Рішення № 13670337, 03.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.11р.

Справа № 5005/390/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 829,16 грн. збитків

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача: Омельянович Р.А., довіреність № 20-545 від 21.12.2010р.;

від відповідача: Шляєв І.В., довіреність № 488 від 01.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до господарського суду з позовом та просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" збитки внаслідок неохоронного перевезення вантажу у розмірі 3 829 грн. 16 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Нікмет –Термінал" надано до перевезення на станцію Миколаїв –Вантажний Одеської залізниці десять металевих піддонів з 10 упорами в вагоні № 53503371 за залізничною накладною № 42686380 за призначенням на станцію Запоріжжя –Ліве Державного підприємства "Придніпровська залізниця", одержувач –Відкрите акціонерне товариство "Запоріжсталь". Разом з тим, позивач посилається на те, що при видачі вантажу одержувачу, виявлено відсутність в вагоні № 53503371 двох металевих упорів до піддонів №№ 6762, 6916, про що складений комерційний акт АА № 019853/663 від 15.11.2010р. Позивач зазначає, що відповідачем були порушені взяті на себе зобов’язання в частині схоронності вантажу, а сума збитків, складає вартість вантажу, якого не достає, в розмірі 3 829 грн. 16 коп. Як на правову підставу своїх позовних вимог позивач посилається на 526, 908 Цивільного кодексу України, ст. 110, 114, 129 Статуту залізниць України.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та пояснює суду, що фактично вантажем є зворотна тара – металів піддони з упорами, їхня вартість може визначатись лише довідкою власника вантажу, який перевозився на цій тарі, а саме Відкритого акціонерного товариства "Запоріжсталь". Відповідач зазначає, що відповідно до довідки позивача, вартість одного упору, відвантаженого по номеру накладній та у вагоні зазначеним позивачем у позовній заяві, складає 504 грн. 64 коп.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 27.01.2011р. оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до залізничної накладеної № 42686380 (а.с. 14) на адресу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" зі станції Миколаїв –Вантажний Одеської залізниці на станцію Запоріжжя –Ліве Придніпровської залізниці 11 листопада 2010 року прибув вагон № 53503371 з вантажем обладнання (піддони для холоднокатаних рулонів)

Відповідно до вищезазначеної залізничної накладної відправником є Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Нікмет –Термінал", одержувачем є Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі –позивач).

15 листопада 2010 року складений комерційний акт станції Запоріжжя –Ліве АА № 019853 на додаток до акту ст. Запоріжжя –Ліве Придніпровської залізниці (далі –відповідач) № 7243 від 13 листопада 2010 року про те, що на верхньому ярусі на піддонах відсутні упори.

Відповідно до розділу Д вищевказаного комерційного акту встановлено, що на підставі актів загальної форми № 7243 від 13.11.2010р. станції Запоріжжя –Ліве здійснено комісійну видачу вантажу вантажоодержувачу. До повного вивантаження піддонів з вагону встановити наявність та цілісність упорів на піддонах неможливо. Фактично при відвантаженні піддонів з вагону виявилось 10 н/у піддони металеві, з них піддони за номерами 6532, 6669, 6898, 6717, 6728, 6903, 6522 з упорами видані вантажоодержувачу без претензій, на піддонах № 6919, 6762 відсутні упори. Піддони у вагоні були відвантаженні на рівні бортів в два штабелі по п’ять піддонів в кожному штабелі. Упор з піддоном з’єднаний металевим тросом довжиною 200 см. діаметром 2 см. шляхом зварювання, на піддони та упори нанесено номери білою фарбою. Піддони № 6916, 6762 без упору знаходяться на верхньому ярусі в 1-ом та в 2-ом штабелі, в місці з’єднання тросу з упором є сліди пошкодження старого походження, покриті іржею. Вагон технічно справний, люки зачинено. При повторному перерахунку кількість місць та стану вантажу комісією у тому ж складі результат не змінився.

Позивач посилається на те, що спричинена майнова шкода через недостачу вантажу складає вартість вантажу, якого не достає, в розмірі 3 829 грн. 16 коп., що і є причиною спору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актами, актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними в транспортних документах.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

В доповнення до акту загальної форми № 7243 від 13 листопада 2010 року станції Запоріжжя Ліве, на тій самій станції складено комерційний акт АА № 019853 від 15 листопада 2010 року, в якому зазначено, що фактично при відвантаженні піддонів з вагону виявилось 10 н/у піддони металеві, з них піддони за номерами 6532, 6669, 6898, 6717, 6728, 6903, 6522 з упорами видані вантажоодержувачу без претензій, на піддонах № 6919, 6762 відсутні упори. Піддони № 6916, 6762 без упору знаходяться на верхньому ярусі в 1-ом та в 2-ом штабелі, в місці з’єднання тросу з упором є сліди пошкодження старого походження, покриті іржею. Вагон технічно справний, люки зачинено. При повторному перерахунку кількість місць та стану вантажу комісією у тому ж складі результат не змінився.

Акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

За обставин, зазначених в комерційному акті акт АА № 019853 від 15 листопада 2010 року, оскільки при видачі вантажу одержувачу, виявлено відсутність в вагоні № 53503371 двох металевих упорів до піддонів №№ 6762, 6916, а отже відповідальність за недостачу вказаної в комерційному акті кількості вантажу повинна бути покладена на перевізника з огляду на ст. 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Приписами ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України встановлено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до п. а ст. 114 Статуту України Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Статуту Залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Між тим, відповідно до довідки № 210 до комерційного акту про вартість вантажу вбачається, що вартість одного упору, відвантаженого 11 листопада 2010 року у вагоні № 53503371 за залізничною накладною № 42686380 складає 504 грн. 64 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 1 009 грн. 28 коп.

У стягненні 2 819 грн. 88 коп. –відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на відповідача пропорційно розміру задоволений вимог.

Керуючись ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193, ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 105, 110, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла-Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 2600830130306 в центральному відділенні «Промінвестбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305437) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) збитки у сумі 1 009 (одну тисячу дев’ять) грн. 28 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 26 (двадцять шість) грн. 88 коп., витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 62 (шістдесят дві) грн. 20 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 2 819 грн. 88 коп. –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно

до вимог ст. 84 ГПК України, - 02.02.2011р.