Ухвала суду № 136705933, 21.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

21 травня 2026 року № 320/21379/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1 (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57, код ЄДРПОУ 42407786) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд:

- зупинити дію наказу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.05.2026 № 31 Про внесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва у частині, що стосується будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4, до набрання законної сили судовим рішенням у справі за майбутнім адміністративним позовом ТОВ РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1;

- заборонити Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), його посадовим особам, структурним підрозділам та уповноваженим особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі за майбутнім адміністративним позовом ТОВ РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1:

вчиняти будь-які дії на виконання пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2 наказу Департаменту від 08.05.2026 № 31 щодо будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4;

направляти до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України будь-які подання, висновки, рекомендації, облікову документацію або інші матеріали щодо занесення будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

вчиняти будь-які реєстраційні, облікові, фіксуючі або публікаційні дії щодо будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4 як об`єкта культурної спадщини, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або пам`ятки місцевого значення у переліках, реєстрах, кадастрах, інформаційних системах та офіційних публічних ресурсах;

застосовувати наказ Департаменту від 08.05.2026 № 31 як підставу для видання будь-яких приписів, складання актів, висунення вимог про припинення робіт, накладення санкцій або вчинення інших обмежувальних дій щодо будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4 та її власника;

видавати нові індивідуальні акти (накази, рішення, розпорядження, висновки, подання, рекомендації) щодо будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4 на підставі рекомендації Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, оформленої у протоколі № 06/26 від 23.04.2026;

використовувати протокол Консультативної ради № 06/26 від 23.04.2026, витяги з нього, рекомендації, висновки та інші матеріали засідання Консультативної ради 23.04.2026 як підставу для прийняття будь-яких адміністративних актів щодо зміни правового режиму будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4.

Згідно із заявою заявник має намір звернутися до суду з адміністративним позовом до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та заявити наступні позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.05.2026 № 31 Про внесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва у частині, що стосується будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4;

- зобов`язати Департамент виключити будівлю за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4 з Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва та анулювати запис у Журналі (Переліку) обліку нерухомих об`єктів культурної спадщини про набуття Будівлею статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини (у разі її включення);

- зобов`язати Департамент відкликати з Міністерства культури та стратегічних комунікацій України направлену копію наказу № 31 (у разі її направлення).

Заявником вказується, що звернення із заявою саме до подання позову зумовлене наявністю реальної та безпосередньої загрози вжиття Департаментом подальших адміністративних заходів щодо будівлі заявника до моменту, коли суд зможе перевірити законність наказу № 31 та адміністративної процедури, в рамках якої такий акт було прийнято. Метою цієї заяви є не вирішення майбутнього спору по суті, а тимчасове зупинення дії оспорюваного наказу до судової перевірки його законності та припинення похідних дій Департаменту, які тривають з 11.05.2026 і вже спричинили для заявника неможливість продовження законно розпочатих ремонтних робіт щодо будівлі.

На переконання заявника наявні обидві передбачені частиною 2 статті 150 КАС України підстави для забезпечення позову до подання позовної заяви.

Так, заявник посилається, зокрема, на порушення процедури на етапі підготовки та розгляду облікової документації, які не є формальними, оскільки саме ця процедура створила передумови для подальшого внесення об`єкта до Переліку та виникнення для власника обмежень, які вже почали матеріалізуватися у вигляді припису № 1133/П. Вказаний припис створює для заявника негативні наслідки, які вже зараз, до подання позову, безпосередньо обмежують його господарську діяльність та право мирно володіти своїм майном. По-перше, припис фактично зупиняє законно розпочаті ремонтні та конструктивно-посилюючі роботи. Виконання цих робіт здійснювалося на підставі архітектурного проєкту та необхідних дозвільних і погоджувальних документів, отриманих у встановленому законом порядку до моменту видання наказу № 31. По-друге, припис створює абсурдну з точки зору безпеки ситуацію: заявник має негайно припинити роботи на об`єкті, де змонтовані будівельні риштування, наявне будівельне обгородження та виконані часткові конструктивні втручання. Будь-яке припинення робіт у поточному стані без виконання необхідних консерваційних або демонтажних заходів несе ризик для безпеки об`єкта та оточуючої забудови. По-третє, припис створює пряму загрозу адміністративної та кримінальної відповідальності для заявника та його посадових осіб. Подальша робота на об`єкті у поточному режимі автоматично кваліфікуватиметься Департаментом як невиконання припису та порушення статей 37, 43, 44, 46 Закону України Про охорону культурної спадщини. За таких умов застосування заходу забезпечення позову у формі зупинення дії наказу № 31 є не превентивним, а коригуючим: він спрямований не лише на запобігання прийняттю майбутніх актів, а й на нейтралізацію вже виданого індивідуального акта, який вже зараз створює для власника істотні обмеження. Без зупинення дії наказу № 31 будь-яке оскарження припису № 1133/17 буде безперспективним, оскільки припис ґрунтується саме на цьому наказі. Те ж саме стосується інших похідних актів, які Департамент може видати у строки, передбачені наказом № 31 (пункти 2.1-2.4, 3.1, 3.2).

