Ухвала суду № 136713544, 14.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5137/20

провадження № 1-кп/361/235/24

14.05.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_9 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_13 ОСОБА_14 ,

обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 ,

перекладача ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання прокурора Київської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 12019110130002962 від 21 жовтня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_13 , за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 , за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110130002962 від 21 жовтня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_13 , за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 , за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 . Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені статтею п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вказує на достатність даних для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_8 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважує про наявність ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні та вчинення нових кримінальних правопорушень. У клопотанні зазначено, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Так, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є недоцільним, враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень. Особиста порука, домашній арешт та застава не гарантують належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки він раніше ухилявся від суду та перебував у розшуку. З перелічених підстав прокурор у судовому засіданні просив задовольнити таке клопотання.

Потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора та просили клопотання задовольнити.

Обвинувачений заперечив проти заявленого клопотання, просив у його задоволенні відмовити. Зазначив, що він є незаконно переміщеним Німеччиною політичним біженцем. Підкреслив, що його екстрадиція в Україну є незаконною. Вказав, що висунуте про ти нього обвинувачення є сфабрикованим правоохоронними органами у змові з потерпілим для усунення конкурентів у бізнесі. Зазначив, що має важливі докази та показання щодо своєї невинуватості, однак зможе надати їх лише після етапування його в Київський слідчий ізолятор і забезпечення його безпосередньої участі у судових засіданнях. Наголосив, ще не збирається переховуватись від суду та впливати на свідків і потерпілого.

Захисник заперечив проти заявленого клопотання прокурора, оскільки вважає його безпідставним. Захисник зауважив, що ризики заявлені прокурором є надуманими і не підтверджені жодними доказами. З цієї підстави просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Інші обвинувачені та їх захисники заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просили у задоволенні клопотання відмовити.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового засідання, щодо заявленого клопотання, констатує таке.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які перелічені в цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене при ухваленні остаточного рішення у цьому кримінальному провадженні. На цій стадії судового розгляду суд констатує обґрунтованість висунутого ОСОБА_8 обвинувачення.

Стосовно наявності ризику переховування обвинуваченого від суду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України колегія суддів зазначає таке.

ОСОБА_8 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115. Отже, судом у разі визнання обвинуваченого винуватим йому загрожує покарання лише у виді реального позбавлення волі, що є вагомим фактором, який свідчить про потенційний ризик його переховування від правосуддя. Однак, ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Так, обвинувачений ОСОБА_8 є громадянином Російської Федерації та має там соціальні зв`язки та місце проживання, під час судового розгляду перетнув кордон України з ціллю переховуватись від суду, у зв`язку із чим був оголошений у розшук. Доводи обвинуваченого про те, що він рятував свою сім`ю від військової агресії рф є непереконливими, оскільки не підтверджуються жодними доказами та не спростовують ризика переховування від суду.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та потерпілого, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Обвинувачений обізнаний з даними осіб, які є свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні, знає адреси їх проживання. Тому, існує значний ризик, що у разі обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, ОСОБА_8 зможе безперешкодно психологічно, економічно чи фізично впливати на цих осіб з метою зміни ними показань наданих на стадії досудового розслідування або змусити їх відмовитись надавати показання суду. Отже, суд дійшов висновку про доведеність ризика, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, з урахуванням викладених в обвинувальному акті обставин скоєння кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_8 , не виключена ймовірність вчинення останнім іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності. Цей факт підтверджується тим, що ОСОБА_8 , обвинувачується у таких протиправних діях, які вимагають значного рівня кримінальної рішучості. Зазначене породжує обґрунтовані сумніви, що обвинувачений, перебуваючи не під вартою, здатний втриматися від продовження своєї злочинної діяльності, в тому числі і щодо потерпілого, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, зокрема (переховуватись, впливати на свідків та потерпілих та вчиняти інші злочини), однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Стосовно можливості застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою слідчий суддя наголошує таке.

Особисте зобов`язання, на думку слідчого судді, не може бути застосовано до обвинуваченого для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства та з огляду на тяжкість інкримінованому йому правопорушення.

Особиста порука не може бути застосована до обвинуваченого, оскільки не має заяв від потенційних поручителів.

Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, то на переконання слідчого судді такий захід буде недостатнім для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства, як основний, враховуючи тяжкість покарання за інкримінований злочин.

Стосовно застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання неможливо застосувати, тому що ОСОБА_8 , як громадянин іншої країни має право безперешкодного виїзду з України, що підсилює існування ризику його переховування від правосуддя, враховуючи, що він вже перебував у розшуку та переховувався за кордоном.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, суд враховує, що вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджають продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 12 липня 2026 року включно.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування,

Керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.

Застосувати строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 12 липня 2026 року включно, без визначення розміру застави. Утримувати його у Державній установі Чернівецький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 17 год. 25 хв. 18 травня 2026 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3