Рішення № 136707512, 21.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2026 року № 640/15990/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) до Державного науково-виробничого підприємства "Захід" (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 38) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд стягнути з Державного науково-виробничого підприємства "Захід" на його користь заборгованість в сумі 102984,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку у позивача та внаслідок невиконання вимог діючого законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України по сплаті внесків у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. Відповідачу було направлено повідомлення про необхідність відшкодування заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, проте заборгованість залишається несплаченою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2019 року у справі № 640/15990/19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним вище позовом; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у строк, не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу №640/15990/19.

Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. 24.02.2025 за результатами автоматизованого розподілу судової справи відповідно до протоколу від 24.02.2025.

Ухвалою суду від 03.03.2025 року позовну заяву за вищевказаним позовом прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Від відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки правонаступництва прав і обов`язків Київської лабораторії державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова на користь ДНВП «Захід» не відбулося, безпідставними є позовні вимоги пенсійного органу щодо стягнення з ДНВП «Захід» заборгованості на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - "Закон № 1058-IV") та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту "а" цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами "б" та "з" зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - "Закон № 400/97-ВР") платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України - 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства, відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції 21-1, щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне науково-виробниче підприємство "Захід" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідно до наданих до суду розрахунків фактичних витрат, за відповідачем обліковується заборгованість за період з 01.10.2017 року до 25.06.2019 у сумі 102984,25 грн.

Доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Як вбачається з відзиву відповідача, правонаступництва прав і обов`язків Київської лабораторії державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова на користь ДНВП «Захід» не відбулося, безпідставними є позовні вимоги пенсійного органу щодо стягнення з ДНВП «Захід» заборгованості на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на вищезначене та докази наявні в матеріалах справи, суд зазначає таке.

Наказом Міністра оборонної промисловості СPCP і Президента Академії наук УРСР від 21 листопада 1977 року № 518/736 з метою розширення фронту робіт по використовуванню берилію в оптико-електронних системах у складі Державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова, м. Ленінград, була організована Київська галузева лабораторія № 110 «Технології зварювання, пайки, напилювання та виготовлення берилієвих елементів для оптично-механічних і оптично-електронних приладів і систем», яка знаходилась за адресою: м. Київ, бул. академіка Вернадського, 38.

З пояснень відповідача вбачається, що після проголошення Україною незалежності все цінне обладнання по обробці берилію було вивезено з території підприємства до російської федерації. Всі виробничі приміщення та територія підприємства були залишені в забрудненому берілійвмісними відходами стані, що створило підстави для можливого виникнення екологічної катастрофи у м. Києві. Кадрова та бухгалтерська документація нікому не передавались.

З 1991 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1991 року № 227 «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України» усе майно союзного підпорядкування переходить у відання органів державного управління України. Наказом Державного комітету Української PCP з оборонної промисловості і машинобудуванню від 14 листопада 1991 року № 25 на базі споруд, комунікацій та території цієї лабораторії, що перейшли у державну власність, було створено госпрозрахункове виробниче підприємство «Захід» для забезпечення виконання «Програми з очищення корпусу спец досліджень і допоміжних споруд підприємства від забруднення берилієм». Підприємство підпорядковувалося Міністерству промислової політики України та фінансувалось за рахунок Державного бюджету України. З цього часу ДНВП «Захід» було включено до реєстру підприємств підвищеної небезпеки (р/н ПНО-01.32.2004.000.88.12, перший клас) та внесено до списку підприємств які не підлягають приватизації згідно Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». У 1998 році підприємство було передано від Міністерства промислової політики України до сфери управління Київської міської державної адміністрації, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1998 року №1012-р.

В матеріалах справи міститься наказ Державного комітету Української РСР по оборонній промисловості і машинобудуванню від 14 листопада 1991 року № 25, яким створено госпрозрахункове виробниче підприємство «Захід» на базі Київської галузевої лабораторії Державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова.

Крім того, Розділом 1.1 Загальних положень Статуту ДГВП «Захід» визначено, що воно створене на базі Київської галузевої лабораторії № 110 оптичного інституту ім. С.І. Вавілова, м. Ленінград.

Суд звертає увагу, що при створенні ДГВП «Захід» ніяких прав правонаступництва від Київської галузевої лабораторії № 110 оптичного інституту ім. С.І. Вавілова, м. Ленінград до створеного підприємства не передавалося, воно не є правонаступником Київської галузевої лабораторії № 110.

Так, рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/6998/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 березня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 22 липня 2015 року, встановлено той факт, що ДГВП «Захід» (правонаступником якого є ДНВП «Захід» відповідно до наказу Державного комітету УPCP по оборонній промисловості і машинобудуванню від 14 листопада 1991 року № 25 (п.1) було створено на матеріальній базі, тобто на базі матеріального активу (споруд, комунікацій та іншого майна, що перейшли у власність Української держави) Київської лабораторії державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова. Вказане не може свідчити про правонаступництво ДНВП «Захід» прав і обов`язків Київської лабораторії.

Також, постановою Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 826/11900/15 встановлено, що при утворенні ГРВП «Захід» ніяких прав правонаступництва від Київської галузевої лабораторії № 110 оптичного інституту ім. С.І. Вавілова, м. Ленінград до створеного підприємства не передавалось, тому нинішнє підприємство ДНВП «Захід» не є правонаступником, оскільки воно створене тільки на базі лабораторії.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлене законом.

Враховуючи, що правонаступництва прав і обов`язків Київської лабораторії державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова на користь ДНВП «Захід» не відбулося, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №640/11278/20.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) до Державного науково-виробничого підприємства "Захід" (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 38) про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.