Ухвала суду № 136702389, 21.05.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/633/22

1-кп/152/45/26

У Х В А Л А

21 травня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

у с т а н о в и в:

10 березня 2026 року від обвинуваченої ОСОБА_4 до суду надійшла заява про відвід прокурора ОСОБА_3 ..

У своїй заяві обвинувачена вказує, що прокурор ОСОБА_6 був визначений старшим групи у даному кримінальному провадженні, здійснював процесуальне керівництво, керував ходом досудового розслідування, надав усні та письмові вказівки старшому слідчому ОСОБА_7 , який у свою чергу, на усний запит, в порушення вимог КПК України, витребував у в.о. директора ЗДО №1 Шаргородської міської ради Вінницької області ОСОБА_8 письмові документи та створював штучні докази у вище зазначеному кримінальному провадженні. Обвинувачена вважає, що начальник відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 не міг об`єктивно та неупереджено, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості займатися процесуальним керівницвом у вирішенні цієї справи, оскільки заявницею, цього кримінального провадження була його рідна сестра. ОСОБА_8 . За таких обставин прокурор ОСОБА_6 дотримуючись об`єктивності, неупередженості, дотримання змагального принцип, в законному порядку повинен був вирішити питання щодо самовідводу як старшого групи прокурорів та процесуального керівництва даного кримінального провадження. Однак, прокурор ОСОБА_6 , в порушення вимог ст. 77 КПК України, недотримуючись законності, самоусунувся від прийняття такого рішення та керував ходом досудового розслідування, надавав усні та письмові вказівки старшому слідчому ОСОБА_7 , процесуальному керівнику даного кримінального провадження, якого є прокурор ОСОБА_3 , якими створювалися фіктивні та штучні докази у вище зазначеному кримінальному провадженні. Вказує, що представник відділу освіти Шаргородської міської ради Вінницької області, не звертався до правоохоронних органів із заявою про заволодіння бюджетними коштами Шаргородської міської ради Вінницької області, оскільки майнової шкоди відділу освіти не було заподіяно, а лише з власної ініціативи, звернулася ОСОБА_8 , рідна сестра прокурора ОСОБА_6 .. З цивільним позовом також у даній справі про відшкодування завданої шкоди звернувся лише процесуальний прокурор відділу Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 , керівником якої є рідний брат заявниці, прокурор ОСОБА_6 .. Обвинувачена вважає, що прокурор ОСОБА_3 виконує вказівки свого керівника прокурора ОСОБА_6 , здійснює процесуальне керівництво поза межами норм кримінально процесуального законодавства, недотримуючись законності, діє не об`єктивно з обвинувальним ухилом, що викликає обґрунтовані сумніви в її неупередженості. Викликані вище факти викликали у обвинуваченої достатні обґрунтовані сумніви в необ`єктивності та неупередженості прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , а тому обвинувачена заявляє відвід прокурору ОСОБА_3 .

Захисник та обвинувачена в судовому засіданні, заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 , з підстав викладених у ній, просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала, щодо задоволення заяви про відвід, вважає, що відвід є необґрунтованим та безпідставним.

Представник потерпілого в підготовче судове засідання не з`явився, однак 08 грудня 2025 року надіслав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести у відсутність представника Шаргородської міської ради Вінницької області, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 , суд доходить висновку про задоволення заяви прокурора ОСОБА_3 виходячи з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Окрім того, ч. 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Статтею 3 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Стаття 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачає, що прокурор зобов`язаний діяти неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об`єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Згідно з Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, п. 13).

Під «іншими обставинами», які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора, мають розглядатися, зокрема, наступні: 1) у результатах судового розгляду зацікавлені родичі дружини чи чоловіка прокурора; 2) прокурор перебуває в дружніх або неприязних стосунках з кимось із учасників кримінального провадження; 3) прокурор перебуває в матеріальній, службовій або іншій залежності від когось із учасників кримінального провадження.

Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування та в судовому провадженні (ст. 36 КПК України), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).

Водночас, норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Вказане дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.

Згідно частин 1 та 3 ст. ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Відповідно до ч.2 ст. 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачене ч. 4 та 5 ст. 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 37 КПК України якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

Частина 1 ст. 37 КПК України передбачає також можливість призначення групи прокурорів для здійснення повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні. Винесення відповідної постанови в цьому випадку також є обов`язковим. При цьому в ній обов`язково мають відображатися: підстави такого рішення, дані про склад групи прокурорів та старшого прокурора такої групи. Підставами доручення здійснення нагляду у кримінальному провадженні групі прокурорів можуть бути: складність кримінального провадження; багатоепізодність кримінального правопорушення (правопорушень); провадження досудового розслідування стосовно кількох осіб тощо.

Прокурор як сторона обвинувачення здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні з початку досудового розслідування (яке розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР) до кінця судового провадження, яке закінчується постановленням та набранням в порядку, передбаченому ст. 532 КПК судовим рішенням законної сили .

Закріплення в цій нормі закону здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення є втіленням завдання кримінального провадження в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду, а також необхідне для підвищення ефективності процесуальної діяльності прокурора щодо доведеності перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Зазначена норма кримінального процесуального закону шляхом відсилання до інших його норм наводить вичерпний перелік обставин,передбачених КПК, щодо можливості заміни прокурора в одному й тому самому кримінальному провадженні. Така заміна здійснюється керівником відповідного органу прокуратури або прокурором вищого рівня.

Порядок здійснення повноважень прокурора в одному кримінальному провадженні іншим прокурором є прерогативою керівника органу прокуратури та прокурора вищого рівня, які з обставин, в порядку та спосіб, передбачених КПК, усунули прокурора від виконання повноважень та призначили іншого прокурора для участі в цьому кримінальному провадженні чи самостійно взяли участь у ньому.

Отже, здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у таких випадках:

1) реалізації Генеральним прокурором України, прокурором Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняними до них прокурорами, їх заступниками права:

а) подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення ВСУ чи за нововиявленими обставинами;

б) доповнення, зміни або відмови від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними або прокурорами нижчого рівня;

в) брати участь у судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку ВСУ або за нововиявленими обставинами (ч. 4 ст. 36 КПК);

2) винесення Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурором Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняними до них прокурорами вмотивованої постанови про доручення здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, в разі неефективного досудового розслідування ( ч. 5 ст. 36 КПК);

3) реалізації службовою особою органу прокуратури вищого рівня права щодо заміни одного прокурора на іншого зі службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність ( ч. 3 ст. 313 КПК).

4) усунення від участі в судовому розгляді прокурора керівником органу прокуратури або прокурором вищого рівня, якщо ними відмовлено (прокурору, який брав участь у судовому розгляді) в погодженні обвинувального акта із зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення або постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення. Після усунення від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював такі питання, керівник органу прокуратури або прокурор вищого рівня самостійно бере у ньому участь або доручає участь іншому прокурору (ч. 2 ст. 341 КПК);

Вищезгаданий перелік обставин для заміни прокурора у кримінальному провадженні прокурором вищого рівня є вичерпним.

Частина 3 ст. 37 КПК визначає підстави та порядок заміни прокурора у кримінальному провадженні керівником відповідного органу прокуратури. Такими підставам є неможливість здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні через:

а) задоволення заяви про його відвід;

б) тяжку хворобу, що підтверджується відповідним медичним висновком та з фізіологічних причин унеможливлює реалізацію прокурором своїх повноважень у кримінальному провадженні;

в) звільнення з органу прокуратури

г) іншу поважну причину, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні

ґ) неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

У разі настання обставин, визначених у ч. 3 ст. 37 КПК України повноваження прокурора покладаються керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього ж органу прокуратури.

Рішення керівника прокуратури про заміну прокурора також приймається у формі постанови, головна вимога до якої чітке розкриття в мотивувальній частині наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 37 КПК, з посиланням на відповідні джерела таких відомостей.

При цьому, суд не вбачає дії прокурора ОСОБА_3 необ`єктивними, що викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Об`єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів. Суб`єктивним критерієм є безсторонність, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Обставини, які наведені в заяві обвинуваченої ОСОБА_4 , як підстава для відводу прокурору ОСОБА_3 , не знайшли свого підтвердження та ніяким чином не можуть вплинути на прийняття законного та справедливого рішення по даному кримінальному проваджені, оскільки, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, дотримуючись тим самим положень статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Поряд з цим, зважаючи на існування сумнівів сторони захисту в об`єктивності прокурора ОСОБА_3 з метою, усунення таких сумнівів щодо її неупередженості під час судового розгляду справи, суд доходить висновку про необхідність та доцільність задоволення відводу прокурора ОСОБА_3 , у цій справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 371, 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України задовольнити.

Відвести прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 від участі в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1