Ухвала суду № 136705899, 21.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

21 травня 2026 року м. Київ № 320/43938/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області № 759/10-36-24-07/ НОМЕР_1 від 09.05.2025 та зобов`язати ГУ ДПС у Київській області вчинити дії щодо відновлення реєстрації ФОП ОСОБА_1 статусу платника єдиного податку з 31.03.2025.

Ухвалою суду від 12.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.05.2026 представником позивача - адвокатом Несміян О.В. подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, зокрема:

зупинити дію рішення ГУ ДПС у Київській області №759/10-36-24 07/2884906678 від 09.05.2025 про виключення ФОП ОСОБА_1 (2884906678) з Реєстру платників єдиного податку до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Заборонити ГУ ДПС у Київській області вчиняти дії щодо реалізації наслідків рішення № 759/10-36-24-07/ НОМЕР_1 від 09.05.2025, а саме: здійснювати переведення ФОП ОСОБА_1 (2884906678) на загальну систему оподаткування та реєстрацію його платником податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування цієї заяви заявник зазначає, що відповідачем було прийнято спірне рішення про виключення його з реєстру платників єдиного податку, яке він вважає протиправним, та щодо оскарження якого звернувся у судовому порядку із вказаним позовом.

Вказує, що 20.04.2026 ГУ ДПС у Київській області направило позивачу лист № 12/10-36-24-07 про надання інформації, в якому зазначено про порушення позивачем податкового законодавства щодо обов`язкової реєстрації платником податку на додану вартість у зв`язку із перевищенням обсягу операцій понад 1000 000 грн та повідомило про обов`язок зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням.

Отже, позивач зазначає, що фактично вказаний лист свідчить про намір контролюючого органу примусово змінити систему оподаткування позивача, покласти на нього обов`язок зі сплати ПДВ, здійснювати подальші донарахування та штрафні санкції у разі його не реєстрації платником ПДВ.

При цьому така реєстрація та подальша сплата ПДВ фактично унеможливить ефективне виконання майбутнього судового рішення у випадку задоволення позову. Так, вказує, що у разі якщо позивач буде змушений зареєструватися платником ПДВ, нараховувати та сплачувати ПДВ, формувати податкові накладні, змінювати порядок ведення господарської діяльності та звітності, то навіть у випадку подальшого скасування оскаржуваного рішення судом повернення сплачених сум ПДВ та повне відновлення становища позивача стане вкрай ускладненим або фактично неможливим.

Отже, стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до виникнення нових податкових обов`язків та незворотних негативних наслідків для позивача ще до вирішення спору по суті, а тому просить суд вжити заходів забезпечення позову.

Розглядаючи вказану заяву, суд виходив з такого.

Видами забезпечення позову за приписами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України є: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною третьою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5).

За приписами частини шостої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки.

Правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи, визначаються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України)

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

За змістом пункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (абзац 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

З огляду за спірні в справі правовідносини, для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору, а позивачем мають бути обґрунтовані підстави, за якими він вважає, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що прийняття рішення про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5% має наслідком зміну системи оподаткування, формату розрахункового документа, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності позивача, у зв`язку із застосуванням штрафних санкцій, до ухвалення рішення суду у даній справі.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку призводить до негативних наслідків для позивача, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв`язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.

Водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскарженого рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.

Також суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

З огляду на викладене, задля збереження існуючого стану, та зважаючи на об`єктивну наявність обставин, що можуть завдати матеріальних та інших збитків позивачу, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову для запобігання заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Водночас, заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати переведення ФОП ОСОБА_1 на загальну систему оподаткування та реєстрацію його платником податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду у даній справі не підлягає задоволенню в цій частині, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Водночас, суд констатує, що дії відповідача щодо переведення ФОП ОСОБА_1 на загальну систему оподаткування та реєстрацію його платником податку на додану вартість не є предметом оскарження в рамках даної адміністративної справи, а по своїй суті є новими правовідносинами, що виникли між сторонами після отримання позивачем листа від 20.04.2026 № 12/10-36-24-07 про обов`язок реєстрації платником податку на додану вартість.

Таким чином, забезпечення позову у вказаний спосіб, що просить позивач, прямо суперечитиме імперативній нормі пункту 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, на думку суду, в даному випадку забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення є цілком достатнім і співмірним, з огляду на предмет та характер спірних правовідносин.

Вказаний спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету, а вжиття заходів забезпечення позову спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, що є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення.

Вказані висновки суду відповідають висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, зокрема, від 25 жовтня 2023 року по справі №160/11784/23, від 14 січня 2025 року по справі №280/9045/24, від 04 лютого 2025 року по справі №280/8758/24, від 10 липня 2025 року у справі №240/2350/25.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення адміністративного позову.

Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ: 44096797; адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5а) № 759/10-36-24-07/2884906678 від 09.05.2025 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/43938/25.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 21 травня 2029 року.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Шевченко А.В.