Рішення № 136707424, 21.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 р. справа № 520/7218/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - Відповідач №1, суб`єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління), Державної податкової служби України (далі за текстом - Відповідач №2, ДПС, Служба) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вимогами про: 1) визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Харківської області: №13512926/24342900 від 16 грудня 2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 15 квітня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900); №13512927/24342900 від 16 грудня 2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 15 квітня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900); - №13512928/24342900 від 16 грудня 2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 23 травня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900); №13500514/24342900 від 11 грудня 2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12 серпня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900); №13500516/24342900 від 11 грудня 2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 13 серпня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900); №13500515/24342900 від 11 грудня 2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 15серпня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900); 2) зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 15 квітня 2025 року; №4 від 15 квітня 2025 року; №14 від 23 травня 2025 року; №1 від 12 серпня 2025 року; №2 від 13 серпня 2025 року; №3 від 15 серпня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900), датами їх подання

Ухвалою суду від 30.03.2026 р. було роз`єднано позовні вимоги в адміністративній справі №520/6642/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та спонукання до реєстрації податкових накладних.

Вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Харківської області №13512928/24342900 від 16 грудня 2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 23 травня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900); 2) зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 23 травня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900), датою її подання на реєстрацію було виділено в окреме провадження, за наслідками виконання вимог п. 15.2 Розділу VII КАС України справі було присвоєно номер №520/7218/26.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.12.2025р. №13512928/24342900. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ідентифікаційний код - 24342900, місцезнаходження - вул. Агрошкільна, буд. 14-А, с. Лозова, Богодухівський район, Харківська область, 62103) податкову накладну №14 від 23.05.2025 року датою її подання на реєстрацію. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ідентифікаційний код - 24342900, місцезнаходження - вул. Агрошкільна, буд. 14-А, с. Лозова, Богодухівський район, Харківська область, 62103) 2.662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

16.05.2026р. позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення по даній справі щодо судових витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 2.415,00 грн.

Вирішуючи питання з приводу розподілу судових витрат в частині видатків на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що правила згаданого розподілу унормовані, насамперед, приписами ст.ст.132-143 КАС України.

Так, згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії співмірності, пропорційності, обґрунтованості, вимушеності, розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката сформульовані законодавцем у положеннях ч.5 ст.134 та ч.9 ст.139 КАС України.

Тому, з огляду на приписи ст.8 Конституції України, п.9 ч.3 ст.2, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України, на зміст складових елементів верховенства права та на неприпустимість зловживання правами суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони (у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи); 5) пов`язаністю витрат з розглядом справи (тобто об"єктивною і неминучою вимушеністю); 6) обґрунтованістю розміру витрат та пропорційністю розміру витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін (у тому числі чи міг результат вирішення справи вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес); 7) поведінкою сторони під час розгляду справи; 8) причиною виникнення спору; 9) результатом розв`язання спору; 10) висловленою з даного приводу правовою позицією відповідача.

При цьому, з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги, що у силу правового висновку додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022р. у справі №910/12876/19: 1) Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002р. «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно); 2) При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Також у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 22.06.2022р. у справі №380/3142/20: 1) в підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором; 2) розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо; 3) Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат; 4) у силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою; 5) Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг; 6) при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Окрім того, за правовими висновками постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 (адміністративне провадження №К/9901/365/19): 1) документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, але суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо; 2) Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим; 3) При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 4) Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Вказані висновки також наведені у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі №810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.

Звідси слідує, що у силу п.9 ч.3 ст.2 та ч.5 ст.242 КАС України досягнення між учасниками суспільних відносин згоди з приводу будь-якого (у тому числі і фіксованого) розміру гонорару адвоката за представництво інтересів у суді або досягнення домовленості з приводу обчислення розміру гонорару за іншими складовими не призводить до безумовного правового наслідку у вигляді обтяження відповідача обов`язком відшкодування повної суми цього гонорару поза межами критеріїв ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України.

Таке тлумачення змісту наведених норм права повністю корелюється із правовими висновками постанови Великої палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката заявником було надано ордер на надання правничої допомоги серії АХ №1341883, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, Договір №А/2026.03.07 від 20.03.2026р. про надання юридичних послуг (правової допомоги), додаткова угода №1 від 23.03.2026р., рахунок на оплату №21 від 23.03.2026р. на суму 24150,00 грн, платіжна інструкція №364 від 13.05.2026р. на суму 24.150,00 грн, акт №28 від 15.05.2026р. здачі-приймання наданих послуг.

За викладеними стороною позивача твердженнями, Договір №А/2026.03.07/ від 20.03.2026р. про надання юридичних послуг (правової допомоги) був укладений сторонами з урахуванням первісно визначеного обсягу доручення. Після подання позовної заяви ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №520/6642/26 відбулося роз`єднання позовних вимог у шість самостійних справ №520/6642/26; №520/7220/26; №520/7218/26; №520/7221/26; №520/7216/26; №520/7223/26.

Відтак, у межах справи №520/7218/26 адвокатом було надано частину правничої допомоги згідно Акту №28 від 15.05.2026р. здачі-приймання наданих послуг: 1) підготовка та подання до Харківського окружного адміністративного суду додаткових пояснень (робота в межах справи №520/7218/26) (1 год) - 2.415,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Окрім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідачем, Головним управління ДПС у Харківській області, до суду подано заперечення на заяву стосовно стягнення витрат на правничу допомогу та зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 2 415,00 грн у немайнових спорах явно не є співрозмірним із складністю справи та ціною позову.

Вирішуючи питання співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зважає, що спір не є складним як за обсягом доказів, так і за природою суджень суб`єкта владних повноважень, котрі були покладені в основу оскарженого рішення; причина виникнення спору, предмет спору, обсяг предмету доказування об`єктивно не вимагали вжиття значних зусиль для з`ясування справжніх обставин фактичної дійсності, вивчення змісту належних норм права, спростування мотивів суб`єкта владних повноважень.

Доводи додатково поданого заявником процесуального документа на містять суттєвих відмінностей від доводів та підстав позову.

Справа слухалась в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Відтак, суд доходить до переконання про те, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт за подання додаткових пояснень на 2.415,00 грн. є неспівмірним з обставинами даного конкретного спору.

Підсумовуючи викладені вище міркування та враховуючи результат розгляду справи, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі - 1.000,00грн.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 139, 241-243, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ідентифікаційний код - 24342900, місцезнаходження - вул. Агрошкільна, буд. 14-А, с. Лозова, Богодухівський район, Харківська область, 62103) 1.000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Роз`яснити, що рішення суду підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Сліденко