Ухвала суду № 136703456, 19.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/24818/20

Провадження № 1-кс/947/6413/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, в рамках кримінального провадження № 12020160000000805 від 01.07.2020 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160000000805 від 01.07.2020, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному проваджені здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу № 4 від 17.04.2018, на підставі протоколу загальних зборів ТОВ «Перший квартал» (протокол № 3 від 16.04.2018) з 17.04.2018 ОСОБА_6 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Перший квартал» (ЄДРПОУ 41280395).

Згідно розділу 2 статуту: основною метою діяльності Товариства є комерційна та виробнича діяльність, що спрямована на одержання прибутку, та реалізація на його основі інтересів Учасників та трудового колективу Товариства. Предметом діяльності товариства є: діяльність у галузі комерційної та виробничої діяльності та інше згідно статуту.

Так, у серпні 2017 року Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням оголошено проведення відкритих конкурсних торгів щодо будівництва будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська область, Шифр-Д-2/ЇД-2, вартістю 24 148 694,00 грн., у яких останнє виступило замовником. У той самий час, ТОВ «Перший квартал» надало пропозицію щодо виконання зазначених робіт вартістю 22 953 512,00 грн.

За результатами процедури відкритих торгів відповідно до закону України «Про публічні закупівлі», згідно оголошення UA-2017-08-11-001061-с, переможцем відкритих конкурсних торгів, щодо будівництва будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська область, Шифр-Д-2/ЇД-2 визнано ТОВ «Перший квартал», та 04.09.2017 між Південним ТКЕУ в особі т.в.о. начальника управління ОСОБА_7 діючи на підставі Положення, що іменується надалі «Замовник», з однієї сторони та ТОВ «Перший квартал», в особі директора ОСОБА_8 , діючи на підставі Статуту, що іменується надалі «Підрядник», з іншої сторони, за результатами проведеної процедури закупівлі робіт необхідної для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, відповідно до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», укладено договір генерального підряду № 44/17 «Про закупівлю робіт з будівництва будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська область, Шифр -Д-2/ЇД-2».

Крім того, 24.04.2018 між Південним ТКЕУ в особі т.в.о. начальника управління ОСОБА_7 , що діє на підставі Положення (далі «Замовник»), з однієї сторони і ФОП ОСОБА_9 , інженер технічного нагляду (далі «Виконавець»), укладено договір № 48/18 на здійснення технічного нагляду.

У серпні 2018 року, більш точний час установити не надалося можливим, у директора ТОВ «Перший квартал» ОСОБА_6 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, шляхом складання та видачі за укладеним договором підряду № 44/17 від 04.09.2017 завідомо неправдивих первинних облікових документів у будівництві, а саме: актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма №КБ-3) та рахунків-фактур на оплату робіт, із зазначеними у них завідомо неправдивими відомостями, щодо завищених обсягів виконаних будівельних робіт, використаних у будівництві матеріалів та їх вартості, із підтвердженням інженером технічного нагляду перевірки кількості та якості відомостей про обсяги і вартість робіт у поданих до оплати замовнику неправдивих первинних облікових документах.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_6 розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, розробив план скоєння злочину та безпосередній механізм заволодіння бюджетними коштами, відповідно до якого ТОВ «Перший квартал», ухиляючись від виконання умов укладеного договору, повинно виконувати будівельно-монтажні роботи на об`єкті будівництва не в повному обсязі, значно знижуючи, при цьому, понесені витрати.

Після чого, ОСОБА_6 повинен систематично надавати замовнику підроблені офіційні документи, із внесеними до них завищеними обсягами виконаних будівельних робіт та їх вартості, на підставі яких періодично одержувати на банківський рахунок ТОВ «Перший квартал» бюджетні кошти в безготівковій формі, отримавши реальну змогу заволодіти їх частиною, яку в подальшому використати на власний розсуд, а іншу частину витратити на виконання певних обсягів робіт на об`єкті будівництва з метою приховування здійсненої злочинної діяльності, створюючи, при цьому, перед Південним ТКЕУ видимість належного виконання підрядних робіт у передбачений умовами договору термін.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 у період з травня по жовтень 2018 року, шляхом зловживання своїм службовим становищем та складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а саме: актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма №КБ-3) та рахунків-фактур на оплату робіт із внесенням до них завідомо неправдивих відомостей про завищені обсяги виконаних робіт та використані матеріали генпідрядником ТОВ «Перший квартал» під час будівництва будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, розташованому у с. Дачне Одеської області Шифр-Д-2/ЇД-2, заволодів чужим майном бюджетними коштами в особливо великому розмірі на загальну суму 3 124 387,99 грн.

