Ухвала суду № 136705973, 20.05.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

20 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5943/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дій відповідача, що вчинені на виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 року, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", у якій розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями повинні бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем було виготовлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача № 15908/1 від 24.12.2025.

Проте, позивач виявив, що при складенні довідки про розмір грошового забезпечення № 15908/1 від 24.12.2025, відповідач неправильно вказав розміри додаткових видів грошового забезпечення.

За таких умов, позивач у порядку спеціальної процедури, що встановлена статтею 383 КАС України, звернувся до суду із заявою, у якій просив суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справ №340/5943/25;

- зобов`язати

ІНФОРМАЦІЯ_2 виконати рішення суду у справі №340/5943/25, та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області нову довідку для перерахунку пенсії з грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з зазначенням в ній посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугою років, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а також надбавки за особливості проходження служби та премії в обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023 рік.

Розглянувши подану позивачем заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та матеріали адміністративної справи, суд зауважує наступне.

Надаючи оцінку поданій позивачем в порядку статті 383 КАС заяві, суд виходить із наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відтак, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Суд зазначає, що застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

В контексті розуміння вимог чинного законодавства протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, про що зазначив у постанові від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 Верховний суд України, роз`яснивши при цьому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

З огляду на вищевикладене, суд вказує на те, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.

В рамках адміністративного судочинства, дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду відповідачем було виготовлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача № 15908/1 від 24.12.2025 станом на 01.01.2023. До грошового забезпечення включені такі показники:

- посадовий оклад 12670 грн;

- оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник 2250 грн;

- надбавка за вислугу років (50%) 7460 грн;

- надбавка за особливості проходження служби (65%) 9555 грн

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1248 грн;

- премія (140%) 11648 грн.

Утім, позивач вважає, що у вказаній довідці відповідач неправильно зазначено розміри надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень та премії.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Суд констатує, що у спірних правовідносинах застосовною є правова позиція Верховного Суду, що висловлена у постанові від 05 березня 2024 року у справі №380/19324/23. Так, за аналогічних обставин суд касаційної інстанції наголосив, що рішенням суду першої інстанції зобов`язано відповідача підготувати та надати до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії, без вказівки зазначення конкретного відсоткового значення (розміру) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Отже, відсутні підстави для звернення позивача до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

У рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року судом надавалась оцінка наявності підстав для видачі позивачу довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку розміру його пенсії з 01.02.2023.

Воднораз, суд звертає увагу заявника (позивача) і на те, що питання визначення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення, що повинні були включені до довідки, в межах розгляду цієї справи судом не досліджувались, оцінка відповідним обставинам не надавалась. Тому, вирішення питання визначення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення, не може бути предметом розгляду у цій справі у спосіб та порядку, встановленими статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає за необхідне наголосити, що вирішення питання визначення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення може бути предметом окремого адміністративного позову, поданого в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що заява позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 249, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про визнання протиправними дій, суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі №340/5943/25 - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК