Рішення № 136713264, 20.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4569/26

Провадження № 2/357/4728/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Примак А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

24 березня 2026 року до суду надійшов вказаний позов, згідно з яким представник позивача просить суд: 1) Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за Кредитним договором № 89475159 від 24.07.2021 року у розмірі 11400 грн.; 2. У порядку розподілу судових витрат стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) судовий збір у розмірі 2662.40 грн.; 3. Стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500.00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.07.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) (далі- ТОВ «ФК «ІРБІС», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі- Відповідач) укладено Кредитний договір № 89475159 (далі-Кредитний договір, Договір). У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору. Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 89475159 Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.03.2026 4 від 24.07.2021 року із ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 6000 грн. 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634), (далі- ТОВ «ФК «ПОЗИКА», «Новий кредитор») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1 (далі- «Договір факторингу»). Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 89475159 від 24.07.2021 року. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 11400 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6000 грн.; заборгованість за відсотками становить 5400 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 року головуючим суддею обрано суддю Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 20 травня 2026 року за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Одночасно з позовною заявою, представник позивача просив суд розглядати справу зв його відсутності, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

01 квітня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким остання просила суд задовольнити позовні вимоги частково, в межах суми заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000,00 грн, відмовивши в задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом у зв`язку з тим, що вона є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який з 17.02.2021 брав участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки при стримуванні збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях та на даний час продовжує здійснювати захист Батьківщини. Також відповідач просить суд зменшити витрати на правничу допомогу до 2000,00 грн, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат.

Представником позивача 11 травня 2026 року було подано до суду клопотання про долучення додаткових доказів.

Представником позивача 18 травня 2026 року було подано до суду клопотання про витребування доказів з АТ КБ «Приватбанк», а саме інформації щодо імітування платіжної картки на ім`я відповідача; виписки про рух грошових коштів за період з 24.07.2021 до 02.08.2021, з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо фінансового номеру телефону; інформацію щодо ідентифікаційних даних власника рахунку.

Клопотання обґрунтоване тим, що товариство самостійно не може отримати вказані докази, тому що вони становлять банківську таємницю.

В судове засідання 20 травня 2026 року сторони та їх представники не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлені судом своєчасно та належним чином. Представник позивача у позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України - фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

24 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Ірбіс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 89475159.

За п.3.1 Договору, Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 6000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховуються в наведеному графіку в п. 3.1.1 (далі за тексом також "ПС") та становить 3% відсотків за день від суми наданого Кредиту, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти. Строк дії договору становить 30 днів; загальна вартість кредиту становить 11400,00 грн.

Відповідно до п. 5.11.2 договору, процентна ставка є фіксованою та складає 3 % в день; реальна річна процентна ставка за кредитом складає 1080 %, розрахунок якої було здійснено на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку та що Сторони виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у цьому Договорі.

Згідно п.5.11.4 договору, протягом дії Програми лояльності загальна вартість кредиту для Позичальника з урахуванням суми кредиту, розміру процентів за користування кредитом, за умови дотримання Позичальником Графіку платежів, становить 11400 грн.

Договір підписано Фізичної особою ОСОБА_1 , за допомогою електронного підпису /501524/.

Згідно довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 (далі-«Позичальник») ідентифікована (2021- 07-24 10:22:30) в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» Акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 89475159: Унікальний ідентифікатор (код підпису) № моб./ел. адреса, на яку було відправлено персональний ідентифікатор Дата та час підписання Номер карти/маска карти: НОМЕР_3 .

Відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 2021-04-06, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 24-07-2021 10:22:30 на суму 6000,00 грн, маска картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua 99261899, призначення платежу: Зачисление 6000 грн на карту НОМЕР_4 .

