Рішення № 136704536, 20.05.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5195/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Відділ ПВР) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу ПВР Новосада О.Ю. від 08 квітня 2026 року у виконавчому провадженні №78077313 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою від 08 квітня 2026 року у виконавчому провадженні №78077313 за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №140/7845/24 на боржника ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн з підстав невиконання рішення суду.

Позивач вважає постанову такою, що не відповідає вимогам Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі Закон №1404-VIII) з огляду на те, що після набрання судовим рішенням №140/7845/24 законної сили пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон №796-ХІІ) ОСОБА_1 перераховано у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 25 січня 2024 року; основний розмір пенсії внаслідок перерахунку становить 18888,00 грн з 01 березня 2024 року, 20760,00 грн з 01 січня 2026 року. При цьому застосовано величину - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений законом про Державний бюджет: з 25 січня 2024 року - 2093,00 грн, з 01 березня 2024 року - 2361,00 грн, з 01 січня 2026 року - 2595,00 грн. Залишок заборгованості становить 175251,61 грн та її зафіксовано в підсистемі Реєстр судових рішень; виплата проводитиметься у міру надходження бюджетних асигнувань на цю мету.

Позивач вважає, що державний виконавець не провів перевірку виконання рішення суду та не надав належної оцінки інформації, надісланої листами від 22 травня 2025 року, від 25 вересня 2025 року та від 20 березня 2026 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (а.с.31).

Відповідач відзив на позовну заяву, а третя особа - пояснення не подали.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням наведених приписів, у зв`язку із неприбуттям в судове засідання на 14:00 20 травня 2026 року учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду (а.с.33-37), судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження; фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та перевіривши заяви по суті справи, суд встанови такі обставини.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №140/7845/24, яке набрало законної сили 07 березня 2025 року, визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 25 січня 2024 року перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

30 квітня 2025 року на виконання вказаного рішення суду Волинський окружний адміністративний суд видав стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист №2938/2025 (а.с.40).

За заявою стягувача від 13 травня 2025 року (а.с.39 зворот) постановою головного державного виконавця Відділу ПВР Новосада О.Ю. від 14 травня 2025 року відкрито виконавче провадження №78077313 з виконання виконавчого листа №2938/2025, виданого судом на зобов`язальну частину рішення (а.с.10).

Листом від 22 травня 2025 року №0300-0307-8/340128 (а.с.11-12) ГУ ПФУ у Волинській області проінформувало державного виконавця про виконання рішення суду у справі №140/7845/25 в добровільному порядку: ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ, при цьому застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України Про Державний бюджет на 2024 рік; сума нарахувань за період з 25 січня 2024 року по 31 березня 2025 року становить 135698,91 грн, виплата якої буде здійснена в межах бюджетних асигнувань на цю мету (станом на 01 травня 2025 року погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19 листопада 2020 року). З 01 квітня 2025 року виплата пенсії проводиться у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

У відповідь на вимогу державного виконавця від 22 вересня 2025 року №14699 про вжиття заходів на виконання рішення суду (а.с.13) ГУ ПФУ у Волинській області листом від 25 вересня 2025 року №0300-0307-8/63994 повторно повідомило про виконання рішення суду та надало розпорядження про перерахунок пенсії (а.с.14-15).

27 лютого 2026 року до відповідача надійшла заява ОСОБА_1 , у якій та вказала, що боржник нараховує пенсію з розрахунку вісім мінімальних пенсії за віком станом на 01 січня 2025 року, а не станом на 01 січня 2026 року (має бути 8 х 2595,00 грн), у зв`язку із чим просила винести постанову про накладення штрафу (а.с.44 зворот).

17 березня 2026 року державний виконавець направив ГУ ПФУ у Волинській області вимогу №4112 про вжиття заходів щодо виконання рішення суду, про які проінформувати з наданням відповідного розрахунку (а.с.16).

У листі від 20 березня 2026 року №0300-0305-8/22626 ГУ ПФУ у Волинській області інформувало про проведення перерахунку пенсії із застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом: з 25 січня 2024 року - 2093,00 грн, з 01 березня 2024 року - 2361,00 грн, з 01 січня 2026 року - 2595,00 грн; одночасно надано розрахунки пенсії на вказані дати (а.с.17-21).

Постановою державного виконавця Відділу ПВР від 08 квітня 2026 року ВП №78077313 за невиконання судового рішення без поважних причин, на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII на боржника ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн (а.с.24).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII установлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов`язковості виконання рішень.

Як унормовано пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За вимогами частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII).

Згідно із частинами п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Такі обставини мають бути перевірені державним виконавцем.