Невжиття заходів забезпечення ускладнить ефективний судовий захист. Ураховуючи, що заявник здійснює капітальний ремонт і конструктивне посилення несучих конструкцій будівлі, продовження дії наказу № 31 до вирішення спору по суті призведе до повного зупинення таких робіт із відповідними ризиками для безпеки об`єкта, додатковими витратами, та неможливістю виконання заявником своїх зобов`язань перед підрядниками та проєктувальниками. Після внесення об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (у разі направлення відповідних подань) відновлення попереднього правового стану буде пов`язане не лише з оскарженням первинного акта Департаменту, а й з усуненням похідних записів, обмежень, повідомлень, публікацій, охоронних вимог та інших адміністративних наслідків. У такому разі навіть можливе задоволення майбутнього позову не забезпечить повного та своєчасного поновлення прав Заявника без ініціювання нових спорів і процедур. Отже, оскарження вже виданих похідних актів (припису № 1133/17 i потенційно інших) є значно менш ефективним способом захисту, ніж тимчасове зупинення дії саме наказу № 31, на якому ці похідні акти ґрунтуються.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №320/21379/26 передано до розгляду судді Парненко В.С.

Розглянувши подану заяву та додані до неї докази, судом встановлено наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1 є власником будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4.

Право власності заявника набуте на підставі договору купівлі-продажу № 1375 від 03.04.2024 року, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву за результатами продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємства підприємство, який розташований за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4.

Протоколом №12/25 засідання Консультативної ради питань охорони культурної спадщини з Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.07.2025 року схвалено надану на розгляд науково-проектну документацію для подальшого погодження у встановленому порядку.

08.05.2026 року Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ № 31 Про внесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва (далі Наказ №31).

Згідно пункту 1 Наказу №31 внесено до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва (далі - Перелік) об`єкт: 1.1. Конторсько-торговельна будівля товариства текстильної мануфактури за адресою: вул. Фролівська, 4 (рекомендований вид згідно з обліковою карткою - архітектура), який набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Згідно пункту 2 Наказу №31 відділу обліку, інвентаризації та майнових питань управління обліку та збереження об`єктів культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказано здійснити наступні організаційно-правові заходи:

2.1. Занести відомості про щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, зазначений у пункті 1 цього наказу, до Журналу (Переліку) обліку нерухомих об`єктів культурної спадщини за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158 (у редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01 березня 2024 року № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2024 року за № 425/41770);

2.2. Оприлюднити цей наказ про внесення об`єкта до Переліку та набуття нерухомим об`єктом культурної спадщини статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини;

2.3. Належним чином завірену копію цього наказу протягом 5 робочих днів з дня його прийняття направити до Міністерства культури України;

2.4. У десятиденний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направити власнику цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку, про внесення нерухомого об`єкта культурної спадщини, вказаного у пункті 1 цього наказу, до Переліку, про що здійснити відповідний запис в Журналі обліку видачі повідомлень про статус нерухомого об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 5 до Порядку.

Згідно пункту 3 Наказу №31 відділу охорони об`єктів культурної спадщини управління охорони об`єктів культурної спадщини та історичного середовища Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказано здійснити наступні заходи:

3.1. Протягом 20-ти днів з дня прийняття цього наказу провести періодичний моніторинг щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, зазначеного у пункті 1 цього наказу, із складанням Акту візуального обстеження об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною у додатку 7 до Порядку;

3.2. Здійснити контроль за укладенням охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та його виконання у встановленому порядку.

