Рішення № 136705411, 21.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2026 року Справа № 280/2816/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, 83, 65012 (для листування 65609) ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 20490012) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2) в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо переведення з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 з 08 січня 2026 року пенсію за віком в порядку, визначеному статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2023- 2025 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 08 січня 2026 року пенсію за віком в порядку, визначеному статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2023-2025 роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв`язку з призначенням пенсії за вислугу років. У зв`язку з досягненням віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який дає право на виплату пенсії за віком, 08 січня 2026 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із відповідною заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням показників заробітної плати за 2023 2025 роки. Однак, пізніше позивачу стало відомо, що позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (з урахуванням принципу екстериторіальності) переведено із пенсії по вислузі років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2023 - 2025 роки). Вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, на думку представника позивача, порушує законні права та інтереси позивача, оскільки воно ґрунтується на безпідставних мотивах і не відповідає критеріям правомірності, тому є протиправними. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 06 квітня 2026 року вищезазначену адміністративну справу прийнято до провадження суддею Запорізького окружного адміністративного суду Татариновим Д.В. в порядку статті 262 КАС України.

14 квітня 2026 року від представника ГУ ПФУ в Харківській області на адресу суду надійшов відзив, у якому останній заперечує проти задоволення позову, оскільки позивачу у 2011 році призначена пенсія за вислугу років як працівнику охорони здоров`я, у відповідача 1 були відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по України за 2023 2025 роки під час переведення позивача на пенсію за віком у 2026 році. Звертає увагу суду на те, що заявлений позивачем показник середньої заробітної плати застосовується лише при первинному призначенні пенсії у 2026 році. Також, представник відповідача 1 повідомив суд, що заява позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням принципу екстериторіальності розглянута відповідачем. Однак, з урахуванням Порядку № 22-1 після розгляду заяви позивача, його пенсійна справа повернута до органу пенсійного фонду за місцем проживання позивача, до компетенції якого належить виплата пенсії позивачу, у разі її призначення, в даному випадку ГУ ПФУ в Харківській області. Вказує, що у разі задоволення позову не зможе виконати рішення суду, оскільки виплата призначеної позивачу пенсії належить до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області проти задоволення позову також заперечило з підстав, аналогічних підставам, вказаним Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з липня 2011 року та отримувала пенсію за вислугою років згідно Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-XII як працівник охорони здоров`я.

08 січня 2026 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням нового показника заробітної плати.

Вказана заява з урахуванням принципу екстериторіальності передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

З 08 січня 2026 року відповідачем 1 позивача переведено із пенсії по вислузі років на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При розрахунку пенсії Позивача Відповідачем застосовано показник заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком за 2014-2016 роки. .

Вважаючи протиправними дії відповідача 1 в частині переведення з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком, з урахуванням яких обчислення розміру пенсії позивача проводиться без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2023 2025 роки, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи нормативно правове обґрунтування спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року" (далі за текстом - Закон № 1058-ІV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З 27 липня 2011 року позивачу призначено пенсію за вислугу років з урахуванням статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику закладу охорони здоров`я, за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058, що визнається відповідачами..

З 08 січня 2026 року позивачу відповідачем -1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі її особистої заяви від 08 січня 2026 року.

Призначена позивачу пенсія за віком не була розрахована з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки перед призначенням пенсії за віком, тобто за 2023, 2024 та 2025 роки.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави вважати, що частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема, у постанові від 16 червня 2020 року (справа № 127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зазначені висновки Верховного Суду збігаються з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.

Так, з 27 липня 2011 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років з урахуванням статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику закладу охорони здоров`я, за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV позивач звернулася вперше 08 січня 2026 року.

Отже, суд зазначає, що в даному випадку мало місце саме призначення іншої пенсії (за віком) за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Аналогічний висновок в подібних правовідносинах викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23, від 31 січня 2025 року у справі № 200/1478/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 380/4842/24, від 27 лютого 2025 року у справі № 380/21644/23 та від 11 березня 2025 року у справі № 560/15252/23, від 25.03.2025 у справі № 380/3740/24.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що, оскільки в даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, позивач має право на нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії (2026 рік), а саме: за 2023-2025 роки.

Отже, є обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності застосування під час обчислення її пенсії за віком показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2023-2025 роки, та необхідності здійснення перерахунку пенсії за віком з моменту її призначення, тобто з 08 січня 2026 року.

При цьому, вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу призначення пенсії за віком не підлягають задоволенню, оскільки призначення такого виду пенсії позивачу вже здійснено. В такому випадку позивачу має бути здійснений перерахунок пенсії із вірними показниками середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (2023 2025 роки). Оскільки призначення пенсії за віком із неправильними показниками середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески позивачу здійснене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, то саме вказаний орган пенсійного фонду має здійснити перерахунок пенсії позивача із вірними показниками.

На підставі викладеного, з огляду на перебування позивача на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та здійснення цим органом позивачу виплати пенсії, з метою ефективного захисту прав позивача в спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення пенсії за віком позивача з 08 січня 2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком з 08 січня 2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки, а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплату позивачу пенсії за віком з 08 січня 2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб`єкта владних повноважень, яким вчинено протиправні дії у відношенні позивача, необхідно стягнути судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Розподіл судових витрат у частині витрат на правову допомогу, з огляду на орієнтований розрахунок, з урахуванням частини 7 статті 139 КАС України буде здійснено судом у разі подання позивачем доказів понесення витрат, які останній сплатив у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з 08 січня 2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 08 січня 2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 08 січня 2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 травня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов