Рішення № 136700393, 21.05.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/449/26

провадження № 2/388/582/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Гринькової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участі:

представника відповідача Проценко О.М.,

встановив:

позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 492472167 від 27.05.2023 у розмірі 88 325,07 грн.;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Крім того позивач клопотав про витребування доказів.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 492472167 від 27.05.2023, на підставі якого було надано грошові кошти у розмірі 4400,00 грн. на умовах, зазначених у ньому. Згодом відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 18850,00 грн. Відповідач свої обов`язки за договором не виконала у результаті чого виникла заборгованість у сумі 88325,07 грн., яка складається з: 18850,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 69475,07 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого згодом було передано право вимоги й за зазначеним вище кредитним договором. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого було передано право вимоги за зазначеним вище кредитним договором.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС», відповідно до умов якого було передано право вимоги за зазначеним вище кредитним договором.

Ухвалою від 06.03.2026 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Крім того, зазначеною ухвалою за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази на підтвердження отримання ОСОБА_1 грошових коштів.

Заперечення від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

На виконання ухвали від 06.03.2026 у частині витребування доказів до суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли витребувані докази.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, щопозивачем не доведено укладення кредитного договору та Правила надання грошових коштів не підписані сторонами, а заявлена до стягнення сума процентів є непропорційно великою зважаючи на розмір заборгованості по тілу кредиту Також зазначила, що нарахування процентів не відповідає умовам Закону України «Про споживче кредитування» та проценти неправомірно нараховані поза 30-ти денним строком кредитування. Крім того зазначила, що новий кредитор (фактор) набуває право вимагати лише суму боргу, яка існувала на момент відступлення, і не має права нараховувати відсотки за користування кредитом.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач висловив незгоду з позицією позивача, викладеною у відзиві.

На обґрунтування своєї позиції, окрім зазначеного у позовній заяві, зазначив про належне підписання сторонами кредитного договору та узгодження всіх його істотних умов. Навів докладний розрахунок перерахування коштів та нарахування процентів. Також у відповіді на відзив позивач пояснив свої аргументи щодо договорів фактор інку, про які було зазначено у позові.

Позивач клопотав про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності учасників справи, які не з`явились у судове засідання на підставі наявних у суду матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позову обґрунтовуючи свою позицію аналогічно викладеному у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначила, що заперечує проти задоволення вимог позивача про відшкодування професійної правничої допомоги оскільки заявлений розмір таких витрат є неспівмірним обсягу наданих послуг.

Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, за відсутності заперечень щодо позовних вимог з боку відповідача, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Так, на підставі досліджених судом доказів, наданих учасниками справи, встановлено такі обставини.

21.05.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 492472167 від 27.05.2023 (далі - кредитний договір).

Зазначений договір було підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV9W38K» 27.05.2023, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», яким визначено особливості укладання кредитних договорів в електронному вигляді.

Умовами укладеного кредитного договору, крім іншого, передбачено:

- п. 2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 4400 грн 00 коп. (чотири тисячі чотириста грн. нуль коп.) 27.05.2023 (що є датою надання Кредиту);

- п. 2.4. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором;

- п. 2.5. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору;

- п. 3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором;

- п. 7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 26.06.2028.

- п. 8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 26.06.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 175,20 (сто сімдесят п`ять цілих дві десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,48 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка);

- п. 8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 26.06.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 437,63 (чотириста тридцять сім цілих шістдесят три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,20 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка);

- п. 8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до умов укладеного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало, а ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 18850,00 грн. на картковий рахунок, відкритий на ім`я останньої - НОМЕР_1 , а саме: 27.05.2023 - 4400,00 грн.; 28.05.2025 - 9000,00 грн.; 28.05.2023 - 4350,00 грн.; 31.05.2023 - 800,00 грн.; 31.05.2023 - 300,00 грн., що підтверджується даними АТ «ПРИВАТБАНК» (вих. № 20.1.0.0.0/7 від 19.03.2026).

ОСОБА_1 жодних платежів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювала, а отже й Дисконтний період з Індивідуальною процентною ставкою відповідно до умов п. 8.3.2 не застосовувався.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Положеннями ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо заборгованості за тілом кредиту судом відзначається таке.

