Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №295/3743/26
Категорія 38
2/295/2958/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -
встановив:
ТОВ Фінансова Компанія «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що 20.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» як кредитодавцем та ОСОБА_1 позичальником, в порядку Закону України «Про електронну комерцію» укладено кредитний договір № 5249224 з визначеними учасниками такого правочину сумою кредиту 15 000,00 грн., строком користування кредитними коштами 30 днів, передбаченої до сплати відсоткової ставки -1,9 % в день.
Сторона зауважує, що 10.02.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» набуло права вимоги до боржників за договорами, в тому числі, за договором від 20.12.2021 року № 5249224.
В подальшому, 07.11.2025 року договір факторингу укладено між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» і ТОВ «Факторинг Партнерс», за результатом чого позивач набув право вимоги до відповідача за договором від 20.12.2021 року № 5249224.
З огляду на зміст зобов`язальних положень кредитного договору, від виконання якого позичальник ухиляється, станом на день формування позовної заяви виникла заборгованість в сумі 33 810,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 18 810,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Посилаючись на відповідні обставини, позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості за кредитним договором, відшкодувати судові витрати: з оплати судового збору - 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу 13000,00 грн.
Ухвалою суду від 06.03.2026 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику учасників.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи містять договір про надання споживчого кредиту від 20.12.2021 року № 5249224, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» як кредитодавець надав, а ОСОБА_1 позичальник, отримав грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. з обов`язком повернення коштів кредиту, нарахованих відсотків за користування ним в порядку, визначеному договором.
Згідно з п. 1.4 договору строк кредиту становить 30 днів, що може бути продовжений в порядку та на умовах, визначених в розділі 4 договору.
Відповідно до п. 1.5 договору стандартна процентна ставка 1,9 % в день застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в.п.1.4 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація відповідно до п.4.3 договору.
Згідно з п.4.1 договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативи споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2 договору або в порядку автопролонгації на кількість днів та відповідно до умов, визначених в п. 4.3 договору.
Розділом 4 договору визначено умови пролонгації строку кредиту.
Так, згідно з п.п. 4.2.1 договору (Порядок продовження строку кредиту за ініціативою споживача) споживач у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.2.2. договору.
За змістом п.4.2.2 договору пропозиція споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмір не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач, здійснюючи платіж, не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство.
У відповідності до п.4.3.1 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгація або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача відповідно до п.п. 4.2.2-4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Судом встановлено, що 10.02.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» укладено договір факторингу, за умовами якого фактор (ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс») зобов`язався сплатити клієнту (ТОВ «Авентус Україна») суму фінансування, а клієнт зобов`язався відступити факторові права вимоги за основними зобов`язаннями в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.
Згідно з п. 2.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги боргу до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників.
Судом досліджено платіжну інструкцію з призначенням платежу як сума фінансування за договором факторингу, витяг з реєстру боржників з відомостями про відповідача як боржника за договором та інформацією про суму заборгованості на рівні 33 810,00 грн.. з яких: 15 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 18 810,00 грн. сума заборгованості за відсотками, акт прийому-передачі реєстру боржників.
Судом також встановлено, що договір факторингу укладено 07.11.2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» і ТОВ «Факторинг Партнерс».
Відповідно до реєстру боржників як додатку до договору факторингу за боржником ОСОБА_1 обліковано заборгованість на суму 33 810,00 грн.. з яких: 15 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 18 810,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
У статті 3 Закон Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII ( в редакції,. чинній на час укладення договору) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
За положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом надано окрему, а також взаємну оцінку доказам - паспорту споживчого кредиту та договору про надання споживчого кредиту з відомостями про застосування позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором; повідомленню ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне виконання операції з переказу грошових коштів в сумі 15000,00 грн. 20.12.2021 року на картку НОМЕР_1 .
Суд звертає увагу, що використані при укладенні договору технічні умови унеможливлювали виконання таких дій без доступу до особистих даних особи та без її волевиявлення.
Отже, судом здобуто висновок про виникнення правовідносин, заснованих на договорі кредиту із ТОВ «Авентус Україна» як первісним кредитором, пов`язане із цим набуття сторонами такого правочину відповідних прав та обов`язків.
За змістом ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Досліджені у справі докази свідчать про набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача як позичальника за договором споживчого кредиту від 20.12.2021 року.
Надаючи оцінку розрахунку заборгованості, поданому стороною позивача в обгрунтування заявлених вимог, суд звертає увагу фактичному підтверджені обставин продовження строку кредитування внаслідок наявної заборгованості у споживача за кредитом на дату закінчення первісно визначеного строку кредиту (30 днів) в порядку п.4.3.1 договору, правомірного нарахування кредитодавцем відсотків за користування кредитом як протягом первісно зазначеного строку у 30 днів, так і пролонгованого, що, згідно розрахунку, не перевищує погоджений учасниками період 90 днів (згідно розрахунку 67 днів загального строку).
Відповідачем не надано доказів на спростування розрахунків заборгованості за відсотками, нарахованими протягом відповідного періоду використання грошових коштів, за висновком суду подані стороною позивача відомості про суму заборгованості засновані на математичних правилах обрахунку та є правильними.
Оскільки за результатами вирішення спору знайшли свого підтвердження обставини порушення відповідачем взятих на себе згідно договору кредиту зобов`язань, що виявляє порушення прав кредитора та необхідність їх поновлення, суд вважає необхідним задовольнити позов, стягнути заявлену учасником та обґрунтовану поданими доказами суму заборгованості.
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору.
При цьому, в порядку ст.ст. 137, 141 ЦПК України суд вважає необхідним зменшити заявлену до відшкодування суму витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи її неспівмірною зі складністю справи, об`єктивною потребою у часі для надання необхідної правничої допомоги, значенням для кожного з учасників. Керуючись принципом розумності, доцільності, суд визначає розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 258-279 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце прживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи. 6, офіс 521) заборгованість за договором кредиту від 20.12.2021 року в сумі 33 810,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Д.М.Лєдньов
Судове рішення № 136711211, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 20.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 295/3743/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: