3 проводить час із батьком, - ОСОБА_1 , з правом забирати дитину з місця її проживання, з ночівлею за місцем проживання батька: АДРЕСА_4 , з можливістю відвідувати культурно - розважальні заклади, заклади харчування, парки, без присутності матері дитини;

щороку ІНФОРМАЦІЯ_4 (наступного дня після дня народження дитини), - ОСОБА_3 проводить час із батьком, - ОСОБА_1 , з 09 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, без присутності матері дитини;

щороку ІНФОРМАЦІЯ_1 (день народження ОСОБА_1 ) дитина проводить із батьком, - ОСОБА_1 , з 09 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, без присутності матері дитини;

щороку першу половину весняних канікул дитина, - ОСОБА_3 , проводить із батьком, - ОСОБА_1 , з правом забирати дитину з місця її фактичного проживання, з ночівлею, за місцем проживання батька: АДРЕСА_4 , з можливістю відвідувати культурно - розважальні заклади, заклади харчування, парки, без присутності матері дитини;

щороку першу половину осінніх канікул дитина, - ОСОБА_3 , проводить із батьком, - ОСОБА_1 , з правом забирати дитину з місця її фактичного проживання, з ночівлею за місцем проживання батька: АДРЕСА_4 , з відвідуванням культурно - розважальних закладів, закладів харчування, парків, без присутності матері дитини;

щороку першу половину літніх канікул дитина, - ОСОБА_3 , проводить із батьком, - ОСОБА_1 , з правом забирати дитину з місця її фактичного проживання, з ночівлею за місцем проживання батька: АДРЕСА_4 , з відвідуванням культурно - розважальних закладів, закладів харчування, парків, без присутності матері дитини, з можливістю виїзду за межі України;

щороку першу половину зимових канікул дитина, - ОСОБА_3 , проводить із батьком, - ОСОБА_1 , з правом забирали дитину з місця її фактичного проживання, з ночівлею за місцем проживання батька: АДРЕСА_4 , з відвідуванням культурно - розважальних закладів, закладів харчування, парків, без присутності матері дитини, з можливістю виїзду за межі України,-

то указані способи участі батька у вихованні дитини мають ураховувати, передусім, бажання самої дитини, а також мають бути попередньо узгоджені з матір`ю з урахуванням стану здоров`я дитини та її зайнятості (навчання у школі, відвідування додаткових занять, зустрічей із друзями тощо).

На переконання суду, саме такий спосіб оптимально забезпечить здоровий духовний розвиток дитини, а також стійкий емоційний зв`язок між дитиною та батьком.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звернувся до суду із позовом та сплатив судовий збір у сумі 1 211,20 грн. Суд задовольняє позовні вимоги частково, а тому із відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно сумі заявлених позовних вимог, а саме 605,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Конвенцією про права дитини, статею 51 Конституції України, статтями 7, 19, 153, 157, 158, 159 Сімейного кодексу України, статтями 8, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статті 23 Цивільного кодексу України, статтями 12, 18, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визначення способу участі батька у вихованні дитини, - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , не чинити перешкод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у спілкуванні та зустрічах з донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , наступний порядок участі у вихованні та спілкування з донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

відвідування батьком, - ОСОБА_1 , святкових та тематичних заходів у навчальному закладі, який відвідує дитина, - ОСОБА_3 ;

необмежене спілкування Позивача з дитиною особисто та засобами телефонного (Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype) та/або електронного та іншого зв`язку, що не передбачає фізичного спілкування, з урахуванням бажання та тривалості спілкування дитини.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Лубенської міської ради Полтавської області, адреса: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок № 33, ЄДРПОУ 04057439.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В.Рудалєва