Ухвала суду № 136706800, 21.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38597/25

УХВАЛА

21 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю

ВСТАНОВИВ:

У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 року у справі №420/38597/25 адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з 80% до 70% грошового забезпечення, при здійсненні перерахунку пенсії з 01.02.2020 року;

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, при здійсненні перерахунку з 01.02.2020 року;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року без обмеження її максимальним розміром, з розрахунку 80% основного розміру грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;

в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн.

Рішення суду набрало законної сили 02.02.2026 року.

Від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 року у справі №420/38597/25, в якій просить:

встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (відповідач) - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення від 31.12.2025р. по справі №420/38597/25 щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року без обмеження її максимальним розміром. Встановити відповідний строк для цього 7 робочих днів;

постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі №420/38597/25, та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень (боржнику) - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області;

за наслідками розгляду звіту Головного управління ПФУ в Одеській області про виконання рішення суду від 31.12.2025р. по справі №420/38597/25 щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року без обмеження її максимальним розміром, накласти на керівника ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_2 , відповідального за виконання рішення суду, штраф.

Заява обґрунтована тим, що в результаті перерахунку розміру пенсії Клієнта на виконання рішення суду по справі №420/38597/25, що мало місце лише у квітні 2026р., підсумок пенсії Клієнта склав 58552,66 грн (з урахуванням всіх надбавок, доплат, індексацій). Разом із тим, як вбачається з протоколу з пенсійної справи Клієнта про перерахунок пенсії від 09.04.2026р. з 01 травня 2026р. сума пенсії Клієнта «з урахуванням максимального розміру пенсії» визначена в розмірі 28714,88грн. (майже на 30 000,00грн менше, ніж нарахована сума пенсії). Після чого, саме до необґрунтовано зменшеного розміру пенсії Клієнта в сумі 28714,88грн. до Клієнта ще застосовані коефіцієнти пониження пенсії згідно постанови КМУ №1778 від 30.12.2025р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану». Сума пенсії до виплати 27315,45 грн. при нарахованій 58552,66 грн. Разом із тим, жодного іншого «максимального розміру пенсії», аніж той, що передбачений частиною сьомою статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"№2262-ХІІ та статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", і який було Відповідача зобов`язано не застосовувати до Позивача рішенням суду по справі №420/38597/25, діючим законодавством України не передбачено. Таким чином, ГУ ПФУ в Одеській області (Відповідач по справі) свідомо не виконує рішення суду від 31.12.2025р. по справі №420/38597/25 та продовжує обмежувати пенсію Позивача «максимальним розміром». Іншого робочого механізму захисту порушених прав Позивача з боку ПФУ та оскарження неправомірних дій Відповідача щодо соціальних виплат Позивача, аніж судовий захист, на сьогоднішній день просто не існує.

Головне управління ПФУ в Одеській області отримало заяву про встановлення судового контролю 24.04.2026, проте заперечення або пояснення щодо заяви до суду не подано.

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення щодо обов`язковості судових рішень містять норми статті 370 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частин 1-4 ст. 382-1 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, вказаними положеннями КАС України регламентовано право суду зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови, а саме невиконання рішення суду.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.

Фактичне (не у повному обсязі) не виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.

Натомість встановлення дійсних причин виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналіз відповідних актів законодавства та дій суб`єкта владних повноважень, здійснених та спрямованих на виконання судового рішення, перевірка їх відповідності вимогам законодавства, встановлення наявності та форми вини відповідної посадової особи, здійснюються відповідним адміністративним судом саме на стадії судового контролю за виконанням рішення.

Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу на необхідність обов`язкового документального підтвердження усіх вчинених суб`єктом владних повноважень дій, спрямованих на виконання рішення суду. Лише у такому випадку буде досягнута об`єктивність з`ясування обставин, пов`язаних із виконанням рішення суду.

Як зазначає позивач в заяві про встановлення судового контролю, відповідач на виконання рішення суду у справі № 420/38597/25 протиправно виплачує пенсію з обмеженням «максимальним розміром», а саме з застосуванням коефіцієнти пониження пенсії згідно постанови КМУ №1778 від 30.12.2025р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Як вбачається з протоколу перерахунку пенсії позивача станом на 01.05.2026 розмір пенсії позивача складає 27315,45 грн, в тому числі:

Основний розмір пенсії з урахуванням індексації 58552,66 грн;

Базовий розмір пенсії 52957,66 грн;

З урахуванням максимального розміру пенсії 28714,88

Пониження суми 28714,88 згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025 27315,45 грн.

Предмет спору в даній справи полягав у застосуванні обмеження розміру пенсії позивача 10-ма прожитковими мінімуми у зв`язку з прийняттям Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року №3668-VI.

В свою чергу, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем з 01.05.2026 року стосовно застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 р. "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" становлять окремий публічно-правовий спір, не пов`язаний зі спором, що був на розгляді суду в межах цієї справи.

Під час розгляду справа судом не досліджувалось питання застосування пенсійним органом постанови КМУ №1778 від 30.12.2025 р. у 2026 році.

Оскільки позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом пред`явлення окремого позову на захист прав позивача.

Тому, ураховуючи вказані вище обставини, суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення в порядку частини першої статті 382 КАС України на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв`язку із чим у задоволенні заяви позивача належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 382 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви предстанвика позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/38597/25 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст.295 КАС України.

Суддя П.П.Марин