Рішення № 136707562, 21.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 р. № 520/28721/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування, за період з грудня 2012 року по 28 лютого 2018 року, в розмірі 5 % від посадового окладу, всупереч постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування, в місяцях фактичної виплати за період з грудня 2012 року по 28 лютого 2018 року включно, в розмірі 30 % посадового окладу за кожний місяць нарахування зазначеної винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у квітні 2013 року без урахування у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної винагороди за бойове чергування в розмірі 30% посадового окладу, допомоги на оздоровлення у 2013 - 2015 роках без урахування у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної винагороди за бойове чергування в розмірі 30% посадового окладу, допомоги на оздоровлення за 2016 рік та за 2017 рік, без урахування у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 та винагороди за бойове чергування в розмірі 30% посадового окладу, передбаченої додатком № 25 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за квітень 2013 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної винагороди за бойове чергування в розмірі 30 % посадового окладу, допомоги на оздоровлення за 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної винагороди за бойове чергування в розмірі 30 % посадового окладу, передбаченої додатком № 25 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425, допомоги на оздоровлення за 2016 рік та за 2017 рік, з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 та винагороди за бойове чергування в розмірі 30 % посадового окладу, передбаченої додатком № 25 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та здійснити доплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, в розмірі 2894,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправні дії, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016 - 2018 роках, без урахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та винагороди за бойове чергування в розмірі 30 % посадового окладу, передбаченої додатком № 25 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом адміністрації Державної прикордонної служби. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 03.11.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Копію ухвали та позовної заяви з додатками судом направлено відповідачу у його електронний кабінет "Електронного суду", про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку документа.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 наказом від 13 серпня 2025 року № 766-ОС начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України був виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, а звертається до суду 29.10.2025 року.

З 16.11.2012 року по 13.08.2025 року, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в НОМЕР_2 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ).

Наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13 серпня 2025 року № 766-ОС, яким ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 13.08.2025 року не містив інформації про повне грошове забезпечення: розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок, доплат, винагород, нарахування і виплати індексації грошового забезпечення та інше.

На день виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 було надані копії особистих карток та архівних відомостей № 1 грошового забезпечення за період проходження служби в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) за 2012 - 2025 роки.

Як зазначено у позовній заяві, після ознайомлення з картками грошового забезпечення позивач виявив неповноту виплати окремих видів грошового забезпечення за період проходження військової служби з грудня 2012 року по лютий 2018 року. Зокрема, винагорода за бойове чергування нараховувалась у меншому розмірі, ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України №1294 та відповідною Інструкцією Адміністрації ДПСУ. Крім того, підйомна допомога та допомога на оздоровлення за 2013 2017 роки виплачувались без урахування щомісячної винагороди за бойове чергування та щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №889, яка має постійний характер. Також позивач вказує на неповне нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018 року.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч.7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту - Закон №2232-XII).

Згідно зі ст.2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.40 Закону №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України Про Збройні Сили України, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей та іншими законами.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-XII).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ №704 від 30.08.2017) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою №1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах, які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї постанови.

Так, додатком 25 до Постанови №1294 для військовослужбовців, зокрема, встановлено додатковий вид грошового забезпечення - винагорода за бойове чергування (бойову службу) від 10 до 30 відсотків посадового окладу.

Положеннями п.2 Постанови №1294 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (далі - державні органи), а п. 11 зазначеної постанови надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам (до яких віднесена й Державна прикордонна служба України) упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України, Адміністрація державної прикордонної служби України затвердила Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року №425 (далі по тексту Інструкція №425).

Підпунктами 3.17.1 - 3.17.7 пункту 3.17 Інструкції №425 впорядковано виплату винагороди за бойове чергування, зокрема визначено, що військовослужбовцям прикордонних застав (відділень відділів прикордонної служби), які входять за розрахунком до складу прикордонних нарядів, що несуть бойову службу з безпосередньої охорони державного кордону на державному кордоні, виплачується винагорода за бойове чергування за час бойового чергування (бойової служби), - 4% посадового окладу за кожне несення служби, але не більше 30% на місяць.

Зі змісту особистих карток грошового забезпечення встановлено, що позивач у спірний період був залучений до складу прикордонних нарядів, що несуть бойову службу з безпосередньої охорони державного кордону, за що отримував винагороду за бойове чергування.

Суд зазначає, що в позові позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати винагороди за бойове чергування у розмірі меншому, ніж законодавчо встановлений.

Так позивач вказує, що виплата винагороди за бойове чергування у спірні періоди здійснювалась у розмірі меншому, ніж це визначено у додатку 25 до Постанови №1294, при законодавчо встановленому 30% розміру від посадового окладу, суд зазначає, що конкретний розмір винагороди за бойове чергування (бойову службу) залежить від кількості несення служби, а не встановлюється в імперативному розмірі 30% посадового окладу.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні жодні докази неправильного обрахунку винагороди за бойові чергування за період з грудня 2012 року по 28 лютого 2018 року.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо нарахування та виплати позивачу винагороди за бойове чергування, за період з грудня 2012 року по 28 лютого 2018 року, в розмірі 5% від посадового окладу, всупереч постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу винагороди за бойове чергування, за період з листопада 2014 по 28 лютого 2018 року в розмірі 30% посадового окладу за кожний місяць, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425, з урахуванням раніше виплачених сум не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині нарахування і виплати підйомної допомоги у квітні 2013 року без урахування у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної винагороди за бойове, допомоги на оздоровлення у 2013 - 2015 роках без урахування у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної винагороди за бойове чергування, допомоги на оздоровлення за 2016 рік та за 2017 рік, без урахування у складі грошового забезпечення для обрахунку, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ст.10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч.3 ст.15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинна на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Постанова №889) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Згідно з п.2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Відповідно до пп.5 п.1 Постанови №889 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №704, яка набрала чинності з 01.01.2016) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи від 02.02.2016 №73, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №217/28347 (далі по тексту Інструкція №73) визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці) та займають посади в Державній прикордонній службі України, регіональних управліннях Державної прикордонної служби України, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Державної прикордонної служби України, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України щомісячної додаткової грошової винагороди.

Згідно з п.2 Інструкції №73 виплата щомісячної додаткової грошової винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:

1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення:

військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах;

військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Державної прикордонної служби України ;

2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розміри винагороди для органів Державної прикордонної служби України з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Державної прикордонної служби України у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що при здійсненні розрахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення для виплати вказаної грошової допомоги на оздоровлення не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

При визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам вказаного Закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17 дійшла висновку, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Виходячи з процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.

Відтак, правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 №522/2738/17 у спірному випадку є пріоритетною для застосування порівняно з позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 01.03.2018 у справі №761/17387/17, від 29.08.2019 у справі №820/375/18, від 21.11.2019 у справі №815/5547/17 та від 09.01.2020 у справі №809/1489/16.

Враховуючи наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі №522/2738/17, суд дійшов висновку про те, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Як підтверджується матеріалами справи, додаткова грошова винагорода виплачувалась позивачу протягом 2013-2017 років щомісячно, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий (разовий) характер.

Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 року у справі № 826/2205/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №825/997/17.

За наведеного правового регулювання та обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не врахував у складі грошового забезпечення позивача, з якого нараховано підйомну допомогу, допомогу на оздоровлення за 2013-2017 роки, щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889, а тому позовні вимоги в цій частині є законними та підлягають задоволенню.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до особистої картки грошового забезпечення з січня 2018 року по грудень 2018 року позивача виплачена у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення (2943,81 грн) входить до складу грошового забезпечення за січень 2018 року, її виплата здійснювалась у відповідності з пунктом 6 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 року № 73, а саме визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

У березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода Позивача була обрахована в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, яка входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, протиправно виплачена в розмірі 1% місячного грошового забезпечення (49,06 грн.).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року, то суд вважає за можливе, зобов`язати відповідача здійснити нарахування та доплату щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги, допомоги на оздоровлення, виплачених у 2013 - 2017 роках, без урахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, допомоги на оздоровлення, виплачених у 2013 - 2017 роках, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та здійснити доплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.