Ухвала суду № 136703459, 20.05.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа №485/277/26

Провадження № 2-і/485/15/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Камінський Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У травні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника Дзюбака О.О. звернулася із заявою про розстрочення виконання рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2026 року у цивільній справі № 485/277/26 за позовом ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заяву мотивує тим, що рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2026 року з неї на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" стягнуто заборгованість за кредитним договором №2729614 у загальному розмірі 34 440,00 грн. та 6662,40 грн. судових витрат. Вона не має можливості сплатити заборгованість оскільки не працює з 2025 року та має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім цього, вона з дитиною має статус ВПО та несе у зв"язку із цим додаткові витрати на оренду житла, з чоловіком розлучена. Примусове стягнення стане для неї додатковим фінансовим тягарем та ускладнить виконання судового рішення. Додатково зазначила, що від суми заборгованості вона не відмовляється та гарантує сплату.

Просить розстрочити виконання рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2026 року на 11 місяців рівними частинами.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені.

Представник заявника Дзюбак О.О. заяву про розстрочення виконання рішення суду просив розглядати без його та заявника участі.

Представник стягувача про причини неявки суд не повідомив.

За змістом ст.435 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду питання про розстрочення виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до такого висновку.

Заочним рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2026 року у справі №485/277/26 (провадження №2/485/278/26) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №2729614 від 02 серпня 2020 року у розмірі 34 440,00 грн, та 6662,40 грн. судових витрат.

Рішення суду не набрало законної сили.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1 ст. 435 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.435 ЦПК України).

Право сторони звернутися із заявою про розстрочення виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися також інтереси стягувача.

Стаття 129-1 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Обгрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_1 посилається на те, що вона з 2025 року не працює та не отримує дохід, на її утриманні перебуває малолітній син, має статус ВПО, у зв`язку із чим вона вимушена нести додаткові витрати пов`язані з орендою житла.

Наданими доказами ОСОБА_1 підтверджено, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними копій свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 з 2012 року у шлюбі не перебуває.

Згідно довідки №4801-5001633094 від 23 травня 2022 року, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

Згідно довідки №4801-5001633209 від 23 травня 2022 року, ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеною особою.

За даними копії індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 щодо ОСОБА_1 , сукупний дохід за період за 2025 рік (з січня по грудень) складає 96 000,00 грн, тоді як розмір заборгованості стягнутої за рішенням суду на користь позивача складає 34 440,00 грн, та 6662,40 грн. судових витрат. За вказаними відомостями ОСОБА_1 з 2021 року є самостійним платником соціальних внесків, що свідчить про наявність у неї додаткових доходів.

З урахуванням вище зазначеного, надані боржником докази не підтверджують наявності обставин, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для розстрочення судового рішення. Суду не надано належних доказів наявності виключних або особливих обставин, що істотно ускладнюють виконання ОСОБА_1 рішення або роблять його неможливим.

Окрім цього, суд зазначає, у дитини є батько, який згідно з приписом ст. 180 СК України зобов`язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття, доказів про невиконання належним чином ним свого обов`язку щодо належного утримання дитини матеріали справи не містять.

Те, що ОСОБА_1 не працює та має статус ВПО не є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення суду. Довідку про свої доходи за 2025-2026 роки встановленої форми боржник суду не надала. Витрати на оренду житла нічим не підтверджені.

Крім того, ОСОБА_1 не внесла жодного платежу на оплату існуючої заборгованості за кредитним договором, що ставить під сумнів її добровільний намір виконати рішення суду.

Враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, оскільки розстрочення рішення суду за відсутності доказів неможливості його виконання, суперечитиме принципу обов`язковості виконання судового рішення та порушуватиме "справедливий баланс" між сторонами.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.258-261, 435 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прголошення.

Суддя І. А. Квєтка