Рішення № 136702061, 19.05.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 149/4029/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Глуздань Світлани Вацлавівни, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивачів

Представник позивачки-адвокат Загородня Б.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із зазначеним позовом про визнання за позивачкою, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522482800:03:000:1224, площею 0,1327 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник посилалася на те, що позивачка ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 зробила заповіт від 31.03.2009, яким, на випадок своєї смерті, усе моє майно, рухоме і не рухоме, де б воно не було із чого б воно не складалось, заповіла своїй онуці ОСОБА_1 , яка є єдиним її спадкоємцем. ОСОБА_1 оформила своє спадкове право на частину нерухомого майна спадкодавиці: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами; земельну ділянку. Водночас, нотаріусом роз`яснено, у наданих нотаріусу для огляду документах вбачаються суттєві розбіжності, а саме: у витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002173062025, дата формування 28.10.2025, містить інформацію про земельну ділянку площею 0,1327 га; цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, а в державному акті серії ВН, виданому Журавненською сільською радою Літинського району Вінницької області 20.09.2000, земельна ділянка площею 0,3827 га; цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд. Вищезазначена земельна ділянка площею 0,3827 гектарів була розділена наступним чином: 0,2500 гектарів для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а 0,1327 гектарів для ведення особистого селянського господарства, але підставою виникнення права власності зазначено державний акт у якому цільове призначення для обох земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд. У зв`язку з вищевикладеним і за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку. Разом з тим, згідно розробленої АПНВП «Візит» Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено реєстрацію двох земельних ділянок з існуючим вищевказаним державним актом без кадастрового номера: 0,2500 га для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд та 0,1327 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 0522482800:03:000:1224). Таким чином, позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості користування та розпорядження майном, яке належало на праві власності її бабусі ОСОБА_2 , та спадкоємцем якого вона є.

Рух справи в суді

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.12.2025 матеріали цивільної справи передано за територіальною підсудністю на розгляд Літинського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 27.01.2026 провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.03.2026.

Ухвалою від 03.03.2026 витребувано у Приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Глуздань С.В. копію спадкової справи №6/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підготовче судове засідання відкладено на 06.04.2026.

Ухвалою від 06.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.05.2026.

Розгляд справи

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, її представник-адвокат Загородня Б.В. подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Від відповідача Хмільницької міської ради Вінницької області до суду надійшов лист, в якому просять справу розглядати без участі їх представника, покладаючись на розсуд суду із врахуванням наявних в матеріалах справи відомостей.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Глуздань С.В. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були батьками ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є батьками позивачки ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Прізвище позивачки ОСОБА_6 змінено на « ОСОБА_7 » у зв`язку з укладенням шлюбу, що підтверджує свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.8).

Тобто, ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 .

Батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 23.02.2009 Відділом реєстрації смерті у м. Києві (а.с.10).

Баба позивачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 24.12.2024 Хмільницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.9).

За життя, ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 31.03.2009 секретарем виконкому Журавненської сільської ради Літинського району Вінницької області Гуменюк Л.І. (а.с.11), який містить наступне формулювання: «Я, ОСОБА_2 народжений(а) ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Журавне Літинського району Вінницької області, мешкаю за адресою: АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний № НОМЕР_6 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, усвідомлюючи значення своїх дій, діючи добровільно та попередньо ознайомлений (а) з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження: усе моє майно, рухоме і не рухоме, де б воно не було із чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати мені на день смерті і на що я матиму право за законом, заповідаю своїй онуці: ОСОБА_6 , 1990 року народження».

Згідно довідки Приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Глуздань С.В. №290/02-14 від 28.10.2025 та копії спадкової справи №6/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.12, 128-137) ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформила своє право на спадщину на такі об`єкти нерухомого майна: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2387347105224, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.11.2025, зареєстрованого в реєстрі за №2080 та Витягом з Державного реєстру речових прав (а.с.13,16); земельну ділянку, площею 0,25 гектарів, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 0522482800:03:000:1223, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.11.2025, зареєстрованого в реєстрі за №2083 та Витягом з Державного реєстру речових прав (а.с.14,15).

Разом з тим, приватним нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Глуздань С.В. у листі №311/02-14 від 14.11.2025 (а.с.18) роз`яснено: «На усне звернення ОСОБА_1 , повідомляю наступне. Видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 неможливо з наступних підстав. Відповідно до п.4.20 Глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, зокрема земельна ділянка, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, витягу з ДЗК. У наданих нотаріусу для огляду документах вбачаються суттєві розбіжності, а саме: у витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002173062025, дата формування 28 жовтня 2025 року, містить інформацію про земельну ділянку площею 0,1327 га; цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, а в державному акті серії ВН, виданому Журавненською сільською радою Літинського району Вінницької області 20 вересня 2000 року, земельна ділянка площею 0,3827 га; цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд. Вищезазначена земельна ділянка площею 0,3827 гектарів була розділена наступним чином: 0,2500 гектарів для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а 0,1327 гектарів для ведення особистого селянського господарства, але підставою виникнення права власності зазначено державний акт у якому цільове призначення для обох земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд. У зв`язку з вищевикладеним і за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку».

Згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого Журавненською сільською радою Літинського району Вінницької області 20.09.2000 (а.с.42), ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,3827 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, що розташована на території АДРЕСА_2 .

Відповідно до Виписки з по господарської книги №367, виданої 13.10.2020 виконавчим комітетом Журавненської сільської ради Літинського району Вінницької області (а.с.49), згідно по господарської книги №1 ОСОБА_2 являється власником житлового будинку, господарських споруд з прибудовами та земельної ділянки, орієнтовною площею 0,3827 га, за адресою АДРЕСА_1 .

У Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002173062025, дата формування 28.10.2025 (а.с.43-48), міститься інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 0522482800:03:000:1224, площею 0,1327 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване за ОСОБА_2 . Земельну ділянку зареєстровано 04.12.2020 Відділом у Літинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої 30.11.2020 АПНВП «Візит».

Із копії Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , розробленої АП НВП «Візит» (а.с.82-102,149-169), встановлено, що підставою для розробки технічної документації є, зокрема, державний акт на право приватної власності на землю серії ВН за №136 від 20.09.2000.

Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, у відповідь на адвокатський запит від 28.11.2025, листом №8/0/14/0.3,12-25 (а.с.41) повідомлено: «Згідно даних Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Журавненської сільської Ради народних депутатів Літинського району Вінницької області на підставі рішення 12 сесії 3 скликання 18.07.2000 року Журавненської сільської ради зареєстровано 20.09.2000 року за №136 державний акт на право власності на землю на ім`я ОСОБА_2 серії ВН №0646 площею 0,3827 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Згідно розробленої АПНВП «Візит» Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено реєстрацію двох земельних ділянок з існуючим вищевказаним державним актом без кадастрового номера: 0,2500 га для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд та 0,1327 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 0522482800:03:000:1224). Відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0522482800:03:000:1224 в Державному земельному кадастрі відсутні».

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно зі ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав і інтересів може бути в тому числі визнання права.

У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із частиною 1 статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (із збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до абз.2 п.1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З правового аналізу зазначених вище положень ЗК України та статей 1218, 1225 ЦК України слідує, що в разі, якщо земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності, то спадкоємець в порядку спадкування набуває право власності на це майно.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем беззаперечно доведено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало право на оформлення спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка внаслідок розроблення технічної документації була виділена із земельної ділянки площею 0,3827 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, та увійшла до складу спадщини. В зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на спірну земельну ділянку в нотаріальному порядку, а тому, з метою захисту майнових прав позивачки, позов необхідно задовольнити та визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Щодо судових витрат

Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн за подання позову до суду, однак, керуючись ст.141 та ст.2 ЦПК України, враховуючи, що у даному випадку спір виник не внаслідок винних дій відповідача, який проти позову не заперечував, будь-яких дій, які б порушували право позивачки не вчиняв, а також, зважаючи на відповідну позицію позивачки, судові витрати, сплачені нею при подачі позову до суду, слід залишити за останньою.

Керуючись ст. 2, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522482800:03:000:1224, площею 0,1327 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Хмільницька міська рада Вінницької області, адреса: вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Хмільницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04051247.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Глуздань С.В., адреса: вул. Небесної Сотні, 1, прим.35,36,38-42, м. Хмільник, Хмільницького району Вінницької області.

Суддя : Верещинська Я. С.