Ухвала суду № 136704716, 04.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 травня 2026 року Справа 160/10508/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Водянська виправна колонія (№146)» про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

23.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Водянська виправна колонія (№146)», в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення дисциплінарної комісії ДУ «Волинська виправна колонія (№ 146)», складено протоколом №4 від 02.04.2026 року, у вигляді покарання 10 діб ДІЗО.

24.04.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Водянська виправна колонія (№146)» про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без руху.

04.05.2026 року ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з позовною заявою представником позивача було подано клопотання про зупинення строку покарання. В якому зазначено, що відповідно до протоколу № 4 від 02.04.2026 року засідання дисциплінарної комісії ДУ «Водянська виправна колонія № 146» та відповідної постанови ОСОБА_1 , було призначене дисциплінарне покарання у вигляді покарання 10 діб ДІЗО

Розглянувши означене клопотання представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно зі статтею 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Статтею 151 КАС України визначені види забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Стаття 152 КАС України визначає зміст і форму заяви про забезпечення позову. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що у поданому клопотанні представника позивача відсутнє будь-яке обґрунтування та не зазначено жодної інформації про необхідність зупинення строку покарання.

Отже, суд зазначає, що заявником не доведено існування обставин, визначених п.1 ч.2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення позову.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові у справі №800/521/17 від 28.03.2018 року, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

При цьому, суд зауважує, що саме суб`єкт звернення із відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову повинен обґрунтувати існуванням передбачених ст.150 КАС України підстав для забезпечення позову. Зазначений висновок узгоджується із нормою ч.1 ст.9 КАС України, в силу якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однак, наведені представником позивача доводи й аргументи не є достатніми та переконливими для висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими ст.ст.150,151 КАС України.

Суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення позовної заяви.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про зупинення строку покарання відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко