Рішення № 136713797, 20.05.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18775/25

Провадження № 2/369/6688/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20.05.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Осіпова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинський районний суд Київської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» в особі представника адвоката Білого Віталія Сергійовича до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

встановив:

У жовтні 2025 року представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» адвокат Білий Віталій Сергійович звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 26.04.2025 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування, оформлений полісом №223283573.

26.04.2025 в м.Одеса сталося ДТП за участю автомобіля Мітсубіші д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Форд, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Згідно постанови Пересипського районного суду м.Одеси від 20.05.2025 по справі №5523/8223/254, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

Внаслідок зазначеного вище ДТП було завдано майнової шкоди власнику транспортного засобу Форд, д.р.н. НОМЕР_2 . На підставі заяви потерпілої особи, полісу обов`язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 36 484,96 грн., які перераховані згідно платіжної інструкції №038814 від 22.05.2025.

Розрахунок страхового відшкодування: 38 484,96 грн.(вартість матеріального збитку) 2000,00 грн. (франшиза).

Згідно постанови Пересипського районного суду м.Одеси від 26.05.2025 по справі №523/7728/25 після скоєння ДТП водій ОСОБА_1 самовільно залишив місце пригоди. З огляду на те, що відповідач самовільно залишив місце пригоди, у страховика відповідно до положень абзацу "в" підпункту 38.1.1. пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» виникло право на подання до нього регресного позову, як до водія забезпеченого транспортного засобу, який після дорожньо-транспортної пригоди за його участі самовільно залишив місце пригоди.

Посилаючись на дані обставини, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 36 484,96 грн., судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2025 року відкрито провадження по справі та справу до розгляду призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву та подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалу про відкриття провадження по справі, позов з додатками, відповідачу направлено на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся з відміткою «Адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та забезпечення його процесуальних прав, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження, доказів на підтвердження своїх заперечень, та, за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, 26.04.2025 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування, оформлений полісом №223283573.

26.04.2025 в м.Одеса сталося ДТП за участю автомобіля Мітсубіші д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Форд, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно постанови Пересипського районного суду м.Одеси від 20.05.2025 по справі №5523/8223/254, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

Внаслідок зазначеного вище ДТП було завдано майнової шкоди власнику транспортного засобу Форд, д.р.н. НОМЕР_2 . На підставі заяви потерпілої особи, полісу обов`язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 36 484,96 грн., які перераховані згідно платіжної інструкції №038814 від 22.05.2025.

Розрахунок страхового відшкодування: 38 484,96 грн.(вартість матеріального збитку) 2000,00 грн. (франшиза).

За приписами абзацу в) підпункту 38.1 пункту 38.1 статті 38 Закону 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди.

Частина 6 статті 82 ЦПК України визначає, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Пересипського районного суду м.Одеси від 26.05.2025 по справі №523/7728/25 після скоєння ДТП водій ОСОБА_1 самовільно залишив місце пригоди.

Відтак, позивач обґрунтовано звернувся з позовом відповідно до абзацу в) підпункту 38.1 пункту 38.1 статті 38 Закону 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» до водія ОСОБА_1 як до винуватця ДТП з регресними вимогами про компенсацію страховій компанії понесених нею витрат на виплату страхового відшкодування потерпілій стороні у розмірі 10 861,90 грн.

Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, суд вважає обґрунтованими і доведеними вимоги ПРАТ «СК «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, в сумі 36 484,96 грн.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги № 2/23ю від 02.11.2023, додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №2/23ю від 02.11.2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг №1/37677 від 06.10.2025 року.

Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 36 484,96 грн. (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 96 коп.), судовий збір в розмірі 3028,00 грн.(три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.).

Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, адреса: м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корп. 4.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20 травня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