Ухвала суду № 136703426, 21.05.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа 484/263/26

Провадження № 6/484/97/26

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви

21.05.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Медведєва Н.А.

секретар судового засідання Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську заяву представника відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.03.2026 у справі №484/263/26 про стягнення з неї на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.11.2023

ВСТАНОВИВ:

01.05.2026 до суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду. На обґрунтування заяви вона вказала, що 20.03.2026 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області ухвалене рішення у справі №484/263/26, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.11.2023, в сумі 68898 (шістдесят вісім тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 98 коп. та судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. Однак вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , який перебуває на військовій службі. Також вона має на утриманні дитину від попереднього шлюбу доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її дохід складається лише з соціальної виплати в сумі 860грн щомісячно. Отже у неї відсутній дохід, що є підставою для розстрочення вказаного рішення суду. На підставі викладеного просила розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців зі сплатою коштів рівними частинами щомісяця в сумі 5963,45грн не пізніше 20 числа кожного місяця.

Представник позивача у справі Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» надав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви через її необґрунтованість.

Учасники справи просили розглянути заяву у їх відсутність.

Оскільки учасники справи на судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

20.03.2026 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області ухвалене рішення у справі №484/263/26, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.11.2023, в сумі 68898 (шістдесят вісім тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 98 коп. та судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Розстрочка - це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.

Також слід зазначити, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема змагальність сторін та диспозитивність.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов`язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.

До заяви про розстрочення виконання рішення у справі, представницею відповідачки надана копія свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 доньки ОСОБА_5 ; відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 2023 по 2025 роки, відповідно до яких її дохід - соціальна виплата в сумі 860грн щомісячно.

Однак з січня 2026 року інформація щодо отримання відповідачкою доходу відсутня.

Відповідно до свідоцтва про народження, копія якого додана до заяви, відповідачка має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак доказів того, що дитина перебуває виключно на її утриманні та батько дитини не бере участь у її утриманні суду не надані.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, копія якого надана відповідачкою, вона перебуває з 17.08.2023 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , який перебуває на військовій службі за контрактом у Національному університеті оборони України з 27.07.1998 по теперішній час та має звання підполковник, отже отримує грошове забезпечення, однак інформація про розмір такого грошового забезпечення представником відповідачка суду не надана..

Отже, надані відповідачкою докази не свідчать про її дійсний майновий стан, оскільки надані до суду докази не можуть однозначно свідчити про об`єктивну неможливість виконання рішення суду.

При цьому відповідачкою не надані докази на підтвердження відсутності у неї інших доходів, відсутності рухомого та нерухомого майно, за рахунок якого вона може отримувати доходи, а також те, що вона не є учасником юридичних осіб та не отримує доходи від їх діяльності.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що надані заявницею докази не є достатніми для розстрочення виконання рішення суду, оскільки не свідчать про виняткові випадки, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим, отже в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-261, 435 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.03.2026 у справі №484/263/26 про стягнення з неї на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.11.2023 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Суддя Н.А.Медведєва