З тексту оскаржуваної постанови державного виконавця Відділу ПВР Новосада О.Ю. від 08 квітня 2026 року ВП №78077313 про накладення на боржника ГУ ПФУ у Волинській області штрафу у розмірі 5100,00 грн, видно, що її прийнято на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII у зв`язку із невиконанням рішення суду. Постанова мотивована тим, що відповідно до заяви стягувача покладені на боржника зобов`язання не виконуються: нарахування пенсії у розрахунку вісім мінімальних пенсій за віком оплачуються станом на 01 січня 2025 року, а не на 01 січня 2026 року.

Водночас мотивувальна частина постанови не відповідає фактичним обставинам у справі, адже, як було встановлено судом, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 20 березня 2026 року №0300-0305-8/22626 на вимогу державного виконавця від 17 березня 2026 року №4112 повідомляло про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі №140/7845/24 з наданням розрахунків (а.с.17-18).

Так з рішення від 18 березня 2025 року №032950003021 вбачається, що основний розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ становить 16744,00 грн; підстава перерахунку рішення суду (а.с.21).

Відповідно до рішень відповідача з 01 березня 2024 року основний розмір пенсії становить 18888,00 грн (а.с.20), а з 01 січня 2026 року - 20760,00 грн (а.с.19).

Необхідно зауважити, що резолютивна частина рішення суду не містить припису щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком та що така пов`язана зі зміною прожиткового мінімуму, установленого законом на відповідний рік.

Натомість згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 15 липня 1999 року №966-XIV Про прожитковий мінімум прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX Про Державний бюджет України на 2024 рік (далі - Закон №3460-IX) установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, - 2361,00 грн. Водночас відповідно до пункту 8 розділу Прикінцеві положення указаного Закону перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом на 01 січня 2024 року, проводиться з 01 березня 2024 року разом зі здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 7 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік установлювала прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2025 року у розмірі 2361,00 грн.

01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 03 грудня 2025 року №4695-IX Про Державний бюджет України на 2026 рік (далі - Закон №4695-IX), статтею 7 якого установлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, - 2595,00 грн.

З наявних у справі розрахунків вбачається, що на виконання судового рішення відповідач здійснив нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, враховуючи зміну розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 25 січня 2024 року - 16744,00 грн (8 х 2093,00 грн, тобто з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого станом на 01 січня 2022 року), з 01 березня 2024 року - 18888,00 грн (8 х 2361,00 грн, з урахуванням пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону №3460-IX), з 01 січня 2026 року - 20760,00 грн (8 х 2595,00 грн).

Державний виконавець при винесенні спірної постанови від 08 квітня 2026 року ВП №78077313 виходив з інформації у заяві ОСОБА_1 від 26 липня 2026 року (вх. від 27 лютого 2026 року №1209), яка не заперечувала виплату пенсії у належному розмірі до 01 січня 2026 року, а її вимоги стосувалися виключно виплати пенсії після цієї дати. Разом з тим державний виконавець мав перевірити повідомлені стягувачем обставини та врахувати також відомості, які боржник на вимогу від 17 березня 2026 року №4112 надав листом від 20 березня 2026 року №0300-0305-8/22626.

Суд наголошує, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. На момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником у встановлений спосіб рішення суду, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання.

Притягуючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Державний виконавець при винесенні постанови від 08 квітня 2026 року не здійснив належну перевірку виконання рішення суду у справі №140/7845/24, щодо примусового виконання якого було відкрите виконавче провадження ВП №78077313, адже матеріали справи підтверджують, що перерахунок пенсії ГУ ПФУ у Волинській області здійснювало тричі з 25 січня 2024 року, з 01 березня 2024 року та востаннє з 01 січня 2026 року.

З приводу виплати перерахованого розміру пенсії, то боржник у своїх листах від 22 травня 2025 року №0300-0307-8/340128, від 25 вересня 2025 року №0300-0307-8/63994 та від 20 березня 2026 року №0300-0305-8/22626 повідомляв державного виконавця про причини, з яких заборгованість не погашена - недостатність фінансування з державного бюджету (погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19 листопада 2020 року).

Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Суд вважає, що спірна постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, яка мотивована позицією стягувача у заяві про те, що нарахування пенсії здійснюється у розрахунку вісім мінімальних пенсій за віком станом на 01 січня 2025 року, а не на 01 січня 2026 року, не може вважатися обґрунтованою, оскільки не відповідає фактичним обставинам, перевірених доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення штрафу від 08 квітня 2026 року ВП №78077313 не відповідає приписам Закону №1404-VIII, тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови належить задовольнити.

Керуючись статтями 9, 72-77, 229, 243-246, 268, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Новосада О.Ю. про накладення штрафу від 08 квітня 2026 року ВП №78077313.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя Ж.В. Каленюк