Рішення № 136709688, 19.05.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/11223/25

Провадження № 2/175/2248/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" травня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне виробниче підприємство "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач протягом тривалого часу в опалювальний період надавав теплову енергію у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , користувалися наданими послугами та не відмовлялися від цих послуг. У зв`язку з неналежним виконання відповідачами своїх обов`язків щодо своєчасної оплати за споживану теплову енергію утворилася заборгованість у розмірі 95403 грн. 94 коп., що складається з заборгованості за теплову енергію за період 01.03.2013 року до 30.06.2025 року.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

26.01.2026 року представником відповідача через систему «Електронний суд» подано заяву про застосування строків позовної давності. У поданій заяві відповідач зазначає, що на підтвердження заявленої суми заборгованості позивачем до матеріалів справи долучено оборотно-сальдову відомість за період з 01.03.2013 року по 30.06.2025 року, яка на думку відповідача, не є належним та допустимим доказом здійснення ним оплати послуг теплопостачання у зазначених сумах та за відповідні періоди, а відомості, викладені у вказаному документі, не відповідають дійсності. Також зазначено, що позивачем не було вжито належних заходів щодо складання та підписання акту звірки розрахунків за спірний період. Щодо строку звернення до суду з вказаним позовом зазначив, що у період з 01.01.2017 року по 02.04.2020 року позивач мав можливість звернутися до суду за захистом свого порушеного права, однак відповідних дій не вчинив, у зв`язку з чим просив застосувати до заявлених вимог строки позовної давності.

Представником позивача було подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що з наявної у матеріалах справи оборотно-сальдової відомості абонента вбачається здійснення відповідачами часткових оплат за надані послуги на рахунок позивача, у зв`язку з чим перебіг позовної давності після кожної такої оплати починався заново. Крім того, представник позивача вказує, що строки позовної давності у даному випадку не були пропущені, оскільки їх перебіг продовжувався на період дії карантину, встановленого у зв`язку з поширенням COVID-19, а також на строк дії воєнного стану в Україні. Отже, позивач правомірно та в межах строків позовної давності здійснював нарахування заборгованості відносно відповідачів, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Відповідачі в судове засідання також не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, згідно довідки №24824 про зареєстрованих осіб від 14.07.2025 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою - АДРЕСА_1 .

На ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується оборотно-сальдової відомостю за період з березня 2013 року по червень 2025 року.

Так, з наданої оборотно-сальдової відомості судом встановлено, що за вказаний період за адресою: АДРЕСА_1 , наявна заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів та становить 95403 грн 94 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358).

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно ст. 19 Закону України « Про теплопостачання », споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 ЖК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Таким чином, правовідносини, що склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, на боржників покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статті 610, 611 ЦК України передбачають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Норма ст. 625 ЦК України передбачає, що цивільна-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі протягом звітного періоду були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а тому зобов`язані нести витрати по її утриманню, оскільки КВП «Краматорська тепломережа» свої зобов`язання щодо постачання теплової енергії виконало. При цьому відповідачі свої зобов`язання за надані послуги належним чином не виконали, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

З огляду на викладене, враховуючи наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, суд бере до уваги подану відповідачем заяву про застосування строків позовної давності та звертає увагу на наступне.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Частиною 1-3 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15).

Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачами наданих позивачем житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24.06.2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року № 2189-VIII.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 9 Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Положенням п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року, у справі № 712/8916/17 зроблено правовий висновок, що якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, суд доходить висновку, що перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.04.2025 року по справі № 757/64234/21-ц.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 30.03.2015 року у справі № 6-154цс15, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Отже, суд доходить висновку, що позивач мав можливість дізнатися про порушення своїх прав у разі несплати споживачем за надані комунальні послуги у встановлені законом строки, тобто до 21 числа наступного місяця за місяцем надання таких послуг. При цьому суд не приймає до уваги твердження представника позивача про періодичне переривання строку позовної давності, оскільки матеріалами справи не доведено, що здійснені платежі призначалися для погашення заборгованості за весь нарахований КВП «Краматорська тепломережа» період чи за конкретний місячний платіж, в межах якого строк позовної давності міг перерватися .

Проте, суд звертає увагу на те, що позивач просить стягнути суму заборгованості, нараховану за період з березня 2013 року по червень 2025 року, звернувшись із відповідним позовом до суду 29.07.2025 року.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.

Таким чином, відповідно до оборотно-сальдової відомості, наданої позивачем, нарахована заборгованість за надані комунальні послуги за період з березня 2013 року по червень 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає частковому стягненню, оскільки за період з 01.03.2013 року по 31.01.2017 року сплив строк позовної давності, у межах якого позивач мав звернутися до суду для захисту своїх прав.

На підставі викладеного, з урахуванням обов`язку відповідачів своєчасно сплачувати платежі за надані комунальні послуги не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, суд, з огляду на здійснений перерахунок заборгованості, нарахованої за період з лютого 2017 року по червень 2025 року, а також з урахуванням періодичної часткової сплати цієї заборгованості, доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів заборгованості за вказаний період у розмірі 80850 грн 70 коп.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку кожному доказу, суд доходить висновку, що позовна заява є підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів судовий збір у розмірі пропорційно задоволених позовних вимог, що становить 2566 грн. 09 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 27, 83, 141, 175, 274-275, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального виробничого підприємство «Краматорська тепломережа" (код ЄДРПОУ 00131133 за наступними реквізитами: IBAN НОМЕР_5 в Філія Донецьке ОУ АТ «ОЩАДБАНК», ЄДРПОУ 00131133, МФО 335106) заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 80850 грн (вісімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят гривень) 70 коп., у рівних частках по 26950 грн. 23 коп. з кожного.

Стягнути солідарно з Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального виробничого підприємство «Краматорська тепломережа" (код ЄДРПОУ 00131133 за наступними реквізитами: IBAN НОМЕР_5 в Філія Донецьке ОУ АТ «ОЩАДБАНК», ЄДРПОУ 00131133, МФО 335106) судовий збір у розмірі 2566 грн. 09 коп., у рівних частках по 855 грн. 36 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. С. Журавель