Ухвала суду № 136707439, 21.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/6720/26

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"21" травня 2026 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ" (вул. Естакадна, буд. 1,м. Харків,61080) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00/7470/0416 вiд 19.02.2025.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495; місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-виробниче підприємство «Магістраль» (код ЄДРПОУ: 39387765; місцезнаходження: 61080, м. Харків, вул. Естакадна, буд. 1) понесені судові витрати в справі, зокрема витрати на правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 20 000 гривень 00 копійок та суму сплаченого судового збору - 5 541 гривня 00 копійок.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку.

На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.

На виконання ухвали суду представником позивача надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зокрема зазначено, що податкове повідомлення-рішення було отримано 25 березня 2025 року внаслідок власного звернення позивача. З аналізу податкового повiдомлення-рiшення № 00/7470/0416 вiд 19.02.2025 вбачається, що воно прийняте на підставі акту камеральної перевірки від 27.01.2025 №3655/20-40-04-16-03/39387765. Згідно арк.1 цього акту перевірки при перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2023 від 20.10.2023 № 9278777035 з додатками, Акт про результати камеральної (в даному випадку описка ГУ ДПС у Харківській області, бо перевірка була не камеральна, а позапланова невиїзна документальна, що відображено у самому акті перевірки, копія якого долучена до матеріалів справи) перевірки задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2023 року від 09.06.2023 № 18208/20-40-07-19-05/39387765 та податкове повідомлення-рішення (форма «В4») від 31.07.2023 № 00231630719.

Податкове повідомлення-рішення (форма «В4») від 31.07.2023 № 00231630719 було предметом оскарження у справі № 520/11407/25, за результатами розгляду якої адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-виробниче підприємство «МАГІСТРАЛЬ» до Головного управління ДПС України у Харківський області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, а податкове повідомлення- рішення № 00231600719 від 31.07.2023 визнано протиправним та скасовано.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/11407/25 була ухвалена лише 27.11.2025, що зумовило пропуск строку на подання позовної заяви у встановлений законом строк.

Крім того в обґрунтування клопотання зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято на підставі акту про результати камеральної (фактично позапланової невиїзної документальної) перевірки задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2023 року від 09.06.2023 № 18208/20-40-07-19-05/39387765; податкового повідомлення-рішення (форма «В4») від 31.07.2023 № 00231630719, не було можливим оскаржити таке податкове повідомлення-рішення до винесення рішення у справі № 520/11407/25.

Після ухвалення постанови Другим апеляційним адміністративним судом 27.11.2025 у справі № 520/11407/25 позивач вжив заходів для досудового врегулювання спору у справі № 520/26891/25, а саме подав заяву від 18.12.2025 про відкликання податкового повідомлення рішення № 00/7470/0416 вiд 19.02.2025. Відповідь на заяву була отримана 30.12.2025 року, якою відмовлено у відкликанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, в період з 01.11.2025 по 20.03.2026 на банківських рахунках позивача були відсутні кошти для оплати судового збору, що підтверджується наданою підприємством Довідкою вих.№ 26/03 від 26.03.2026 та виписками з банківських рахунків.

Таким чином представником позивача зазначено, що строк звернення до суду з даним позовом пропущено з поважних причин.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. Зокрема, у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Позивач зазначає, що оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення було отримано 25 березня 2025 року.

Як вже було зазначено в ухвалі від 26.03.2026 року, позивач звернулася до адміністративного суду з цим позовом лише 25.03.2026, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято на підставі акту про результати камеральної (фактично позапланової невиїзної документальної) перевірки задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2023 року від 09.06.2023 № 18208/20-40-07-19-05/39387765; податкового повідомлення-рішення (форма В4) від 31.07.2023 № 00231630719 та те, що не було можливим оскаржити таке податкове повідомлення-рішення до винесення рішення у справі № 520/11407/25, оскільки оскарження в судовому порядку зазначених акту про результати камеральної (фактично позапланової невиїзної документальної) перевірки задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2023 року від 09.06.2023 № 18208/20-40-07-19-05/39387765; податкового повідомлення-рішення (форма В4) від 31.07.2023 № 00231630719 не позбавляло позивача можливості звернутися до суду з даним позовом після отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 00/7470/0416 вiд 19.02.2025.

Також не позбавляло можливості позивача звернутися до суду і вжиття заходів для досудового врегулювання спору у справі № 520/26891/25, а саме подання заяви від 18.12.2025 про відкликання податкового повідомлення рішення № 00/7470/0416 вiд 19.02.2025.

Суд зазначає, що строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.

Крім цього, початок перебігу шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 р. у справі № 826/10808/18.

Суд наголошує, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскаржуване податкового повідомлення-рішення № 00/7470/0416 вiд 19.02.2025 отримано позивачем 25.02.2025р., що не заперечує представник позивача, отже шестимісячний строк звернення до суду обчислюється з дати отримання позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення.

Суд також не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що в період з 01.11.2025 по 20.03.2026 на банківських рахунках позивача були відсутні кошти для оплати судового збору, що підтверджується наданою підприємством Довідкою вих.№ 26/03 від 26.03.2026 та виписками з банківських рахунків, оскільки станом на 01.11.2025 року позивачем вже було пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Крім того відсутність коштів на банківських рахунках позивача для оплати судового збору, не є належною підставою для поновлення строку звернення до суду в розумінні чинного КАС України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними. Позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2026 року надано заяву на виконання ухвали суду, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ" (вул. Естакадна, буд. 1,м. Харків,61080) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.