01 вересня 2025 року між ТОВ ФК «Ірбіс» та ТОВ ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/01, згідно з п.2.1 якого, Клієнт (ТОВ ФК «Ірбіс») зобов`язується відступити Фактору (ТОВ ФК «Позика») Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором фінансового кредиту № 89475159 від 24.07.2021 Загальна заборгованість ОСОБА_1 з кредитом становить 11 400,00 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000,0 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 5400,00 грн, нарахованими за період часу з 24.07.2021 по 23.08.2021.

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Cудом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , підписавши Кредитний договір від 24.07.2021 року, погодилася на визначені в договорі умови, зокрема щодо розміру річної відсоткової ставки за користування кредитними коштами, отримавши від позивача грошові кошти в сумі 6000,00 грн на власний поточний рахунок, в свою чергу не повернула позивачу грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, у зв`язку із чим станом на дату звернення позивача з до суду із позовом, утворилась заборгованість, яка складається із тіла кредиту та відсотків, яку відповідач має сплатити на користь позивача.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо застосування у даній справі положень ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», так як у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомляв позивача чи первісного кредитора про те, що вона є дружиною військовослужбовця та надавала відповідні документи для застосування відповідної пільги.

Крім того, суд звертає увагу на наступні обставини.

Заявляючи про застосування до даних правовідносин ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач вказувала на неправомірність нарахування відсотків за кредитним договором, укладеним 21.07.2021 р. з огляду на те, що чоловік відповідачки з 17.02.2021 проходить військову службу у Збройних Силах України та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, станом на дату укладення між сторонами кредитного договору, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно норми вказаного закону, станом на дату укладення кредитного договору (24.07.2021) та на дату закінчення нарахування відсотків за кредитним договором (23.08.2021), пільги щодо заборони нарахування відсотків за кредитними договорами не розповсюджувалися на членів сім`ї діючих військовослужбовців.

З огляду на викладене, суд вважає, що фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості останньої підтверджується розрахунком заборгованості, який наданий суду та відповідачем не спростований.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Позика» підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

З приводу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:

ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» понесено витрати в сумі 5500,00 грн. на професійну правничу допомогу на підставі Договору № 39493634/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026, укладеного з ФОП Горобей Русланою Геннадіївною та додаткові угоди № 89475159 до Договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02 січня 2026 року. Також долучено свідоцтво право на зайняття адвокатською діяльністю Горобей Руслани Геннадіївни від 29.07.2024 та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ГОРОБЕЙ Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «ПОЗИКА» на загальну суму 5500,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц вказано, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного Господарського Суду Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 вказано, що у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) вказала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата ВС дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Таким чином, суд відхиляє заперечення представника відповідача за первісним позовом щодо відсутності детального розрахунку у звіті про обсяг наданих послуг згідно договору про надання правової допоомги.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № № 910/12876/19 від 07.07.2021.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

За таких обставив суд відхиляє твердження представника відповідача щодо відстуності доказів понесених відповідачем судових витрат на здійснення правничої допомоги.

У разі недотримання вимог щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

У справі, що розглядається, було встановлено фіксований розмір гонорару. В цьому випадку фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, не обчислюється. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас, зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Тож сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. І з урахуванням конкретних обставин суд може обмежити розмір, зважаючи на розумну необхідність судових витрат у справі.

Правова позиція у подібних за змістом правовідносинах щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, висловлена у додатковій постанові Касаційного господарського суду ВС від 13.02.2024 № 910/12155/22.

Беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, суд дійшов висновку про надмірність заявленої суми компенсації витрат, тому суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до часткового задоволення у розмірі 2000,00 грн. Саме такий розмір правничої допомоги також визнано відповідачкою ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, згідно з яким остання просила суд зменшити витрати на правничу допомогу до 2000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за Кредитним договором № 89475159 від 24.07.2021 року у розмірі 11400 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судові витрати у справі по оплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та за надання правничої допомоги в сумі 2000,00 грн.

В задоволенні іншої частини витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика». Адреса: 07406, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1. Код ЄДРПОУ: 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя М. М. Бебешко