Після виготовлення актів приймання виконаних будівельних робіт

ф.КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, в яких відображені завідомо неправдиві відомості про обсяг, вартість і якість виконаних будівельних робіт з будівництва будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська область, Шифр-Д-2/ЇД-2, ОСОБА_6 в період з травня-жовтень 2018 року, більш точний час та дату встановити не надалося можливим, діючи в порушення вимог договору № 44/17 від 04.09.2017, надав зазначені підроблені офіційні документи та іншу необхідну документацією до Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, як підтвердження використання перерахованих останнім коштів відповідно до договору генерального підряду № 44/17 від 04.09.2017 про закупівлю робіт з будівництва будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська область, Шифр-Д-2/ЇД-2.

Крім того, ОСОБА_6 продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, після виконання будівельних робіт, в порушення вимог договору № 44/17 від 04.09.2017, у період з травня жовтень 2018 року, здав інженеру з технічного нагляду ОСОБА_9 виконані будівельні роботи.

У свою чергу, ОСОБА_9 діючи на підставі договору № 48/18 на здійснення технічного нагляду від 24.04.2018, прийняв виконанні будівельні роботи з будівництва будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська область, Шифр -Д-2/ЇД-2 у ТОВ «Перший квартал» по вказаному договору, які фактично виконанні не в повному обсязі.

Продовжуючи і далі реалізацію свого злочинного наміру спрямованого на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_6 після виконання будівельних робіт з будівництва будівлі їдальні, в порушення вимог договору № 44/17 від 04.09.2017, надав до Південного ТКЕУ, завідомо неправдиві офіційні документи до договору підряду № 44/17 від 04.09.2017, підписані директором ТОВ «Перший квартал» ОСОБА_6 , завірені відбитком печатки ТОВ «Перший квартал», підписані та завірення відбитком печатки інженера з технічного нагляду ОСОБА_9 з відміткою про перевірку об`ємів виконаних робіт, такі як: акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 від 23 травня 2018 року; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року від 31 серпня 2018 року; акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року від 4 вересня 2018 року; акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року від 11 вересня 2018 року; акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року від 19 вересня 2018 року; акт № 6 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року від 21 вересня 2018 року; акт № 7 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року від 11 жовтня 2018 року; акт № 8 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року від

12 жовтня 2018 року; акт № 9 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року від 16 жовтня 2018; акт №10 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року від 24 жовтня 2018 року; акт № 4а вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, до акту № 4 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року від 11 вересня 2018; акт № 5а вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, до акту, без зазначення номера, приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року від 19 вересня 2018 року; акт № 6а вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, до акту, без зазначення номера, приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року від 21 вересня 2018, в яких відображені завідомо неправдиві відомості щодо видів та вартості робіт, які фактично підприємством не проводились та витрат на матеріали, які фактично підприємством не використовувались та найменування, тип, марку, завод виготовлювач та ціну устаткування, які фактично підприємством не використовувались при проведенні підрядних робіт на об`єкті будівництва відповідно до договору підряду № 44/17 від 04.09.2017, всього на суму 3 124 387,99 грн.

У подальшому, зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт та акти вартості устаткування, що виготовлені виконавцем робіт за договором № 44/17 від 04.09.2017 надано до Головного управління ДКСУ в Одеській області, де їх зареєстровано і взято на облік.

Після чого, Південним ТКЕУ на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Укргазбанк» ТОВ «Перший квартал», на виконання умов договору генерального підряду № 44/17 від 04.09.2017 про закупівлю робіт з будівництва будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська область, Шифр-Д-2/ЇД-2, на підставі складених актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), у період з травня 2018 року по жовтень 2018 року здійснено перерахування бюджетних грошових коштів на загальну суму 21 610 516,69 грн. за оплату виконаних будівельних робіт, з яких на суму 3 124 387,99 грн. Південним ТКЕУ здійснено необґрунтоване перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Перший квартал» по договору № 44/17 від 04.09.2017 за фактично не виконані будівельні роботи, що спричинило збитки державі на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_6 у період з травня по жовтень 2018 року, шляхом зловживання своїм службовим становищем та складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а саме: актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма № КБ-3) та рахунків-фактур на оплату робіт із внесенням до них завідомо неправдивих відомостей про завищені обсяги виконаних робіт та використані матеріали генпідрядником ТОВ «Перший квартал» під час будівництва будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, розташованому у с. Дачне Одеської області Шифр -Д-2/ЇД-2, заволодів чужим майном бюджетними коштами в особливо великому розмірі на загальну суму 3 124 387,99 грн.

