Ухвала суду № 136704341, 19.05.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/111/25

Провадження № 2/515/106/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

19 травня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретаря судового засідання Комерзан Л.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України,

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» через свого представника Шевцову В.В. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, ціною позову 261 572,20 грн.

23 січня 2025 року у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Луцюк В.О.

03 лютого 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження .

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 травня 2025 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 витребувано докази у справі з архіву Приморського районного суду м.Одеси, а саме: матеріали кримінального провадження №12018160500008095 від 12 грудня 2018 року, які містяться у справі № 522/574/19 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, або сканкопії копії матеріалів, посвідчені належним чином.

10 липня 2025 року на виконання ухвали від 21 травня 2025 року про витребування доказів надійшли сканкопії матеріалів кримінального провадження №12018160500008095, письмові докази та копії записів судових засідань (вх. № 3286/25-Вх 10.07.2025).

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 липня 2025 року за клопотання відповідача ОСОБА_4 призначено судову економічну експертизу у цивільній справі № 515/111/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, провадження у справі зупинено.

20 квітня 2026 року на виконання ухвали від 28 липня 2025 року про призначення судової економічної експертизи від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи (вх. №2868/26-Вх 20.04.2026).

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 20 квітня 2026 року провадження у справі поновлено.

18 травня 2026 року відповідач ОСОБА_3 через свого представника Адабаш С.А. подав до суду клопотання, згідно якого просив зупинити провадження у справі №515/111/25 за позовом ТОВ «АЛЛО» до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 є солдатом та проходить службу за мобілізацією. Разом з тим, позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні та належним чином реалізовувати свої процесуальні права.

19 травня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 подано до суду заперечення на клопотання щодо зупинення розгляду справи №515/111/25, згідно якого, на думку позивача, вищевказане клопотання є необґрунтованим та не містить доводів, які б підтверджували, яким чином проходження військової служби відповідачем унеможливлює здійснення його процесуальних прав через представника або участь у справі дистанційно та неможливості продовження розгляду справи за участю адвоката. Крім того, вважає подане клопотання фактично спрямованим на невиправдане затягування розгляду справи, оскільки у даній справі інтереси відповідача представляє адвокат, який належним чином здійснює процесуальний захист прав та інтересів свого довірителя. Відповідач жодного разу особисто не брав участі у судових засіданнях, представник позивача вважає, що подальша особиста участь не є необхідною, до того ж чинне законодавство передбачає участь сторін у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Разом з тим, на даний час за клопотанням відповідача призначена та проводиться судова економічна експертиза, проведення якої не потребує особистої участі відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача Адабаш С.А. підтримала подане клопотання, просила його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 просив у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши клопотання представника відповідача про зупинити провадження у справі, суд дійшов до такого.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у складі ЗСУ, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2026 за № 693/29236 (а.с.139).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Необхідно відзначити, що норми п. 2 ч. 1 ст.251 ЦПК України носить імперативний характер та покладає на суд саме обов`язок зупинити провадження у справі за цією підставою, при цьому, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників.

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено воєнний стан із 05.30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено. Станом на час винесення ухвали воєнний стан не скасовано.

Згідно з ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п.53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).

Суд звертає увагу, що ст.6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі ЗСУ.

За таких обставин, постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі ЗСУ або закінчення воєнного стану ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Вищенаведене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 листопада 2025 року, справа №754/947/22, провадження №14-74цс25, у якій зазначено, що правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання "суд зобов`язаний" не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

Оскільки позивач у справі проходить військову службу у складі Збройних Сил України, суд вважає, що провадження у цій справі підлягає зупиненню до припинення проходження ним такої служби або до закінчення воєнного стану.

Разом з тим, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові від 12 листопада 2025 року, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Отже, у даній справі суд у зв`язку з зупиненням провадження у справі позбавлений можливості вирішити клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, тому зазначене клопотання підлягає розгляду після поновлення провадження у справі.

Керуючись п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України задовольнити.

Зупинити провадження у справі до закінчення воєнного стану, або перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.

Клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, підлягає розгляду після поновлення провадження у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення або складення, а учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 21 травня 2026 року.

Суддя В.О. Луцюк