Ухвала суду № 136703418, 12.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/6708/26

Провадження № 1-кс/947/6360/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026160000000140 від 30.01.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з вищою юридичною освітою, маючого другу групу інвалідності з дитинства, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , директора ТОВ «Керуюча компанія з управління та обслуговування житлового фонду України», ТОВ «КНП Київська міська багатопрофільна клінічна лікарня», ТОВ «Бітлекс», ТОВ «Центр правової допомоги юридична клініка судових експертиз РЕН», ТОВ «Київське міжобласне бюро технічної інвентаризації», ТОВ «Університет економіки бізнесу та права», ТОВ «Центр медичної практики та судових експертиз», ТОВ «Міжнародне адвокатське бюро Ніколенко та партнери», ТОВ «Керуюча компанія з управління та обслуговування житлового фонду», раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч.ч.3, 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026160000000140 від 30.01.2026 року .

В рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, 17.03.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч.ч.3, 4 ст. 358 КК України.

Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 901 (дев`ятсот одного) розміру прожиткових мінімумів для працездатних за 2026 рік, що становить 2 998 528 (два мільйона дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот двадцять вісім ) гривень, строк дії якого спливає 15.05.2026 року.

Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжують існувати, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу.

У судовому засіданні:

Прокурор обґрунтував клопотання, вимоги якого просив задовольнити у повному обсязі.

Захисник підозрюваного надав письмові заперечення, посилаюсь на які просив відмовити у задоволенні клопотання, та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, а саме домашній арешт. На його думку відсутні ризики протиправної поведінки підзахисного, а тому немає підстав для застосування виключного запобіжного заходу.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника, вважає клопотання необґрунтованим, а ризики не доведеними. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним засобом контролю.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 17 березня 2026 року ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

-ч. 3 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: підроблення іншого офіційного документа, який видається та посвідчується особою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, вчиненого за попередньою змовою групою осіб;

-ч. 4 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документа вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

-ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно.

-ч. 3 ст. 358 КК України за кваліфікуючими ознаками: підроблення іншого офіційного документа, який видається та посвідчується особою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 4 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документа вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження:

-Матеріалами виконавчого провадження від 16.06.2025 № 78384213, у якому ОСОБА_7 є боржником та в межах якого, приватним виконавцем накладено арешт на все майно, яке на праві власності належить останньому.

-Зверненням ОСОБА_4 до приватного виконавця ОСОБА_8 про закриття виконавчого провадження та скасування арешту на майно, належного ОСОБА_7 , а також листом-відповіддю від 16.02.2026 № 2078.

-Протокол допиту потерпілого ОСОБА_7

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за участі потерпілого ОСОБА_7

-Протоколом допиту представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_9

-Протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими.

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за участі свідка ОСОБА_11

-Протоколом огляду мобільного телефона, належного свідку ОСОБА_8

-Зверненням ОСОБА_4 від 17.03.2026 до директора департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, зареєстрованого за від 17.03.2026 за № 03-71-6960/2 та доданими до нього документами.

-Листом-відповіддю від 17.03.2026 № 01-01/254 КП «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» та додатком до нього.

-Протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою:

АДРЕСА_2 .

-Протоколом затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України.

-Довідкою з Фонду державного майна України від 12.03.2026 № 201-20260312-0011328568.

-Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

На переконання слідчого судді, дії, у ймовірному вчиненні яких наразі підозрюється ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч.ч.3, 4 ст. 358 КК України, тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідними кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч.ч.3, 4 ст. 358 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Також, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 перевірялася під час першочергового застосування запобіжного заходу.

19.03.2026 слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.05.2026 року включно, з можливістю внесення застави як запобіжного заходу, у розмірі 901 (дев`ятсот одного) розміру прожиткових мінімумів для працездатних за 2026 рік, що становить 2 998 528 (два мільйона дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот двадцять вісім ) гривень.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.04.2026 року вищевказану ухвалу слідчого судді залишено без змін

Сторона обвинувачення посилається на те, що завершити досудове розслідування до моменту спливу запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 тобто до 15.05.2026 року, не представляється можливим, у зв`язку із чим, постановою першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 01.05.2026 року строк досудового розслідування кримінального провадження було продовжено до 3 місяців, а саме до 17.06.2026 року.

З огляду на що, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч.ч.3, 4 ст. 358 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, та беручи до уваги те, що підозрюваному інкриміновано кримінальне правопорушення зокрема ч. 5 ст. 190 КК України яке є особливо тяжким та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що передбачає в разі доведення вини у суді, призначення останньому покарання виключно у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя вважає доведеним прокурором продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Також, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків на показання яких сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред`явленої йому підозри та які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Перевіряючи актуальність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Слідчий суддя погоджується з доведенням наявності ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування перебуває в активній фазі, та наразі органом досудового розслідування проводиться ряд оперативно (розшукових) заходів з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину та причетних до його вчинення осіб, існує об`єктивна необхідність у відшуканні речей та документів, які можуть мати доказове значення для даного кримінального провадження та які станом на теперішній час органом досудового розслідування встановлені не були. Тому на цьому етапі слідства ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є вкрай обґрунтованим.

Посилання сторони обвинувачення на продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає безпідставними, адже слідчим суддею не було встановлено даний ризик при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 а прокурором не зазначено нових обставин, які б не враховувалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

Викладене в сукупності, свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлення продовження ризиків.

Крім того, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Більш того, слідчий суддя звертає увагу на характер інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 злочинів, пов`язаних із шахрайськими діями та підроблення та використання таких документів, а від так вважає недоцільним застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч.ч.3, 4 ст. 358 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

В частині визначеної ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси застави у розмірі 901 (дев`ятсот одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя приходить до переконання, що визначений розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 під загрозою звернення застави в дохід держави та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

Більш того слідчий суддя звертає увагу, що питання відносно розміру застави було предметом перевірки апеляційним судом, який не знайшов підстав для зменшення її розміру.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартоювідносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 12 червня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".

Визначений раніше розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 901 (дев`ятсот одного) розміру прожиткових мінімумів для працездатних за 2026 рік, що становить 2 998 528 (два мільйона дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот двадцять вісім ) гривень залишити без змін.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки строком до 12 червня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1