Ухвала суду № 136709383, 14.05.2026, Шацький районний суд Волинської області

Справа № 170/308/24

Провадження № 1-кп/170/22/26

У Х В А Л А

14 травня 2026 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань та в режимі відеоконференції клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про визнання доказів очевидно недопустимими та виключення їх з числа доказів обвинувачення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Шацького районного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 17.08.2023 за № 12023000000001494 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав до суду клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими та виключення їх з числа доказів обвинувачення. Клопотання обґрунтовано тим, що сторона обвинувачення, як на доказ вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, посилається на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від 16.11.2023 про надання дозволу на проведення обшуку в приміщеннях КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; протокол обшуку від 21.11.2023 в приміщенні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 на підставі вказаної ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.11.2023, за участі понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , інших учасників - ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , в ході якого вилучені грошові кошти невідомого походження у сумі 50945 грн., а також документацію, що стосується КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: бухгалтерську фінансово-господарську, тендерну документацію.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2025 задоволено клопотання адвоката ОСОБА_5 та надано адвокату ОСОБА_5 , адвокату ОСОБА_11 , прокурору ОСОБА_3 дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме до усіх матеріалів судової справи з розгляду клопотання слідчого ОСОБА_12 про надання дозволу на проведення обшуку в приміщеннях КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (номер справи 757/52670/23-к), з можливістю отримати їх належним чином завірені копії.

24.09.2025, під час виконання вказаної ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2025, а саме в ході отримання тимчасового доступу до матеріалів справи № 757/52670/23-к, стало відомо, що на арк. № 40-41 справи міститься Журнал судового засідання від 16.11.2023, однак до матеріалів справи не долучений відповідний диск із технічною фіксацією судового засідання. Разом з тим, дані гіперпосилання до файлу в мережі "Інтернет", наведеного наприкінці вказаного Журналу судових засідань, при переході на нього - не відображають наявність відеозапису судового розгляду клопотання слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_13 про обшук, а аудіозапис такого розгляду, в свою чергу, є неповним, не містить виступів сторін, дослідження матеріалів справи, проголошення відповідного рішення за результатами виходу слідчого судді до нарадчої кімнати.

Враховуючи повну відсутність відеозапису судового розгляду судової справи №757/52670/23 за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Поталапа, наявності посекундних уривків окремих фраз, які не дають ні стороні захисту, ні стороні обвинувачення, ні об`єктивному спостерігачу, підстав переконатись в тому, чи дійсно мав місце повний та всебічний розгляд ІНФОРМАЦІЯ_4 клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, чи дійсно вислуховувалися доводи слідчого з цього питання, чи досліджувались матеріали, долучені до клопотання, чи вийшов суддя із нарадчої кімнати та ухвалив відповідне процесуальне рішення, сторона захисту переконана, що обшук, який був проведений за результатами такої ухвали слідчого судді йде в розріз імперативним нормам КПК України, а відтак його результати - є недопустимими доказами.

З урахуванням зазначених обставин, крім вказаної ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.11.2023, за доктриною «плоди отруйного дерева», адвокат ОСОБА_5 просив також визнати очевидно недопустимими і похідні докази від ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, здобуті органом досудового розслідування, а саме протокол обшуку від 21.11.2023 в приміщенні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 на підставі вказаної ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.11.2023, за участю понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , інших учасників - ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , а також всі вилучені речі в ході даного обшуку (речові докази).

У судовому засіданні захисник та обвинувачений просили суд клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 слід відмовити з таких підстав.

Згідно ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 87 КПК України передбачено, що суд зобовязаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у звязку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобовязаний довести в суді під час судового провадження; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим і здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за виняком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

При цьому системний аналіз ст. 89 КПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець ознаки недопустимості доказів поділяє на очевидні та неочевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду. Очевидно недопустимими є ті докази, про недопустимість яких прямо вказується в КПК України.

Існує також умовно недопустимі докази, допустимість чи недопустимість яких визначається судом у кожному конкретному випадку в залежності від встановлених обставин кримінального провадження. Саме тому, процесуальну конструкцію «очевидна недопустимість доказу», слід розглядати крізь призму положень інституту доказового права у його нерозривному звязку з кримінально процесуальними правовідносинами.

Судом встановлено, що при розгляді слідчим суддею 16.11.2023 клопотання слідчого ОСОБА_13 про обшук частково здійснювався аудіозапис такого розгляду.

Посилання захисника на ухвалу слідчого судді про дозвіл на обшук, яка була винесена без проведення повної технічної фіксації засідання та на похідні докази не свідчать про автоматичну очевидну недопустимість цієї ухвали та отриманих доказів.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи, викладенні в клопотанні, безумовно підлягають оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, оскільки можуть вплинути на визнання недопустимими зазначених в ньому доказів, що узгоджується з постановою Обєднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.01.2026 про те, що в аспекті реалізації приписів частин 4, 6 ст. 107 КПК України у їх взаємозвязку із положеннями п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України та ч. 4 ст. 234 цього Кодексу, постановлення ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчим суддею за участі слідчого або прокурора без проведення повної технічної фіксації засідання тягне за собою відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України визнання доказів, що були отримані під час виконання такої ухвали, недопустимими.

Оскільки судом не встановлено очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження, то у суду відсутні підстави визнати очевидно недопустимим вищезазначені докази, на які вказує адвокат у своєму клопотанні.

Керуючись ст.ст. 89, 235, 350, 369, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про визнання доказів очевидно недопустимими та виключення їх з числа доказів обвинувачення відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 19.05.2026.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1