11.05.2026 року Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано припис №1133/П від 11.05.2026 року (адреса порушення: м. Київ, вул. Фролівська, 4; порушник: Товариство з обмеженою відповідальністю РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1) (далі Припис №1133/П).

Згідно Припису №1133/П, станом на день його складання, науково-проєктна документація на проведення будь-яких робіт за адресою: вул. Фролівська, 4 на розгляд до Департаменту не надходила. Дозвіл не надавався. Тобто наявні ознаки порушення статті 37 Закону України Про охорону культурної спадщини. Департамент, з метою захисту та збереження об`єкта культурної спадщини, вимагає негайно припинити виконання будь-яких робіт на об`єкті за адресою: вул. Фролівська, 4 до моменту отримання дозволу Департаменту на підставі погодженої з ним у встановленому порядку науково-проєктної документації на проведення робіт за адресою: вул. Фролівська, 4.

Вирішуючи питання щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (пункт 1); або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункт 2).

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Таким чином, обов`язковими підставами для вжиття заходів забезпечення позову є обставини, за якими невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд зважає на обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права. На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.

У постанові від 24.02.2026 року у справі № 320/9328/25 Верховний Суд вказав, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об?єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Також при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 24.02.2026 у справі №320/60807/24.

Так, звертаючись до суду з даною заявою заявник просить, зокрема, зупинити дію наказу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.05.2026 № 31 Про внесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва у частині, що стосується будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4.

Вказаний наказ виданий відповідно статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини», згідно якої занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об`єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

У заяві міститься посилається на те, що спірний наказ унеможливлює проведення заявником ремонтних та конструктивно-посилюючих робіт та несе ризик для безпеки об`єкта та оточуючої забудови.

Суд встановлено, що відповідачем було винесено Припис №1133/П про порушення заявником, як власником, вимог чинного законодавства у зв`язку з проведенням робіт без дозволу.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Згідно з статтею 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об`єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Роботи на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Обґрунтовуючи протиправність спірного наказу заявник в тому числі посилається на порушення процедури на етапі підготовки та розгляду облікової документації, які не є формальними, оскільки саме ця процедура створила передумови для подальшого внесення об`єкта до Переліку та виникнення для власника обмежень, які вже почали матеріалізуватися у вигляді припису № 1133/П.

Варто зауважити, що Верховний Суд виснував, що дотримання процедури надання будівлі статусу об`єкта культурної спадщини має важливе значення для правильного вирішення спору по суті (відповідні правові позиції Верховного Суду містяться, зокрема, у постановах від 02.05.2023 по справі №460/1864/20, від 08.05.2023 по справі №640/28045/20). Їх суть зводиться до того, що оцінюючи правомірність рішення про включення об`єкта до Переліку, суд має перевірити повноту та відповідність документів, передбачених чинним законодавством для ухвалення відповідного рішення.

Водночас, зупинення дії акту як захід забезпечення позову з підстави «очевидної протиправності» акта можливо лише коли порушення є беззаперечним і не вимагає детального аналізу та оцінки доказів, що є предметом розгляду справи по суті.

На переконання суду, обставини правомірності/протиправності оскаржуваного наказу можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем так і відповідачем у даній справі.

Поряд з цим, суд погоджується з твердженнями заявника стосовно того, що оскарження вже виданих похідних актів та потенційне прийняття інших створить додаткові ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову, ніж тимчасове зупинення дії Наказу № 31, на якому ці похідні акти ґрунтуються.

Так, у зв`язку з наданням споруді статусу об`єкта культурної спадщини, зокрема щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, у власника об`єкта культурної спадщини виникає ряд обов`язків: допуск уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов`язків до об`єктів культурної спадщини та на їхню територію (абзац 2 статті 9 Закону №1805-III); доступ осіб до пам`яток з метою їх екскурсійного відвідування, якщо вони вважаються придатними для цього (стаття 12 Закону України «Про охорону культурної спадщини»); укладення з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір (стаття 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини»), ін.

Таким чином, спірний наказ органу місцевого самоврядування породжує для позивача певні правові наслідки, впливає на його права й інтереси у зв`язку з виникненням нових обов`язків.

Зважаючи, що заявник здійснює капітальний ремонт і конструктивне посилення несучих конструкцій будівлі, продовження дії Наказу № 31 до вирішення спору по суті фактично призведе до повного зупинення таких робіт із відповідними ризиками для безпеки об`єкта, додатковими витратами, та неможливістю виконання заявником своїх зобов`язань перед підрядниками та проєктувальниками.

Як зазначає заявник, виконання цих робіт здійснювалося на підставі архітектурного проєкту та необхідних дозвільних і погоджувальних документів, отриманих у встановленому законом порядку до моменту видання Наказу № 31.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2026 року у справі № 520/25524/25 зауважив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд вважає, що у даному випадку відновлення попереднього правового стану заявника у разі задоволення позовних вимог буде пов`язане з ускладненнями які не є пропорційними, а застосування заходу забезпечення у вигляді зупинення дії спірного наказу є співрозмірним із позовними вимогами та відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову.

Суд враховує, що вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Поряд з цим, заявник також просить суд застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), його посадовим особам, структурним підрозділам та уповноваженим особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі за майбутнім адміністративним позовом ТОВ РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1:

вчиняти будь-які дії на виконання пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2 наказу Департаменту від 08.05.2026 № 31 щодо будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4;

направляти до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України будь-які подання, висновки, рекомендації, облікову документацію або інші матеріали щодо занесення будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

вчиняти будь-які реєстраційні, облікові, фіксуючі або публікаційні дії щодо будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4 як об`єкта культурної спадщини, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або пам`ятки місцевого значення у переліках, реєстрах, кадастрах, інформаційних системах та офіційних публічних ресурсах;

застосовувати наказ Департаменту від 08.05.2026 № 31 як підставу для видання будь-яких приписів, складання актів, висунення вимог про припинення робіт, накладення санкцій або вчинення інших обмежувальних дій щодо будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4 та її власника;

видавати нові індивідуальні акти (накази, рішення, розпорядження, висновки, подання, рекомендації) щодо будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4 на підставі рекомендації Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, оформленої у протоколі № 06/26 від 23.04.2026;

використовувати протокол Консультативної ради № 06/26 від 23.04.2026, витяги з нього, рекомендації, висновки та інші матеріали засідання Консультативної ради 23.04.2026 як підставу для прийняття будь-яких адміністративних актів щодо зміни правового режиму будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4.

Стосовно таких, суд зауважує, що протокол Консультативної ради № 06/26 від 23.04.2026 року не є предметом оскарження позовної заяви з якою заявник має намір звернутися до суду, а тому визначені заходи у відповідній частині не є співмірними.

Крім того, пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Таким чином, обраний заявником спосіб забезпечення позову у вигляді заборони видавати нові індивідуальні акти (накази, рішення, розпорядження, висновки, подання, рекомендації) щодо будівлі на підставі рекомендації Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, оформленої у протоколі № 06/26 від 23.04.2026 року, а також використовувати протокол Консультативної ради № 06/26 від 23.04.2026 року, витяги з нього, рекомендації, висновки та інші матеріали засідання Консультативної ради 23.04.2026 року як підставу для прийняття будь-яких адміністративних актів щодо зміни правового режиму будівлі за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії, що випливають з рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що зумовлені таким рішенням, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається.

Стосовно інших заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, то суд звертає увагу, що такі охоплюються зупиненням дії спірного наказу, а тому підстав для їх застосування судом не встановлено.

При чому, застосовуючи захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії спірного наказу, судом не розглядається питання правомірності майбутніх заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватний захід забезпечення, який буде діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення в цій справі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову у вказаний вище спосіб, відтак відповідна заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153 155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1» про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.05.2026 № 31 «Про внесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва» у частині, що стосується будівлі за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/21379/26.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Позивач (стягувач) - Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57, код ЄДРПОУ 42407786).

Відповідач (боржник) - Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, буд. 12, код ЄДРПОУ 42475311).

Ухвала набирає чинності з 21.05.2026 року і підлягає негайному виконанню на підставі частини 1 статті 156 КАС України.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 21.05.2029 року.

Роз`яснити заявнику, що при поданні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви він повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини 2 статті 153 КАС України.

Відповідно до статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 КАС України.

Суддя Парненко В.С.