ОСОБА_1 на підставі кредитного договору отримала грошові кошти на суму 18850,00 грн. включаючи кредитні кошти та наступних транші. При цьому у порушення взятих на себе зобов`язань за кредитним договором жодних грошових коштів не повертала, а тому заборгованість за тілом кредиту становить 18850,00 грн.

Щодо нарахування процентів судом відзначається таке.

За умовами кредитного договору протягом Дисконтного періоду - 30 днів діяла ставка 0,48 % на день від отриманих кредитних коштів та наступних траншів.

Дисконтний період не пролонгувався, а тому Індивідуальна процентна ставка відповідно до умов п. 8.3.2 Договору у розмірі 1,2 % не застосовувалася.

З 27.06.2023 по 27.05.2024 діяла процентна ставка - 2,98 % в день від суми залишку Кредиту відповідно до умов п. 8.4 Договору

Отже, за період з 21.05.2023 по 26.06.2023 сума нарахованих процентів становить 2629,20 грн., виходячи із розрахунку 0,48 % на день від отриманих кредитних коштів та наступних траншів.

А з 27.06.2023 по 23.10.2023 сума процентів становить 66845,87 грн. (2,98 % від 18850,00 грн. на 119 днів).

Таким чином, правомірно нарахованими процентами слід вважати проценти нараховані у період з 27.06.2023 по 23.10.2023 у розмірі 69475,07 грн.

Щодо передачі права вимоги судом відзначається таке.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого згодом, з урахуванням додаткових угод № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 було передано право вимоги й за зазначеним вище кредитним договором.

27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого було передано право вимоги за зазначеним вище кредитним договором.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС», відповідно до умов якого було передано право вимоги за зазначеним вище кредитним договором.

Отже, ТОВ «ФК «ЕЙС» є правонаступником ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», який у свою чергу був правонаступником ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а він - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 492472167 від 27.05.2023.

Зурахуванням положень зазначених законодавчих норм та встановлених обставин щодо надання кредиту, його умов та передачі права вимоги суд констатує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором № 492472167 від 27.05.2023 становить 88325,07 грн., з яких: тіло кредиту - 18850,00 грн.; проценти за кредитом - 69475,07 грн.

Ухвалюючи рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін та їх представників у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи зазначені ними у заявах по суті справи і заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права з урахуванням судової практики, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не було у повній мірі виконано взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості на суму 88325,07 грн., - суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та доведеними, а тому такі вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведених вище мотивів та розрахунків, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ.

Щодо витрат по сплаті судового здору судом відзначається таке.

Питання розподілу судових витрат у частині витрат, понесених по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.

Відповідачем документально підтверджено розмір витрат на надання йому адвокатом правничої допомоги на суму 7000,00 грн.

Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона позивача звернулись до суду із клопотаннями про зменшення витрат іншої сторони на оплату правничої допомоги адвоката із зазначенням обґрунтування на спростування співмірності таких витрат.

Керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності витрат на правничу допомогу адвокатів, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатами роботи, критерію необхідності досудової підготовки, підготовки заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, які було подано до суду, не участі у судових засіданнях, і значимості таких дій у справі, суд, беручи до уваги складність справи, характер виконаної адвокатами роботи, її обсяг та витрачений ним час, їх пропорційність до предмета спору, - дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість у межах даної справи понесення відповідачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Отже, питання розподілу судових витрат у частині витрати на професійну правничу допомогу слід вирішити відповідно до вищенаведених обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що у позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, який відповідає співмірності, необхідності та розумності таких витрат у даній справі - 5000,00 грн.

Керуючись статтями 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

у задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 492472167 від 27.05.2023 у розмірі 88325 (вісімдесят вісім тисяч триста двадцять п`ять) грн. 07 коп., з яких: тіло кредиту - 18850,00 грн.; проценти за кредитом - 69475,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» у рахунок відшкодування судових витрат - 7662,40 (сім тисяч шістсот шістдесят два) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: вул. Алматинська, буд. 8 офіс 310а, м. Київ, 02090, ЄДРПОУ 42986956;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.А. Кнуров