Ухвала суду № 136712998, 19.05.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3912/25

Провадження № 1-кп/345/285/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш клопотання прокурора Калуської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091170000295 від 25.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284, п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

заявника ОСОБА_4 ,

представника заявника адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

прокурор Калуської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091170000295 від 25.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384 КК України, у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаними правопорушення.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 25.05.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091170000295 від 25.05.2024, за ч. 1 ст. 366 КК України, щодо того, що 24.05.2024 в чергову частину Калуського РВП через канцелярію надійшла ухвала Калуського міськрайонного суду від 22.05.2024 про зобов`язання внести відомості до ЄРДР за ст. 366 КК України по факту внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, складених комісією з розслідування нещасного випадку, що стався 06.08.2003 на заводі ВАТ «Будмаш», внаслідок якого заявнику ОСОБА_4 спричинено виробничу травму. На думку заявника в ході розслідування нещасного випадку членами комісії внесено неправдиві відомості до Акту № 2 «Про нещасний випадок», з приводу ступеня втрати працездатності, що вплинуло на кваліфікацію травми як трудового каліцтва. Як встановлено у ході досудового розслідування ОСОБА_4 неодноразово звертався до Калуського міськрайонного та Івано-Франківського окружного адміністративного суду, щодо скасування вище вказаного акту про нещасний випадок та визнання його недійсним та незаконним, однак позовні вимоги ОСОБА_4 про зобов`язання скласти новий акт та визнання попередніх актів і наказів про створення комісій недійсними, були судами відхилені. Також, слід вказати, що Калуським міськрайонним судом, рішенням від 20.04.2007 визнано, що у графі 9 акту №2 від 10.02.2005 щодо перебування потерпілого в стані алкогольного сп`яніння допущено неточність формулювання «не встановлювалось» слід замінити на «ні», оскільки відсутність медичного підтвердження тверезості не спростовує факту, що потерпілий був тверезим. Таким чином, було перевірено вказаний Акт № 2 «Про нещасний випадок», на його дійсність та законність, за результатами чого, було виявлено лиш факт допущення не точності та спростовано факти, що вказують на його не дійсність та не законність, про що стверджував ОСОБА_4 . Окрім цього, вказане вище підтверджується іншими доказами, як окремо та і у сукупності.

Аналізуючи матеріали провадження, слід дійти висновку, що виявлені зміни у документах є виправленням технічної описки, що підтверджено ухвалою суду від 16.10.2007. Свідки підтвердили, що акт розслідування нещасного випадку складався відповідно до чинного законодавства, дані в ньому не сфальсифіковані, також відповідно до рішення суду №2-171 від 2007 року визнано, що акт в подальшому використовувався задля нарахування всіх передбачених законом виплат та акти Н-1 та Н-5 негативного впливу для ОСОБА_4 не мали. Ознак умисного внесення неправдивих відомостей або підроблення документів, необхідних для наявності складу злочину за ч. 1 ст. 366 КК України, не встановлено.

Крім того, вбачаються обґрунтовані підстави для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, у діях свідків та інших осіб, допитаних у межах досудового розслідування, адже надані свідчення ґрунтуються на фактичних обставинах, які вже були предметом судового розгляду, а відповідні акти про нещасний випадок були складені у відповідності до чинного законодавства та погоджені компетентними органами. Надані покази свідків є послідовними, взаємодоповнюючими, не суперечать одні одним та повністю узгоджуються з встановленими фактами при розгляді цивільних справ, а також фактами встановленими в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження.

Також як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 отримував страхові виплати, внаслідок нещасного випадку, що мав місце з ним, що у свою чергу виключає наявність у діях членів комісії, складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, оскільки: немає даних про службову недбалість; відсутні відомості про наявність причинно-наслідковий зв`язку між діями посадових осіб та такими наслідками; наслідки у вигляді істотної шкоди не наступили. В ході проведення досудового розслідування у вказаних кримінальних правопорушеннях, які було об`єднано до кримінального провадження № 12024091170000295, було встановлено, що 19.05.2005 вироком Калуського міськрайонного суду з даного приводу засуджено ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 271 КК України. В контексті справи ОСОБА_4 не встановлено, що характер його роботи чи процес, під час якого він отримав травму (ремонтне слюсарне обслуговування), підпадає під технічно класифіковані роботи з підвищеною небезпекою у значенні ст. 272 КК України.

