Ухвала суду № 136703410, 13.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/12810/26

Провадження № 1-кс/947/6536/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42025164690000016 від 07.03.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дмитрівка, Татарбунарського району, Одеської області, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду заступника директора Комунального підприємства«Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання

07 травня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому сторона обвинувачення просить продовжити дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42025164690000016 від 07.03.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025164690000016 від 07.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 426-1 КК України.

02.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

27.03.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси стосовно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 875 080 гривень, строком до 14.05.2026.

05.05.2026 ухвалою Одеського апеляційного суду щодо підозрюваного ОСОБА_4 змінено запобіжний захід та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 995 200 грн.

Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжують існувати, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

Прокурор просив продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на обставини викладені в клопотанні, зокрема на наявні ризики передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК Українита обґрунтованість підозри. На думку прокурора саме даний розмір застави зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного, натомість як більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти визначеним ризикам.

Захисник підозрюваного надав письмові заперечення, до яких долучив документи, які характеризують особу підозрюваного. Заперечував проти задоволення клопотання посилаючись зокрема на: необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, оскільки останній був призначений на посаду у червні 2024 року, при цьому його учать у групі відраховується з 19.02.2024. Захисник у запереченнях вказує на те, що органом досудового розслідування зазначається, що в період з лютого 2024 року по липень 2025 року до КП «ЖКС «Порто-Франківський» було фіктивно працевлаштовано та здійснено виплату заробітної плати 90 особам. Якщо припустити обізнаність та причетність ОСОБА_8 до скоєння кримінальних правопорушень, та порахувати кількість працівників, які були працевлаштовані за каденції ОСОБА_4 з 05.06.2024 р., то їх кількість не буде перевищувати 35 осіб, що має суттєве значення і для кваліфікації злочину, і для розрахунку шкоди, і відповідно для розміру застави при обранні запобіжного заходу. Вказує, що ОСОБА_4 , навіть якщо і був обізнаний про можливе фіктивне працевлаштування на підприємстві (неофіційно, за слухами), не мав необхідних повноважень для прийняття особи на роботу за наявності директора. Контроль за якістю виконання робіт здійснювали заступники директорів. Жодних доказів того, що ОСОБА_4 приймав участь у скоєнні кримінального правопорушення в ролі виконавця в складі групи, орган досудового розслідування не надає. Крім цього, не зазначається яким саме чином, при яких обставинах ОСОБА_4 вчиняв злочин у співучасті. Стверджує, що в наданих стороні захисту матеріалах негласних слідчих розшукових дій - НСРД, протоколах оглядів телефонів, експертних висновках навіть не міститься інформація про обізнаність ОСОБА_4 про вчинення будь-якого кримінального правопорушення. на ого думку ризики, передбачені ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не підтверджуються. Доказів наміру переховуватись чи незаконного тиску на свідків у сторони обвинувачення не мається, як і підстав обґрунтовано припускати можливість впливу на них. Просив врахувати, що ОСОБА_4 є законослухняним громадянином (до цього часу до кримінальної відповідальності не притягувався) з міцними соціальними зв`язками одружений з 2012 р. на ОСОБА_9 , має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має матір пенсіонера 1 першої групи інвалідності. Вважає, що при першочерговому визначенні розміру застави слідчий суддя вийшов за визначені законодавством межі розмірів застави, зважаючи лише на наявність заявленого стороною обвинувачення розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, певної кількості майна у сім?ї підозрюваного та вважаючи, що таке майно може бути звернене для виплати застави. Повідомив, що наразі у ОСОБА_4 перебуває лише автомобіль та земельна ділянка в с.Дачне, орієнтованою вартістю, що не перевищує 500 000 грн. звернув увагу, що саме сторона обвинувачення повинна доводити докази майнового стану підозрюваного та можливість внесення застави у розмірі, який не паралізував би будь-яку іншу фактичну діяльність цієї особи. У зв`язку з викладеним просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, чи зменшити розмір застави до меж, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПУ України.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, повідомив, що він не приймав рішень, щодо працевлаштування, двух своїх знайомих привів для оформлення, щодо всіх інших осіб йому не відомо. Зазначив, що готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

Мотиви слідчого судді

Дослідивши клопотання, надані матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя.

Відповідно до чч.1 та 2 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Зі змісту ст.199 КПК України вбачається, що підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Частиною 4 ст.199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025164690000016 від 07.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 426-1 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

За обставин викладених у клопотанні, 02.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, за кваліфікуючими ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам та інтересам юридичних осіб, за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколами затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину від 02.02.2026;

-протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій у яких зафіксовано спілкування, як між собою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_4 так і з третіми особами, в тому числі з формально працевлаштованими працівниками КП «ЖКС «Порто-Франківський», які фактично не виконували свої обов`язки за посадами. Зі змісту протоколів вбачається, що посадовими особами КП «ЖКС Порто-Франківський» розроблено та реалізовано протиправний механізм перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період шляхом сприяння ухиленню осіб від мобілізації, шляхом бронювання таких формально працевлаштованих працівників;

-протоколами, складеними за результатами проведених санкціонованих обшуків, в ході яких у ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, вилучено: чорнові записи, банківські карти формально працевлаштованих працівників КП «ЖКС Порто-Франківський», які фактично не виконували своїх обов`язків та термінали мобільного зв`язку, відомості збережені у яких підтверджують встановлені досудовим розслідуванням обставини;

-протоколами допитів понад 100 свідків (більшість допитано в порядку ст. 615 КПК України шляхом здійснення відеофіксації), у тому числі формально працевлаштованих осіб працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський», в тому числі: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також інших осіб, показання яких підтверджують фактичне невиконання досліджуваними 90 працівниками КП «ЖКС «Порто-Франківський» своїх обов`язків за посадами;

-протоколами оглядів вилучених під час проведення 77 санкціонованих обшуків, предметів, в тому числі мобільних телефонів формально працевлаштованих осіб працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський» з наявними листуванням, медіа-файлами, зі змісту яких вбачається відсутність виконання ними обов`язків за посадами та проведення робочого часу на власний розсуд, не пов`язаний із виконанням трудових функцій у КП «ЖКС «Порто-Франківський»;

-довідками про місця з`єднання мобільних телефонівосіб, які імовірно причетні до вчинення кримінальних правопорушень, що містять відомості стосовно не перебування 90 працевлаштованих на різних посадах у КП «ЖКС «Порто-Франківський» працівників, у тому числі заброньованих від мобілізації, у робочий час у зонах відповідальності виробничих дільниць КП «ЖКС «Порто-Франківський» на яких кожен з вказаних осіб повинен здійснювати свою трудову діяльність;

-висновком експерта № 5494-34-25 від 26.01.2026 за результатами проведеної судової економічної експертизи, що підтверджує завдання збитків внаслідок вчиненого підозрюваними у кримінальному провадженні злочину.

-Відомостями, отримані за результатами здійснення 25 тимчасових доступів до речей і документів, які перебувають у володінні банківських установ, РТЦК та СП;

-Іншими матеріали кримінального провадження.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім цього обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри перевірялася під час обрання та продовженні запобіжного заходу відносно останнього.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення;

Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Так кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК), окрім як під час здійснення провадження на підставі угоди.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, враховуючи корупційний характер вказаного кримінального правопорушення, та беручи до уваги вік особи, його обізнаність в діяльності правоохоронних органів, що свідчить про тривалий проміжок часу ймовірно протиправних дій, у зв`язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд за межі України поза пунктами пропуску.

Слідчий суддя враховує, і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію. Тому слідчий суддя, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати.

Отже, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

За час досудового розслідування, зазначений ризик суттєво не зменшився.

Щодо ризику незаконного впливу свідків у цьому кримінальному провадженні

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя звертає увага на наявність в матеріалах клопотання даних про свідків зокрема посадових осіб КП «ЖКС «Порто-Франківській», а також осіб які були фіктивно працевлаштовані до даного комунального підприємства, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від таких осіб, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, на теперішній час не встановлені і не допитані всі особи обізнані про обставини кримінального правопорушення, а також ті, які можуть бути причетні до його вчинення. Тому, у випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній матиме можливість здійснювати на них вплив, що буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваний може впливати на свідків які були фіктивно працевлаштовані в КП «ЖКС «Порто-Франківській», з метою схилення не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, оскільки ОСОБА_17 на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду заступника директора Комунального підприємства«Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»,а свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вказаний ризик обґрунтовується тривалістю вчиненого злочину, а також вчинення його підозрюваним ОСОБА_4 з корисливих мотивів, тому останнійможе вдатися до повторної спроби вчинення кримінального правопорушення, та продовжити свою протиправну діяльність.

На думку слідчого судді, ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або продовження інкримінованого діяння є обґрунтованим, оскільки останній, перебуваючи на посаді, яка передбачає здійснення владних повноважень, вже використав їх всупереч інтересам служби. Враховуючи, що підозрюваний не відсторонений від займаної посади та має доступ до тих самих адміністративних ресурсів і механізмів впливу, існує реальна можливість повторного використання службового становища з протиправною метою. Характер інкримінованого правопорушення, його спосіб та обставини вчинення свідчать про наявність стійкої протиправної поведінки, що підвищує ймовірність її продовження.

Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження, необхідністю проведення значної кількості слідчих дій, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.04.2026 року строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №42025164690000016 від 07.03.2025 року продовжений до 12 (дванадцяти ) місяців, тобто до 16.07.2026 року.

Як вбачається з клопотання сторона обвинувачення зазначає, що у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування не видається можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати наступне:

- отримати висновки призначених 12-ти судових почеркознавчих експертиз стосовно табелів та реєстрів розподілу заробітної плати робітників комплексного прибирання виробничих дільниць КП «ЖКС «Порто-Франківський» №№1-8 протягом лютого 2024 року липня 2025 року, документів та супровідних документів з списками працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський», яким здійснювалась виплата адресної матеріальної допомоги, залучених до ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації в м. Одесі;

- провести пред`явлення для впізнання свідкам фотознімків з банкоматів, які отримані в ході проведених під час досудового слідства тимчасових доступів у банківських установах, на яких зафіксовано зняття підозрюваними

та залученими ними особами грошових коштів з банківських карток фіктивно працевлаштованих до КП «ЖКС «Порто-Франківський» осіб;

- за результатами оглядів руху коштів у банківських установахта отриманих фотознімків осіб, якими здійснювалось одержання заробітних плат формально працевлаштованих працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський» та проведення пред`явлення їх для впізнання, за необхідності призначити та провести судові портретні експертизи з метою встановлення осіб, які фактично здійснювали зняття готівки у банківських терміналах з карткових рахунків формально працевлаштованих працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський»;

- допитати в порядку ст. 615 КПК України інших свідків, які обізнані про обставини, що встановлюються під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, зокрема ще не допитаних працівників та службових осіб КП «ЖКС «Порто-Франківський», провести повторні допити окремих свідків із урахуванням здобутих в ході досудового розслідування нових доказів;

- провести огляди, отриманої в ході проведених у кримінальному провадженні тимчасових доступів, інформації у операторів мобільного зв`язку, щодо з`єднання мобільних телефонівосіб, які імовірно причетні до вчинення кримінальних правопорушень, що містять відомості стосовно не перебування 90 працевлаштованих на різних посадах у КП «ЖКС «Порто-Франківський» працівників, а також складених за результатами їх аналізу довідок УОТЗ ГУНП в Одеській області;

- за результатами отримання висновків почеркознавчих, економічної та портретних судових експертиз, проведених слідчих (розшукових) дій визначити остаточне коло причетних до вчинення злочинів осіб та повідомити їх про підозру, зокрема надати правову оцінку та визначити правову кваліфікацію діям інших службових осіб, які були залучені до протиправної схеми з фіктивного працевлаштування громадян на підприємстві.

- зібрати матеріали, які характеризують особи підозрюваних;

- виконати інші слідчі (розшукові) дії, необхідність у яких може виникнути під час проведення досудового розслідування.

Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 , належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки, дружину, малолітню дитину, позитивно характеризується, професійно займається спортом, однак враховуючи суть підозри, на переконання слідчого судді, не є тими беззаперечними стримуючими факторами порушення процесуальних обов`язків з боку підозрюваного у випадку застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Щодо визначення розміру застави

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, 05.05.2026 року Одеським Апеляційним судом було скасовано ухвалу слідчого судді в частині розміру застави та зменьшено її розмір ( у звязку з спливом часу, не можливістью внесення застави у розмірі встановленому суддею), та визначено заставу у розмірі 2 995 2000 грн. Однак станом на день розгляду клопотання про продовженя строку запобіжного заходу, ОСОБА_4 не вніс заставу. Вирішуючи питання, щодо розміру застави слідчий суддя враховує наступне.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально спів ставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з приписами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, абз. 2 зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Застава застосовується не з метою, щоб її не змогли внести, а навпаки, з метою, щоб її могли внести і вказана сума була здатна забезпечити належну поведінку підозрюваної. Тобто застава, на думку слідчого судді, повинна бути такою, яку здатна внести підозрювана і яка б могла її стримувати від всіх можливих та імовірних ризиків, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Сума, яку необхідно обрати для підозрюваного, повинна бути як великою з точки зору відношення власності так і помірною для внесення. Людина, вносячи на депозитний рахунок держави значну суму коштів, повинна задуматись про їх повну втрату у випадку недобропорядної поведінки. Тобто застава є економічним заходом контролю поведінки підозрюваного, який при сьогоднішніх умовах життя є одним із життєво необхідних для кожної людини.

Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 інкримінується тяжкий злочин пов`язаний з корупціє, за фактом зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам та інтересам юридичних осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в результаті чого державі завдано збитки в особливо великих розмірах у сумі 14 947 706,13 грн.

При вирішенні питання чи є попередньо визначений підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави у сумі 2 995 200 гривень завідомо непомірним для нього та чи існують підстави для її зменшення, слідчий суддя, бере до уваги тяжкість інкримінованих злочинів та обставини кримінального правопорушення.

Вирішуючи клопотання в цій частині, слідчий суддя не може не взяти до уваги той факт, що ОСОБА_4 серед інших фігурантів кримінального провадження, єдиний надає викривальні покази ( стороною захисту долучений його протокол допиту), підтверджує, що за його ініціативою до КП «ЖКС Порто-Франківський» було фіктивно працевлаштовані дві особи. Також слідчий суддя враховує, саме роль ОСОБА_4 , яка сутево відрізняється від ролі інших підозрюваних. Так до виконання обов`язків першого заступника директора КП «ЖКС Порто-Франківський» ОСОБА_4 приступив в червні 2024 року, тоді як органом досудового розслідування проводиться перевірка обставин кримінального правопорушення, починаючи з лютого 2024 року. Згідно матеріалів клопотання основними участниками ( організаторами) є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Враховуючи те, що підозрюваний не вніс визначену раніше заставу у сумі 2 995 200 грн. враховуючи доводи сторони захисту про непомірність її розміру для підозрюваного та членів сім`ї, беручи до уваги факт співпрацювання підозрюваного зі слідством, слідчий суддя доходить висновку, що визначений розмір застави підлягає зменшенню до300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 2026 рік, складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, що буде цілком відповідати фінансовим можливостям підозрюваного, не є для нього та його сім`ї завідомо непомірною, та дійсно зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваного.

Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом; не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, та іншими підозрюваними з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення; здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Висновки слідчого судді

Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .

За таких обставин клопотання слідчого з врахуванням визначеного розміру застави слід задовольнити частково.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196,199 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартоювідносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 10 липня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 2026 рік, складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком до 10 липня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;

- не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи

- утримуватися від спілкування зі свідками, та іншими підозрюваними з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1