Рішення № 13671557, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/33231.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс»

до

третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт»

Державна адміністрація залізничного транспорту України «Укрзалізниця»

простягнення 9 191, 52 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: не з’явились; Від відповідача:

Від третьої особи:не з’явились;

не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт»про стягнення суми понесених збитків у розмірі 9191, 52 грн., з підстав порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного здійснення платежів для організації та виконання транспортно-експедиційних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 01.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.11.2010 року частково подав витребувані ухвалою суду докази та підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.11.2010 року заперечував проти позовних вимог.

У судовому засіданні 01.11.2001 року оголошено перерву до 15.11.2010 року.

Представник позивача у судове засідання 15.11.2010 року не з’явився, вимоги суду щодо надання необхідних для вирішення спору доказів не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.11.2010 року подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого заперечував проти позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 року відкладено розгляд справи на 06.12.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2010 року частково подав витребувані судом докази та підтримав позов у повному обсязі. Так, позивач зазначив про те, що внаслідок несвоєчасного перерахування відповідачем коштів (провізна плата та послуги з ТЕО) стався простій вагонів, що потягло нарахування ТОВ «Метрудтранс»штрафних санкцій перевізником («Укрзалізниця»). Тому, на підставі п. 2.2.7. договору № МРТ –182 від 26.08.2009 року відповідач має відшкодувати позивачеві нараховані штрафні санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.12.2010 року повністю заперечував проти позовних вимог. Також, відповідач зауважив на тому, що повністю оплатив надані позивачем послуги, санкції за несвоєчасну плату та штраф за невиконання плану перевезень.

Крім того, представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 року залучено Державну адміністрацію залізничного транспорту України «Укрзалізниця»у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, продовжено строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 17.01.2011 року.

У зв’язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 17.01.2011 року не відбулося.

04.01.2011 року представник третьої особи через загальний відділ діловодства суду подав витребувані судом письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що рішення по справі не вплине на права та обов’язки останнього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 року розгляд справи призначено на 31.01.2011 року.

У судове засідання 31.01.2011 року представники сторін не з’явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Оскільки обставини, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні, відсутні, справа у відповідності зі статтею 75 ГПК України може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

26.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс»(надалі – експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт»(далі - клієнт) був укладений договір транспортного експедирування № МРТ-182 (надалі - договір), відповідно до якого експедитор зобов’язується за плату та за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом.

На виконання умов договору ТОВ «Метрудтранс»прийняв від ТОВ «КийАгроПродукт»заявку на транспортно-експедиційне обслуговування 2-х вагонів (номера вагонів 95526836 та 95647426) з вантажем горох зі станції Солоницька (Південна залізниця) призначенням станція Одеса-Ліски (Одеська залізниця).

Як вбачається із квитанції про приймання вантажу № 43783428, вантаж був прийнятий до перевезення 31.08.2009 року.

Відповідно до відомостей плати за користування вагонами № 3108001 та № 11099002, які були оформлені по станції Солоницька (Південна залізниця) вбачається, що зазначені вище вагони були подані під навантаження 31.08.2009 року о 08:10 і забрані 11.09.2009 року о 16-10.

Підставою для затримки вагонів стала недостатність коштів у вантажовідправника для надання послуг з навантаження та відправлення вагонів, що підтверджується актом загальної форми № 19 від 31.08.2009 року наявного в матеріалах справи.

Згідно відомості плати за користування вагонами (контейнерами) № 11099002, за користування вагонами станцією Солоницька (Південа залізниця) нараховано збір на суму 7 659, 60 грн., що з ПДВ становить 9191, 52 грн.

13.09.2009 року позивачем було сплачено суму зборів за простій вагонів у розмірі 9191, 52 грн.

23.06.2010 року ТОВ «Метрудтранс»направив на адресу відповідача претензію з вимогою про відшкодування нарахованих та стягнутих залізницею штрафних санкцій. Відповідач відповіді на претензію не надав, суму коштів за простій вагонів не відшкодував.

У зв’язку із чим, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача збитків у сумі 9 191, 52 грн.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається з приписів ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов’язань –причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неправомірних дій, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв’язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як зазначалося вище, вантаж був прийнятий залізницею до перевезення 31.08.2009 року.

Згідно із п. 3.2 договору оплата проводиться клієнтом шляхом 100% передплати договірної ціни згідно виставленого експедитором рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів, починаючи з дня виставлення експедитором рахунку.

Відповідач здійснив оплату послуг у сумі 1500, 00 грн. 02.09.2009 року, у сумі 10000, 00 грн. 03.09.2009 року та у сумі 6869, 00 грн. 10.09.2009 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 116 від 02.09.2009 року та № 117 від 10.09.2009 року наявними в матеріалах справи.

Таким чином, відповідачем було здійснено оплату послуг у повному обсязі лише 10.09.2009 року.

Згідно актів загальної форми № 19 та № 20 вбачається, що вагони № 95526836 та № 95647426 не були відправлені 31.08.2009 року у зв’язку із тим, що вантажоотримувач не в повному обсязі розрахувався з відправником.

У зв’язку із простоєм вагонів, на підставі відомості плати за користування вагонами (контейнерами) № 11099002 було нараховано збір за користування вагонами на суму 7659, 60 грн., що разом з ПДВ становить 9191, 52 грн.

13.09.2009 року позивач сплатив залізниці 9191, 52 грн. збору за користування вагонами.

Відповідно до п. 2.2.7 договору встановлено, що клієнт зобов’язується відшкодувати експедиторові витрати пов’язані зі сплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з провини клієнта.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що відповідно до квитанції про прийняття залізницею вагонів з вантажем до перевезення, вагони були прийняті до перевезення 31.08.2010 року, а тому претензія щодо сплати простою вагонів після зазначеної дати не приймаються.

Крім того, акт загальної форми № 19 від 31.08.2009 року не може бути прийнятим до уваги, оскільки в акті, складеному і датованому серпнем 2009 року, описується подія, яка повинна відбутися у майбутньому –у вересні 2009 року.

Проте, суд зазначає, що відбиток штемпелю на квитанції про приймання вантажу № 43783428 свідчить про приймання вантажу до перевезення, а не про початок самого перевезення.

Щодо акту загальної форми № 19 від 31.08.2009 року, то суд зазначає, що він був складений на підставі акту на віднесення на відповідальність вантажовласника № 19 від 31.08.2009 року, в якому зазначалося, що відправка вантажу не здійснена у зв’язку із відсутністю оплати у повному обсязі. Після ж сплати послуг перевезення у повному обсязі, вантаж був направлений до перевезення та складений акт загальної форми № 19, в якому зафіксовано період простою вагонів.

Беручи до уваги викладене, враховуючи те, що позивачем сума простою у розмірі 9191, 57 грн. була сплачена у зв’язку із невчасною оплатою відповідачем послуг перевезення, на підставі п. 2.2.7 договору, ст. ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 929 ЦК України, ст. 193, 224, 225 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, поверх 3; код ЄДРПОУ 31088656) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 5, літ. А; код ЄДРПОУ 34980991) збитки у сумі 9 191 (дев’ять тисяч сто дев’яносто одна) грн. 52 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 03.02.2011 року