Ухвала суду № 136706011, 21.05.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

21 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2087/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач 1), ОСОБА_2 (надалі позивач 2) до Міністерства оборони України (надалі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати індивідуальний акт рішення відповідача, що викладено у витязі з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 5\в від 07.02.2025, про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн, яку встановлено пунктом 2 Постанови №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членам сім`ї військовослужбовця ОСОБА_3 , який є особою, смерть якої настала від захворювання, так, пов`язаного з захистом Батьківщини, а саме: батькові, ОСОБА_1 та матері, ОСОБА_2 у рівних частинах;

- зобов`язати Відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 15000000 грн, яку встановлено пунктом 2 Постанови №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членам сім`ї військовослужбовця ОСОБА_3 , який є особою, смерть якої настала від захворювання, так, пов`язаного з захистом Батьківщини, а саме: батькові, ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 у рівних частинах, з урахуванням сум, раніше виплачених сум на підставі рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про призначення одноразової грошової допомоги, яке викладено у витязі з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №5\в від 07.02.2025.

Ухвалою суду від 10.04.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; повідомити про дату отримання та ознайомлення із протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №5\в від 07.02.2025.

20.04.2026 від представника позивачів до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що позовна заява подана невідкладно після ознайомлення позивачів із рішенням №5\в від 07.02.2025 та після отримання професійної правничої допомоги.

24.04.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у від Міністерства оборони України належним чином засвідчені докази, а саме: заяву позивачів про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн та додані до неї документи; витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 5\в від 07.02.2025, про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн; усі інші документи, що стали підставою для прийняття спірного рішення; відомості про дату направлення (ознайомлення) позивачам спірного рішення №5\в від 07.02.2025 з наданням документального підтвердження.

Крім цього, суд дійшов висновку про неможливість на стадії відкриття провадження у справі перевірити наведені представником позивачів доводи щодо дотримання строку звернення до суду із цим позовом, адже докази щодо дати ознайомлення позивачів зі спірним рішенням матеріали справи не містять та позивачами суду не повідомлені.

19.05.2026 через підсистему «Електронний суд» представник відповідача на виконання вищезазначеної ухвали суду надала копію витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 5/в від 07.02.2025, на якому міститься запис про отримання його копії ОСОБА_4 06.03.2025.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо дотриманням позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В межах спірних правовідносин позивачі оскаржують рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 5\в від 07.02.2025.

Як вбачається з наданої відповідачем суду копії витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 5/в від 07.02.2025, ОСОБА_1 ще 06.03.2025 отримав копію зазначеного документа, що підтверджується власноручно здійсненим ним записом про отримання на примірнику відповідача.

Також, суд враховує, що позивачі є подружжям, спільно зверталися до Міністерства оборони України із заявами щодо призначення одноразової грошової допомоги та виступають у даній справі співпозивачами, заявляючи єдині за своєю суттю вимоги, які виникли з одних і тих самих правовідносин.

За таких обставин факт особистого отримання одним із позивачів оскаржуваного рішення свідчить про обізнаність обох позивачів щодо його прийняття та змісту. При цьому до суду з даним позовом позивачі звернулися лише 06.04.2026, тобто більш ніж через рік після ознайомлення з оскаржуваним рішенням.

Наведене простовує доводи представника позивачів про відсутність будь-якого зволікання зі зверненням до суду та свідчать про те, що позивачі, будучи належним чином обізнаними про прийняття спірного рішення та його зміст, протягом тривалого часу не вживали заходів щодо судового захисту своїх прав.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд зауважує, що при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права раніше й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк звернення до суду.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

В ухвалі про залишення позову без руху від 10.04.2026 суд роз`яснив позивачам про необхідність надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності причин та додати відповідні докази.

Однак, у заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача не надав жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачам з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.02.2021 у справі № 540/2097/18.

Труднощі в пошуку кваліфікованого спеціаліста для оформлення позовної заяви належним чином не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку в межах встановленого законодавством строку звернення до суду. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.08.2018 у справі № 826/4213/18.

Суд критично оцінює доводи представника позивачів про поважність причин пропуску строку звернення до суду, пов`язаних із похилим віком позивачів та їх пригніченим емоційним станом після смерті сина.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто задовго до виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваного рішення комісії Міністерства оборони України від 07.02.2025.

При цьому після настання вказаної події позивачі у 2025 році звернулися до Міністерства оборони України із заявами про призначення одноразової грошової допомоги, тобто були спроможні реалізовувати свої права, вчиняти юридично значимі дії та брати участь у відповідних правовідносинах.

Отже, самі по собі посилання на похилий вік та емоційні переживання, пов`язані зі смертю сина, без надання належних та допустимих доказів існування об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що стан здоров`я позивачі, чи інші обставини упродовж усього періоду пропуску строку фактично унеможливлювали їх звернення до суду у встановлений законом строк (до 06.09.2025).

З огляду на наведене, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом.

Суд повторно зауважує, що при відкритті провадження у справі питання дотримання позивачем строку звернення до суду вирішено не було у зв`язку з відсутністю документального підтвердження ознайомлення позивачів з протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №5\в від 07.02.2025, про що зазначено в ухвалі від 24.04.2026. Водночас, такі відомості були надані відповідачем на вимогу суду 19.05.2026.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним застосувати положення пункт 8 частини 1 статті 240 КАС України та залишити позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій без розгляду.

Керуючись статям 238, 240, 248, 256 КАС України суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 21 травня 2026 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК