Рішення № 13671163, 26.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/64726.01.11 За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

третя особа ОСОБА_1

простягнення 3763,68 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Бабич В.В.

від відповідача:

від третьої особи:Пономаренко В.І.

не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(надалі ЗАТ «СК «Український страховий стандарт») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(надалі ВАТ «НАСК «Оранта») про стягнення 3763,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ «СК «Український страховий стандарт»на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу №0112-0114-000826 від 21.12.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Great Wall», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у його скоєні, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/5728053), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 20.12.2010 р.

У судовому засіданні 20.12.2010 р. у звязку із необхідністю витребування додаткових доказів оголошено перерву до 12.01.2011 р.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 12.01.2011 р. не зявився, подавши через загальний відділ суду клопотання в якому просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.2011 р. у звязку із неявкою представників відповідача, третьої особи та невиконання ними вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 26.01.2011 р.

В судове засідання 26.01.2011 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 26.01.2011 р. з'явився, позовні вимоги визнав частково в розмірі 3253,68 грн.

ОСОБА_1., що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 26.01.2011 р. не зявився, вимог ухвали суду від 03.12.2010 р. не виконав про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення ОСОБА_1. про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою на зворотній стороні ухвали господарського суду м. Києва від 12.01.2011 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що третя особа повідомлена про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання третя особа була належним чином повідомлена, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2009 р. між ЗАТ «СК «Український страховий стандарт»(страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №0112-0114-000826.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 6 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; стихійні лиха та інші події; незаконне заволодіння транспортним засобом.

22.02.2010 р. близько 18 год. 30 хв. по вулиці Н.Ужвій в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «ВАЗ-21101»та автомобіля «Great Wall», а саме: ОСОБА_1. керуючи автомобілем «Great Wall», реєстраційний номер НОМЕР_2 не врахувавши дорожньої обстановки та дорожніх умов, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

На виконання умов договору добровільного страхування транспортного засобу №0112-0114-000826 від 21.12.2009 р. страхувальник 22.02.2010 р. звернувся до позивача з повідомленням про настання випадку, який має ознаки страхового.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Подільського району м. Києва №8797 від 24.02.2010 р. та постановою Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2010 р. у адміністративній справі №3-2111/2010, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту №785 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 17.03.2010 р. експертом Національного центру незалежних експертиз субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8006/08 від 18.11.2008 р.) вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 4013,68грн.

06.04.2010 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №302-200/10 затвердженого 06.04.2010 р. ЗАТ «СК «Український страховий стандарт», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування транспортного засобу №0112-0114-000826 від 21.12.2009 р., сплатило своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 2498,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №125 від 09.07.2010 р.

Із матеріалів справи вбачається, що 06.04.2010 р. між позивачем та ОСОБА_2 було підписано протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до якого зобовязання позивача перед ОСОБА_2 з виплати страхового відшкодування у розмірі 1302,50грн. припинені згідно ст. 601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги (по зобовязанням ОСОБА_2 по оплаті страхової премії згідно Договору).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України»від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Главою 50 Цивільного кодексу України визначені підстави та способи припинення зобовязань, які можуть застосовуватися в т.ч. до виконання зобовязань по відшкодуванню шкоди.

Тобто, під майновими витратами, які понесені на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, необхідно розуміти не лише витрати у вигляді сплачених грошових коштів, а і інші витрати, які зроблені у передбачений чинним законодавством спосіб та свідчать про виконання особою зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

В даному випадку, зобовязання позивача перед ОСОБА_2 по відшкодуванню шкоди в частині 1302,50 грн. припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що відповідає положенням ст. 601 Цивільного кодексу України.

Таким чином, до ЗАТ «СК «Український страховий стандарт»перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток в межах суми 3763,68 грн.

З довідки відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Подільського району м. Києва №8797 від 24.02.2010 р. вбачається, що транспортний засіб автомобіль «Great Wall», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить громадянину ОСОБА_1. та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Great Wall», реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_1.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1., як власника автомобіля «Great Wall», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»згідно із полісом №ВС/5728053.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/5728053) винесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 29.05.2009 р. (00:00) по 28.05.2010 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВС/5728053 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_1., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1. автомобіля «Great Wall», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВС/5728053) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 4013,68 грн., до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 3763,68грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою №2865 від 01.10.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3763,68 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 06.10.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №07384151.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВС/5728053.

Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №ВС/5728053 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3253,68 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; ідентифікаційний код 22229921) суму страхового відшкодування у розмірі 3253 (три тисячі двісті пятдесят три) грн. 68 коп., державне мито у розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 18коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 204 (двісті чотири) грн. 02 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В.Бойко

Повний текст рішення підписано 31.01.2011 р.