У подальшому, ОСОБА_6 , реалізувавши свій злочинний намір на заволодіння чужим майном, діючи умисно, всупереч визначених умов договору генерального підряду № 44/17 від 04.09.2017 про закупівлю робіт з будівництва будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська область, Шифр-Д-2/ЇД-2, розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, при цьому не використав їх по призначенню під час будівництва по вказаному договору, що спричинило майнової шкоди Південному ТерКЕУ в особливо великому розмірі.

За викладених обставин, 13 квітня 2020 року відносно ОСОБА_6 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, та ч. 2 ст. 366 КК України, яке було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (направлено поштою та вручено дружині підозрюваного)

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно ОСОБА_6 , посилаючись на існування в рамках кримінального провадження обґрунтованої підозри у вчиненні останньою інкримінованого їй кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та те, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування, виїхав за межі України, у зв`язку із чим його оголошено у міжнародний розшук.

У судовому засіданні:

- прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, його просив задовольнити, долучив додаткові документи на підтвердження належного направлення повідомлення про підозру.

- захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра була вручена неналежним чином, а також на відсутність ризиків протиправної поведінки підзахисного.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, приймаючи до уваги письмове заперечення захисника з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу

Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопоррушення, а також наявність ризиків , які дають достатнф підстави слідчому судді, судду вважати,що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на положення зазначених статей, слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності, має встановити наступні обставини: (1) чи набув особа статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, в межах якого розглядається Клопотання; (2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; (3) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; (4) чи наявні достатні підстави вважати, що особа виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадженні письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

13.04.2020 слідчим складено і погоджено з прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

- ч. 5 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах;

- ч. 2 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування повідомлення про підозру було направлено рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого місця проживання підозрюваного ОСОБА_6 , а саме АДРЕСА_1 , яка на момент направлення була відома стороні обвинувачення та використовувалась підозрюваним у правовідносинах з державними органами.

Також матеріали провадження містять підтвердження вручення поштового відправлення повнолітньому члену сім`ї підозрюваного його дружині, яка проживає разом із ним за вказаною адресою, як повідомив прокурор у судовому засіданні, вказане було здійснено під час проведення обшуку, на підтвердження чого надав корінець повістки про виклик від 09.04.2020 року. Такий спосіб вручення відповідає вимогам кримінального процесуального закону та узгоджується із загальними правилами вручення процесуальних документів особам, які тимчасово відсутні за місцем проживання.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний не повідомляв орган досудового розслідування про зміну місця проживання чи іншу адресу для листування, а тому направлення повідомлення про підозру за останнім відомим місцем проживання є належним та достатнім способом реалізації обов`язку сторони обвинувачення щодо повідомлення особи про підозру.

Сам по собі факт неотримання повідомлення особисто підозрюваним не свідчить про порушення порядку повідомлення, оскільки кримінальний процесуальний закон не ставить чинність повідомлення про підозру у залежність виключно від особистого вручення адресату за умови, що стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення особи.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що повідомлення про підозру було здійснено належним чином, у спосіб та порядку, передбачених КПК України, а тому доводи сторони захисту щодо порушення порядку вручення повідомлення про підозру є безпідставними, спростовуються матеріалами кримінального провадження та підлягають відхиленню як недостатньо обґрунтовані.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: документами вилученими в ході проведення тимчасових доступів до документів, які перебувають у володінні АБ «Укргазбанк», Південного ТерКЕУ, ТОВ «Перший квартал»; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інших осіб; протоколами обшуків у приміщенні Південного ТерКЕУ, ТОВ «Перший квартал»; протоколами оглядів будівлі їдальні у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська область, Шифр-Д-2/ЇД-2; висновками експертів № 321-П від 27.12.2019, № 19-197/154/1562 від 08.10.2019, № 204-П від 19.08.2019 та іншими матеріалами провадження.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України та відхиляє заперечення захисника в частині зазначення про необґрунтованість пред`явленої підозри.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на тому, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання документів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення зазначає, що наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п. 1,2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 є тажкими та особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на сток від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Із матеріалів клопотання, зокрема відповідно до отриманої інформації з Головного центру обробки спеціальної інформаіїх Державної прикордонної служби України, вбачається, що громадянин України ОСОБА_17 27.04.2020 виїхав за межі державного кордону України через пункт пропуску Мілове до російської федерації та станом на теперішній час не повертався.

