Рішення № 136711567, 20.05.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/216/26

Провадження № 2/935/718/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі : головуючого судді Василенка Р.О. секретаря Криворучко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2896203 від 08.09.2020 року в розмірі 49200 грн. та судові витрати в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 08.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, було укладено кредитний договір №2896203 в електронній формі про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство надало проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Відповідач не виконав умови договору. Станом на день звернненя до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 49200грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 15000 грн., 34200 грн заборгованість за відсотками.

21.04.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» уклали договір відступлення права вимоги № ККАУ-21042021. Згідно вищевказаного договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова команія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2896203 від 08.09.2020.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило а тому суд провів засідання без участі відповідача.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 08.09.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2896203 в електронній формі, який підписано електронним підписом одноразовим іфдентифікатором С954622 відповідно до умов якого відповідач отримав кошти в розмірі 15 000 грн.

Пункт 1.1 кредитного договору № 2896203 від 08.09.2020 року, передбачає, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт.

В пункті 1.2 кредитного договору зазначено, що на умовах встановлених договором товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 1.3 договору сума кредиту складає 15000 грн, а строк кредиту 30 дні (в) (день). (п.1.4 договору).

У відповідності до 1.5.2. стандартна процента ставка 1,90% в день від суми кредиту, застосовується: * межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього кредиту.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1)

Також, відповідно до додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2896203 від 08.09.2020 то ним встановлено графік платежів, який також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С954622 від 08.09.2020 та загальна сума кредиту становить 15000,00 грн.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором № 2896203 від 08.09.2020 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 20.04.2021 становить 49200 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», на підставі договору на переказ коштів № ВП-200417-1 та згідно з листом АТ КБ «Приватбанк» від 17.04.2026 № 20.1.0.0.0/7-260409/32820-БТ на платіжну картку № НОМЕР_2 08.09.2020 було перераховано кошти в сумі 15 000 грн.

26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за вище вказаним кредитним договором. На підтвердження вказаного договору додано акт приймання-передачі реєстру боржників від 21 квітня 2021 до договору факторингу № №ККАУ-21042021.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № №ККАУ-21042021 за кредитним договором № 2896203, у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитом в загальній сумі 49200 грн.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1ст.530ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

Разом зі тим, припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача в частині нарахування відсотків за користування кредитними коштами за договором, оскільки відповідно до п.1.4 та 1.5. договору кредитного договору слідує, що строк кредитування відповідача становить 30 днів, відсоткова ставка стандартна фіксована 1,90 % за добу.

За таких обставин стягненню з відповідача підлягають відсотки нараховані в межах погодженого 30-денного строку кредитування в сумі 8550 грн. (15000 грн. х 1,90, % х 30 днів), тобто інша частина відсотків нарахована позивачем поза межами строку кредитування.

Суду не надано доказів того, що в даному випадку до договору № 2896203 було застосовано пролонгацію та змінено строк кредитування, за згодою обох сторін правочину, як не було і укладеної додаткової угоди про продовження строку.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед позивачем за кредитним договором № 2896203 від 08.09.2020 в загальному розмірі 23550,00 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 15 000 грн., 8550 грн заборгованість за відсотками, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Так, позивачем в позовній заяві було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він планує понести у зв`язку з розглядом справи у суді, який визначено у розмірі 8 000 грн., який позивач просить стягнути на свою користь.

В матеріалах справи наявний договір надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року укладений між Адвокатським бюро «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»», акт № 148 наданих послуг від 12.01.2026, детальний опис наданих послуг від 12.01.2026 та ордер надання правничої допомоги.

В той же час в даному випадку суд враховує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та його розміру.

З огляду на зазначене, враховуючи критерій реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, кількість необхідних процесуальних дій сторони у цій справі, тому суд дійшов до висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 4 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1274,49 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 264-265, 268, ЦПК України, ст.ст.526,1050,1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2896203 від 08.09.2020 року в сумі 23550 (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, судові витрати у виді судового збору в сумі 1274 гривень 49 коп та витрати на правничу (професійну) допомогу в розмірі 4 000 гривень.

В іншій частині задоволення позовних вимог та стягнення витрат на правничу (професійну) допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- капітал» юридична адреса: вулиця Смаль-Стоцького, буд 1, корпус 28, місто Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО