Рішення № 136711622, 19.05.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа № 285/472/26

провадження у справі № 2/0285/1011/26

19 травня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючої судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,

сторони у справі : позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ», представник позивача Усенко М.І., відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» ( надалі ТОВ «ФК«КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

установив :

Представник ТОВ «ФК«КРЕДИТ КАПІТАЛ» звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №2375882 від 10.05.2020 в загальному розмірі 26 240 грн, судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі Товариство) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач) укладено Договір №2375882 про надання споживчого кредиту (надалі Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 8000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 26 240 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 8000 грн; заборгованість за процентами 18240 грн.

26.02.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2375882 від 10.05.2020.

Оскільки відповідач не виконує свої зобов`язання відповідно до укладеного кредитного договору, заборгованість не сплачує, тому відбулося звернення до суду.

02.02.2026 після виконання вимог ст. 187 ЦПК України прийнято до розгляду судом даний позов, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

24.03.2026 за клопотання представника позивачу було постановлено ухвалу суду про витребування доказів, що містять банківську таємницю, зокрема відомостей про рух коштів по банківському рахунку відповідача.

16.04.2026 з АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу суду від 24.03.2026 надійшла інформація щодо руху коштів по банківському рахунку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений рекомендованою поштою, про причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 10.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №2375882 про надання споживчого кредиту (надалі Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000 грн на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Договір укладено за допомогою ІТС Товариства в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису.

Відповідно до погоджених умов кредитування сума кредиту становить 8 000,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів за стандартною ставкою 1,90 % в день від суми кредиту. Дата повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків 09.06.2020.

Відповідачу було надано кредит шляхом перерахування кредитних коштів 10.05.2020 у сумі 8 000, 00 грн, про що свідчать повідомлення ТОВ ФК « ВЕЙ ФОР ПЕЙ», що надає послуги з переказу коштів, та виписка про рух коштів по картці відповідача, надана АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

26.02.2021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2375882 від 10.05.2020.

Так, відповідно до Витягу з Реєстру боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2375882 від 10.05.2020, зі змісту якого слідує, що загальна сума заборгованості 26 240,00 грн. Кількість прострочених днів 262.

Матеріали справи містять відповідний розрахунок заборгованості за кредитним договором на суму 26 240 грн, з якої : заборгованість за тілом кредиту 8 000 грн; заборгованість за процентами 18 240 грн ( нарахована за період з 10.05.2020 по 07.09.2020).

Вирішуючи спір, суд керується наступними нормами права.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст.517 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Так, матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору та договору відступлення права вимоги. Зазначені договори недійсними не визнано.

Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем у справі виникли кредитні відносини, зокрема укладено кредитний договір, узгоджено розмір кредиту, проценти, комісію, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору.

Матеріали справи містять докази про перерахування первісним кредитором на розрахунковий рахунок відповідача кредитних коштів у сумі 8 000 грн від 10.05.2020.

Однак, у порушення умов кредитного договору відповідач своїх договірних зобов`язань належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Зазначені обставини підтверджуються належними та достатніми доказами та не спростовано відповідачем.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в сумі 8 000, 00 грн підлягають до задоволення.

Щодо нарахованих процентів, то суд вказує на наступне.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За таких умов, з огляду на наявні у справі розрахунки заборгованості, взявши до уваги погоджений сторонами строк кредитування ( 30 днів), суд вважає доведеною суму заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором за період з 10.05.2020 по 09.06.2020 у розмірі 4 560,00 грн ( 152 грн ( 1,9 % в день ) * 30 днів ).

Решту суми заборгованості за процентами, суд вважає не доведеною, оскільки остання нарахована після спливу строків кредитування. Доказів пролонгації строку дії договору матеріали справи не містять.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

На підставі викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості у загальній сумі 12 560,00 грн ( 8 000,00 грн тіло, 4 560,00 грн - проценти), доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання згідно погоджених умов позики, заборгованість не погашена у повному обсязі, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання судових витрат, суд вказує наступне.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судових витрат у розмірі 1 274, 49 грн, що складає 47,87 % від судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, визначає їх у розмірі 3 500 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат.

Керуючись статтями 4, 76 89, 141, 258, 259, 263 265, 268, 273, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №2375882 від 10.05.2020 в загальному розмірі 12 560 ( дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп та судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1 274 ( одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн 49 коп та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 ( три тисячі п`ятсот ) грн 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційний розгляд справи.

Найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" ( код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження - м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28 );

відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ).

Дата складення повного судового рішення 19.05.2026.

Суддя А.В.Михайловська