У рішенні Калуського міськрайонного суду від 19.05.2005 йдеться саме про порушення вимог охорони праці, а не про конкретні технологічні правила безпеки робіт з підвищеною небезпекою.У даному випадку відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 272 КК України, оскільки: травмування відбулося не внаслідок порушення спеціальних технічних правил безпеки небезпечних робіт, а внаслідок неналежної організації охорони праці, що охоплюється ст. 271 КК України. За результатами цієї перевірки було порушено кримінальну справу проти посадової особи ВАТ Калуський завод будівельних машин ОСОБА_6 та вироком Калуського міськрайонного суду його засуджено за ч. 1 ст. 271 КК України. У матеріалах справ (зокрема актах, судових рішеннях, свідченнях) відсутні вказівки на вибухи, вогонь, електроустановки, небезпечні речовини, що характерно для 272-ї статті.

У ході проведення досудового розслідування здійснено відповідний комплекс слідчих (розшукових) дій, спрямованих на повне, всебічне та об`єктивне дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки, однак підстав для повідомлення конкретній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 272 КК України, не встановлено.

Прокурор у судовому засіданні просив прийняти рішення, згідно з висновками, які викладені у постанові Верховного Суду, якою справу направлено на новий розгляд.

Потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що слідчі під час досудового розслідування не провели всіх слідчих дій, спрямованих на розкриття вчинених кримінальних правопорушень. З огляду на що просить відмовити у задоволені клопотанні прокурора.

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 зазначив, що клопотання подано передчасно та в ньому містяться суперечності, зокрема, воно містить посилання на відсутність події та складу вчинених правопорушень, однак, закриття провадження у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності можливе лише тоді, коли доведено склад вчинених злочинів. А тому у задоволені клопотання просить відмовити.

Дослідивши клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає не задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.

Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 284 та абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті. Закриття кримінального провадження з підстави передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2026 року по справі № 345/3912/25 касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , задоволено частково. Ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2025 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив наступне: «Звертаючись із клопотанням про закриття кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 прокурор повинен довести наявність вчиненого правопорушення та правильність його правової кваліфікації, обґрунтованість висновку про здійснення ефективного досудового розслідування та неможливість встановити особу, яка вчинила відповідне правопорушення, а також закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом із тим, Верховний Суд неодноразово зазначав, що в провадженні, де особа вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.

При цьому, якщо сукупність наявних у кримінальному провадженні доказів свідчить про те, що ознак умисного внесення неправдивих відомостей або підроблення документів, необхідних для наявності складу злочину за ч. 1 ст. 366 КК, не встановлено, що в діях певних осіб немає складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 КК (неналежне виконання службових обов`язків), ч. 1 ст. 384 КК (введення в оману правоохоронних органів шляхом завідомо неправдивих показань), ч. 1 ст. 272 КК (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою ), суд першої інстанції має відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки закриття кримінального провадження за пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК в провадженні, де жодній особі не повідомлено про підозру, знаходиться поза межами компетенції суду і відповідно до приписів ч. 4 ст. 284 КПК відноситься до повноважень слідчого, прокурора.

Апеляційний суд не звернув належної уваги на доводи, викладені в апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_7 , про те, що під час досудового розслідування не здійснено всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, на твердження заявника про вчинення кримінального правопорушення щодо нього конкретними особами, зокрема членами комісії з розслідування нещасного випадку, помилку місцевого суду не виправив, унаслідок чого ухвалив рішення, яке не відповідає приписам статей 370, 419 КПК.»

Згідно з ч. 2 ст. 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

Таким чином, вказівки Верховного Суду викладені у постанові від 30 квітня 2026 року, згідно з приписами ч. 2 ст. 439 КПК є обов`язковими до виконання.

Зміст клопотання прокурора фактично зводиться до того, що органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні проведені всі необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на перевірку доводів заявника про вчинення відповідних правопорушень, однак, сукупність встановлених у кримінальному провадженні обставин вказує про відсутність події та складу вчинених правопорушень.

Таким чином, беручи до уваги, те, що прокурор не довів наявності вчинених кримінальних правопорушень, правильність їх правової кваліфікації, натомість ствердив про відсутність події та складу вчинених правопорушень, враховуючи те, що закриття кримінального провадження за пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК в провадженні, де жодній особі не повідомлено про підозру, знаходиться поза межами компетенції суду і відповідно до приписів ч. 4 ст. 284 КПК відноситься до повноважень слідчого, прокурора, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091170000295 від 25.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284, п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.49 КК України, п. 3-1 ч.1, п. 1-1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 370, 372, 439 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволені клопотання прокурора Калуської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091170000295 від 25.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 384 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284, п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 09:00 год. 21.05.2026.

Суддя: