Рішення № 136715609, 20.05.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1001/26

Провадження № 2/526/990/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 травня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., розглянувши в м. Гадяч у порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, якому зазначив, що 28.11.2021 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір № 0857-5611, за умовами якого відповідач отримав 8500 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом. Також, 10.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 3196393, за умовами якого відповідач отримав 6200 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом. В подальшому, 28.10.2021 ТОВ «Укр кредит фінанс», а також 26.07.2024 ТОВ «Мілоан» відповідно відступили право вимоги до позичальників на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», в тому числі за вищевказаними договорами. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує. Внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 0857-5611 у загальному розмірі 12500,95 грн. (основний борг у розмірі 8500 грн., відсотки 4000,95 грн.), а за договором № 3196393 у загальному розмірі 3331,11 грн. (основний борг 3331,11 грн., відсотки 0 грн.). Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судові витрати.

Відповідач надав суду відзив, в якому позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду, а також необґрунтованість та суперечливість суми заборгованості. Просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що договори з відповідачем було укладено, строк позовної давності не пропущений, розмір заборгованості заявлений до стягнення відповідно до умов договору. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі через необґрунтованість сум та пропуск позовної давності.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Ухвалою суду від 14.04.2026 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено наступне.

28.11.2021 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір № 0857-5611, за умовами якого відповідач отримав 8500 грн. (п. 2.1 Договору), зі сплатою процентів за користування кредитом, зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 3% в день, зниженою у розмірі 2% в день, пільгової у розмірі 0,01% в день (п. 2.6), строком на 300 днів, до 23.09.2022 (п. 2.8). Договір укладено в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством на мобільний телефон Позичальника (А795). Грошові кошти перераховані на банківську картку Позичальника.

З розрахунку заборгованості, наданої позивачем, видно, що розмір заборгованості за договором № 0857-5611 становить 12500,95 грн., яка складається з наступним тіло кредиту 8500 грн., відсотки у розмірі 4000,95 грн.

28.10.2021 ТОВ «Укр кредит фінанс» за договором факторингу № 02/10/2021 відступило право вимоги до позичальників на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», в тому числі за договором № 0857-5611.

Також, 10.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 3196393, за умовами якого відповідач отримав 6200 грн. (п. 1.2 Договору) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,25% від суми залишку за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2) строком на 30 днів з 10.09.2021 по 10.10.2021 (п. 1.3 та 1.4). Договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства (п. 6.1) та підписаний одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством на мобільний телефон Позичальника (п. 6.2). Грошові кошти перераховані на банківську картку Позичальника.

З розрахунку заборгованості за договором № 3196393 вбачається, що заборгованість становить 3331,11 грн., яка складається з наступного тіло кредиту у розмірі 3331,11 грн., відсотки становлять 0 грн.

26.07.2024 ТОВ «Мілоан» згідно договору факторингу № 26/07/2024 відступило право вимоги до позичальників на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», в тому числі за договором № 3196393.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем(майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із положень частини першої ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Посилання відповідача щодо строку позовної давності суд сприймає критично у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про всановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено, зокрема, станом на розгляд даної справи.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, отримавши кредит 10.09.2021 (строк кредиту по 10.10.2021) та 28.11.2021 (строк кредиту до 23.09.2022), строк позовної давності повинен був спливти 10.10.2024 та 23.09.2025 відповідно, але строк позовної давності за вищевказаною вимогою з урахуванням період карантину з березня 2020 до 30 червня 2023 року, введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та який діє й на час розгляду справи, не сплив.

Щодо посилання відповідача неспівмірність заявлених до стягнення сум процентів, то суд виходить з наступного.

Згідно частин 1, 2 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори з споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Пунктом 5 частини 3 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Однак, умови кредитного договору не можна уважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України.

Відповідач погодив такий розмір процентів, підписуючи кредитний договір на визначених у ньому умовах.

Окрім цього, аналіз пунктів Розділу 1 договору дозволяє зробити висновок, що сторони погодили процентні ставки за правомірне користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, що настає у разі невиконання зобов`язань за договором. Твердження відповідача, що процентна ставка суперечить статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", є помилковим внаслідок неправильного тлумачення цієї правової норми, оскільки проценти за правомірне користування кредитом визначено відповідно до статей 1048, 1056-1 ЦК України вони у цьому випадку не виконують компенсаційну функцію за невиконання зобов`язань, такий розмір процентів є узгодженим сторонами договору.

Отже, нарахування позивачем процентів за користування кредитом відповідає умовам укладеного між сторонами договору та вищезазначеним нормам права. Права відповідача жодним чином не порушені, а обумовлені взаємною згодою сторін договору. Договір (або його окремі частини) у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача з посиланням на несправедливі умови договору щодо встановлення розміру відсотків за користування кредитом.

Більш того, за договором № 3196393 позивач просить стягнути тільки тіло кредиту, без зазначення будь-яких відсотків, а відсотки за договором № 0857-5611 відповідають умов укладеного договору.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.п. 1, 2, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із експертів та проведенням експертизи; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).

Також суд враховує висновки, викладені в постанові ВС від 13.03.2025 (справа № 275/150/22), що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Так, за матеріалами справи витрати на професійну правничу допомогу складають 9000 грн., а тому з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, відсутність заперечень з боку відповідача щодо розміру такої винагороди, суд погоджується з вказаним розміром витратна професійну правничу допомогу, яка також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором від 10.09.2021 № 3196393 у загальному розмірі 3 331 (три тисячі триста тридцять одна) грн. 11 коп., яка складається з наступного тіло кредиту у розмірі 3 331 (три тисячі триста тридцять одна) грн. 11 коп., та за договором від 28.11.2021 № 0857-5611 у загальному розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн. 95 коп., яка складається з наступного тіло кредиту у розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн., відсотки у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 95 коп., а всього 15 832 (п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 копійок, а всього 11 662 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 20.05.2026.

Головуючий: В. Г. Черков