Рішення № 136715320, 18.05.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7224/25

2/405/2495/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 Подільський районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючої судді Шевченко І.М.

з участю секретаря Мишевець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шипов Кирило Юрійович до ОСОБА_2 , треті особи Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна Олена Петрівна, Подільський відділ Державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту майна та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

В листопаді 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шипов К.Ю. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна Олена Петрівна, Подільський відділ Державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту майна та визнання права власності.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 27.07.2024 року приватним нотаріусом Озерною О.П. посвідчено і зареєстровано в реєстрі заповіт ОСОБА_4 , за яким передбачено що у випадку смерті заповідача, належна йому квартира, у АДРЕСА_1 (раніше - пр-т. Комуністичний) переходить у його власність. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_4 . 31.01.2025 року приватним нотаріусом Озерною О.П. заведено спадкову справу за його заявою, після смерті ОСОБА_4 . Для реєстрації свого права власності на вказану квартиру він, через свого представника, звернувся до приватного нотаріуса Озерної О.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Постановою від 07.10.2025 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з накладенням на указану квартиру обтяжень арешту на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.12.2002 року про забезпечення позову у справі № 2-626/03 та постанови ВДВС Ленінського РУЮ м. Кіровограда від 31.01.2003 року, прийнятої на виконання вказаної ухвали. З метою з`ясування правильності і правомірності підстав накладення арешту ним було з`ясовано, що ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.12.2002 року про забезпечення позову у справі №2-626/03 помилково накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка в дійсності предметом спору не була і яка не вказана в довідці БТІ. Так як арешт може бути знятий лише за рішенням суду, тому він вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 18.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

03.12.2026 Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна О.П. подала суду заяву-заперечення, в якій вказала, що будь-яке рішення по даній справі не може вплинути на її права та обов`язки як щодо позивача, так і щодо позивача, також зазначила, що вона, як нотаріус будь-яким чином не пов`язана з правовими відносинами, які мають (можуть мати) місце між сторонами по справі, та які можуть виникнути між ними за заявленими позивачем позовними вимогами. Просила здійснювати розгляд справи без її участі.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року провадження у справі було закрите в частині вимог до ОСОБА_3 , у зв`язку з її смертю.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату та час проведення розгляду справи повідомлялись належним чином. 18.05.2026 року представник позивача адвокат Шипов К.Ю., за допомогою підсистеми «Електронний суд», подав заяву про розгляду справи без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату та час проведення розгляду справи повідомлялась завчасно і належним чином. Відповідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач викликалась до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до п. 2. ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про дату та час проведення розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, по наявним в справі матеріалам.

Фактичні обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 27.07.2024 року приватним нотаріусом Озерною О.П. посвідчено і зареєстровано в реєстрі за №1767 заповіт ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за яким передбачено що у випадку смерті заповідача, належна йому квартира, у АДРЕСА_1 (раніше - пр-т. Комуністичний) переходить у власність спадкоємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_4

31.01.2025 року приватним нотаріусом Озерною О.П. заведено спадкову справу № 04/2025, за заявою ОСОБА_1 , який є спадкоємцем за заповітом після за померлого ОСОБА_4 .

До складу спадщини у спадковій справі №04/2025 входить нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 та була безпосередньо визначена ним у заповіті як майно, яке у випадку смерті належить успадкувати ОСОБА_1 .

Квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 як спадкоємцю за заповітом, з часу відкриття спадщини - з 30.01.2025 року.

07.10.2025 року ОСОБА_1 для реєстрації свого права власності на указану квартиру, через свого належного представника ОСОБА_5 , звернувся до приватного нотаріуса Озерної О.П. із заявою про видачу у спадковій справі № 04/2025 свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Постановою приватного нотаріуса Озерної О.П. від 07.10.2025, вих. №135/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з накладенням на вказану квартиру обтяжень арешту на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровоград від 27.12.2002 року про забезпечення позову у справі № 2-626/03 та постанови ВДВС Ленінського РУЮ м. Кіровограда від 31.01.2003 року, прийнятої на виконання вказаної ухвали.

До ОКП "Кіровоградське ООБТІ" представником позивача було направлено адвокатський запит №2/14-10 від 14.10.2025 року (а.с. 20-22).

Листом №1082-17/20 від 16.10.2025 року ОКП "Кіровоградське ООБТІ" відмовило у наданні запитуваної інформації, так як право власності на квартиру АДРЕСА_2 не належить позивачу (а.с. 23).

З матеріалів судової справи № 2-626/03 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна, вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом розглядався спір з приводу визнання права власності та поділу спадкового майна після померлого ОСОБА_6 , та предметом спору у справі № 2-626/03 виступала квартира, яка розташована у АДРЕСА_1 , та інші майнові відносини, які виникали з приводу володіння цією квартирою.

Позовною заявою ОСОБА_2 перед судом порушено питання про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 в порядку вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.12.2002 року про забезпечення позову у справі №2-626/03 помилково накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка в дійсності предметом спору не була і яка не вказана в довідці БТІ (а.с. 16).

В матеріалах справи № 2-626/03 відсутня інформація про зняття арештів квартири АДРЕСА_2 , накладеного вищевказаною ухвалою суду.

Листом Подільського ВДВС повідомлено до первіркою даних АСВП встановлено, що на примусовому виконанні у відділі не перебували виконавчі провадження відносно померлого ОСОБА_4 (а.с.17-18).

Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Кіровограда Колбасіної О.В. від 31.01.2003 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_2 (а.с.19-20).

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , в силу норми ч. 5 ст. 1268 ЦК України як спадкоємець за заповітом № 1767, проте позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на указану квартиру та в подальшому здійснювати таке право, у зв`язку з наявністю в ДРРП відомостей про обтяження (архівних записів):

№ 8031588, зареєстрованого 07 жовтня 2008 р. Державним нотаріальним архівом на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровоград від 27 грудня 2012 року,

№ 8032055 зареєстрованого 07 жовтня 2008 р. Державним нотаріальним архівом на підставі постанови ДВС Ленінського району від 31 січня 2003р.

Застосовані норми права. Мотиви та висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Підстави зняття арешту з майна, передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивач позбавлений вільно розпоряджатися своїм майном, яке належить йому, проте арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не є ані боржником у виконавчому провадженні, ані стороною у спорі де забезпеченням позову було накладено арешт на майно, а так само не являється і правонаступником такої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. ч . 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання права власності, суд приходить до висновку, що право власності позивача на квартиру ніким не оспорюється та не скасоване, вимоги щодо повторного визнання права власності за ОСОБА_1 на майно не підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 197-200, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шипов Кирило Юрійович до ОСОБА_2 , треті особи Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна Олена Петрівна, Подільський відділ Державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту майна та визнання права власності - задовольнити частково.

Скасувати накладені на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ) арешти:

за ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровоград у справі №2-626/03 від 27.12.2002 року, який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 07.10.2008 року під №8031588 Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області;

за постановою ДВС Ленінського району №6255/15 від 31.03.2003 року, який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 07.10.2008 року під №8032055 Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження та РНОКПП - невідомі, адреса АДРЕСА_1 .

Третя особа: Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна Олена Петрівна, адреса робочого місця АДРЕСА_4 .

Третя особа: Подільський відділ Державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34977816, адреса м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко