Ухвала суду № 136711779, 20.05.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2856/25

Провадження № 2/293/683/2026

УХВАЛА

20 травня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі судді Лось Л.В.

розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Житомиробленерго»

до ОСОБА_1

про стягнення вартості необлікованої електричної енергії

установив:

Позивач звернувся до Коростишівського районного суду Житомирської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача відшкодування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, в сумі 40 624,84 грн.

Ухвалою від 06.04.2026 Коростишівський районний суд Житомирської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Житомиробленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надіслав за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.

14.05.2026 справа № 935/2856/25 надійшла на адресу Черняхівського районного суду Житомирської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями переданан для розгляду судді Лось Л.В.

Вирішуючи питання про прийняття справи до свого провадження, суд дійшов висновку про направлення справи за територіальною підсудністю до Коростишівського районного суду Житомирської області з наступних підстав.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Що відповідає положенням частини 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою визначено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Частиною 2 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Частиною першою статті 27 ЦПК України, яка визначає правила підсудності, встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Так, територіальна підсудність справи певному суду визначається за такими критеріями: по суб`єкту, по місцю, по правовідносинам. Є два види визначення підсудності: а) однозначно визначена законом підсудність б) альтернативна підсудність.

Щодо однозначного визначення підсудності, то процесуальним законом визначено підсудність за загальним правилом: за зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача. Така підсудність (ст.27 ЦПК України) встановлюється імперативно для всіх цивільних справ, окрім тих, для яких встановлено виключну підсудність (ст.30 ЦПК України), або конкретно передбачено іншу підсудність (ст.28, ст. 29 ЦПК України ). Щодо альтернативного визначення підсудності, то це означає, що у певних, конкретно передбачених законом випадках (і розширене тлумачення неприпустиме) позивачу надається право вибору підсудності: або за загальним правилом, встановленими ст. 27 ЦПК України, або за підсудністю, визначеною альтернативно в ст. 28 ЦПК України.

Позивачем поданий позов предметом якого є стягнення з відповідача вартості необлікованої енергії внаслідок самовільного поза облікового підключення електропроводки до мережі оператора системи розподілу.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання), регулюють Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року (далі ПРРЕЕ).

Таким чином, фактично предметом даного спору є стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок порушення ПРРЕЕ.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Разом з тим предметом позову у даній справі не є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, що виключає поширення на даний спір правил про виключну підсудність.

Згідно частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Постанові від 29 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі №369/238/15-ц дійшла правового висновку, що розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.

У той же час, відповідно до інформації, отриманої судом у порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України, від ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, оскільки у даному випадку позивач звертається до суду з позовною вимогою про стягнення збитків, то при визначенні підсудності справи необхідно керуватись положеннями ч. 1 ст. 27 ЦПК України та враховувати саме місце реєстрації відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що Черняхівський районний суд Житомирської області не є судом встановленим законом, в розумінні ст. 27 ЦПК України, оскільки в межах територіальної юрисдикції вказаного суду не знаходиться відповідач за пред`явленим позовом.

Отже, з огляду на положення статті 27 ЦПК України, вказана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Коростишівського районного суду Житомирської області.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач, щодо якого вирішується питання про стягнення збитків внаслідок порушення ПРРЕЕ зареєстрований за адресою, яка не відноситься до територіальної підсудності Черняхівського районного суду Житомирської області, справу слід передати на розгляд до Коростишівського районного суду Житомирської області за загальними правилами підсудності згідно вимог ст. 27 ЦПК України.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.27,31,32,258-260,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу за позовом Акціонерного товариства «Житомиробленерго» до ОСОБА_1 про стягнення 40624,84 грн вартості необлікованої електричної енергії , передати за територіальною підсудністю до Коростишівського районного суду Житомирської області (вул. Героїв Небесної Сотні, 52, м.Коростишів, Житомирська область, 12501).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 20.05.2026

СуддяЛюдмила ЛОСЬ