Враховуючи вищевикладені обставини, 23.04.2020 року та 26.03.2026 постановами слідчого підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено у державний та міжнародний розшук у зв`язку з переховуванням від органу досудового розслідування за межами території України.

Таким чином, наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає переконливими доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки враховуючи значення ОСОБА_6 як суб`єкта незаконних дій, його роль у розслідуваних подіях та відсутність достатньої інформації задля викриття всіх учасників злочинної схеми, підозрюваний, володіючи інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні, може вжити заходів, з метою знищення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження та наразі не зібрані. Ігнорування вказаного, буде несправедливим підходом до завдань кримінального провадження.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок виключних обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Зокрема, є свідки, потерпілі та інші підозрювані, з якими ОСОБА_18 безпосередньо знайомий, йому відомі їх персональні відомості (анкетні дані, місця проживання, інформація відносно рідних, батьків), при цьому, підозрюваний матиме можливість здійснювати вплив на цих осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Посилання сторони захисту на те, що вказаний ризик є недоведеним не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Існування цього ризику на переконання слідчого судді не знайшло свого підтвердження.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов`язання).

При цьому, питання щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі визначення розміру застави, може бути вирішене лише після затримання особи та доставки її до суду для розгляду відповідного клопотання.

Щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Так, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов`язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч. 6 ст. 193 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов`язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, проте не зобов`язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук. За таких обставин постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281, ч. 6 ст. 193 КПК України. У той же час положенням ч. 7 ст. 110 КПК визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. З урахуванням положень ч. 6 ст. 193 КПК України, перевірка та встановлення наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук особи, виходять за межі повноважень слідчого судді в рамках процедури розгляду ним Клопотання та ставить під сумнів законність постанови слідчого.

Єдиним елементом, який може свідчити, що «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук», є наявність процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у вигляді: (а) окремої постанови, якщо досудове розслідування не зупиняється; (б) постанови про зупинення досудового розслідування, якщо досудове розслідування зупиняється (в ній зазначається про оголошення особи у розшук).

Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 26.03.2026 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення та видів розшуку, однак в окремих статтях містяться словосполучення «міждержавний розшук» (п. 20-1 Перехідних положень КПК України), «міжнародний розшук» (ч. 5 ст. 139, ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 297-1, п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України). При цьому, юридична практика виділяє три види розшуку: державний, міждержавний, міжнародний.

Поняття «міжнародний розшук» також у законодавстві відсутнє.

З метою визначення вказаного поняття слід звернутися до Академічного тлумачного словника Української мови.

Відповідно до Академічного тлумачного словника Української мови, розшук (юр.) - це система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник, викраденого майна і т. ін.; міжнародний - це той, у якому беруть участь представники різних країн, народів.

Таким чином, аналіз положень ч. 1 ст. 281 КПК України в сукупності із зазначеним визначенням поняття «міжнародний розшук» дає підстави зробити висновок, що міжнародний розшук - це система слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на виявлення зниклого підозрюваного саме за межами України.

Згідно положень ст. 281 КПК України, розшук підозрюваного оголошується слідчим, прокурором, про що виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється.

З аналізу вказаних вище норм можна зробити висновок, що слідчий прямо уповноважений оголошувати підозрюваного у міжнародний розшук як один із видів розшуку.

При цьому, слідчий вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.

З урахуванням вище встановлених обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у Клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук, то слідчий суддя, з огляду на положення ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 за його відсутності.

Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про застосування запобіжного заходу підозрюваному вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч. 1 ст. 197 КПК України (шістдесят днів).

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше, як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1