Рішення № 13671529, 12.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/57512.01.11 За позовом Комунального підприємства «Фонд комунального майна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс»

про стягнення 40000,47 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Осіпова С.В. - предст. за довір. б/н від 07.12.2010р.;

від відповідача не з’явились.

В судовому засіданні 12.01.2011 р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення прийнято 12.01.2011р. у зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 27.12.2010р. по 12.01.2011р. на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Фонд комунального майна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс»про стягнення 40000,97 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №418 від 29.12.2009р., та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2010р. порушено провадження у справі №35/575, розгляд справи призначено на 08.12.2010р.

03.12.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду №35/575 від 19.11.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/575 від 19.11.2010р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання 08.12.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/575 від 19.11.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/575 від 08.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 27.12.2010р.

В судовому засіданні 27.12.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду; підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання 27.12.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/575 від 19.11.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 27.12.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 12.01.2011р.

Відповідач в судове засідання 12.01.2011р. не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/575 від 19.11.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 08.12.2010р., 27.12.2010р., 12.01.2011р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребувані судом документи не надали.

За таких обставин, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2009 року між Комунальним підприємством «Фонд комунального майна»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (надалі відповідач) було укладено та підписано Договір №418 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (надалі Договір).

Термін дії Договору становив з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. (п. 7.1. Договору).

Згідно акту прийому передачі до Договору оренди (Додаток №2 ст.9), 01.01.2010р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв у стокове платне користування частину нежитлових приміщень виробничого корпусу бази механізації загальною площею 562,9м.кв. для розміщення виробництва.

Відповідно п.3.2. Договору оренди, Орендна плата за користування орендованим майном за період оренди визначалась на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»та за перший базовий місяць оренди –січень 2010 року складала 3027,91 грн. з ПДВ; кожен наступний місяць розмір орендної плати коригувався з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 5.1.17 відповідач, крім орендної плати, зобов’язався компенсувати орендодавцю плату за землю. Розмір плати за землю визначався міським управлінням земельних ресурсів відповідно до грошової оцінки земель міста та рішень міської ради.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що платежі вносяться безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця.

Згідно п. 5.1.1. Договору, відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі, передбачені умовами Договору.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що починаючи з березня 2010 року, відповідач перестав виконувати взяті на себе за договором зобов’язання по сплаті орендної плати та компенсації плати за землю, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 25583,60 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано інфляційні збитки в розмірі 616,06 грн. та 3% річних в сумі 203,46 грн.

Відповідно до п. 3.7. Договору, орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім цього, за затримку внесення орендної орендар сплачує орендодавцеві штраф в розмірі 0,5% за кожний календарний день прострочення платежу включаючи день проплати.

На підставі наведеного та згідно розрахунку позивача розмір пені становить 13597,85грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав взяті на себе за Договором зобов’язання в частині сплати орендної плати та компенсації плати за замелю, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 25583,60 грн.

Вказана суму боргу, також підтверджується наявними в матеріалах справи Актами звірки №1 та №2 від 25.11.2010р., підписані та завірені печатками підприємств позивача та відповідача.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та компенсації плати за землю.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного положення закону, позивачем правомірно було нараховано інфляційні збитки в розмірі 616,06 грн. та 3% річних в сумі 203,46 грн.

Відповідно до п. 3.7 Договору позивачем було нараховано пеню, сума якої становить 13597,85 грн.

Суд вважає, що нарахована позивачем сума пені не відповідає вимогам закону, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

На підставі вищевикладеного судом було здійснено перерахунок розміру, виходячи із розміру пені встановленого Постановами НБУ від 10.08.2009р. №468, від 07.06.2010р. №259, від 07.07.2010р. №320, від 09.08.2010р. №377, сума пені становить 1131,93грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі та компенсації по платі за землю в розмірі 25583,60 грн., 616,06грн. –інфляційних збитків, 203,46грн. –3%річних, 1131,93грн. –пені, є обгрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

          Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс»(04071, м. Київ, Провулок Хоривий, 4 кв.36; код ЄДРПОУ 32161684; р/р 26002001300798 в ЗАТ «ОТП»Банк м. Києві, МФО 300528) на користь Комунального підприємства «Фонд комунального майна»(07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 5, а/с 66; код ЄДРПОУ 32301037; р/р26008010406800 банк АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків; МФО 351005), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 25583,60 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят три гривні 60 коп.) –заборгованості за Договором№418 від 29.12.2009р., 616,06грн. (шістсот шістнадцять гривень 06коп.) –інфляційних збитків, 203,46грн. (двісті три гривні 46 коп.) –3%річних, 1131,93грн. (одна тисяча сто тридцять одна гривня 93 коп.) –пені, 275,35 грн. (двісті сімдесят п’ять гривень 35 коп.) –державного мита, 162,60 грн. (сто шістдесят дві гривні 60 коп.) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 03.02.2011