Постанова № 136700364, 20.05.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/488/26

Номер провадження по справі 3/387/166/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Солоненко Т. В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , притягувався до адміністративної відповідальністю постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.08.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - штраф в розмірі 340 гривень,

за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 повторно протягом року, після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України (постанова Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.08.2025), 29.03.2026 о 13:30, перебуваючи за місцем свого проживання в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою та штовхав.

ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 07.04.2026, 14.04.2026 та 20.05.2026 не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином - засобами поштового зв`язку. Проте поштовий конверт з судовою повісткою повернувся на адресу суду без вручення з відміткою відділення поштового зв`язку "Адресат відсутній за вказаною адресою". Також судом здійснювалися виклик ОСОБА_1 шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Окрім того, про розгляд справи в суді, ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції на місці складання протоколу, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №840197 від 29.03.2026.

Потерпіла ОСОБА_2 правом участі в засіданні суду також не скористалася.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про місце, час і дату судового засідання, не дивлячись на достатність часу для того щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень щодо протоколу, а тому суд вважає, що наведена поведінка ОСОБА_1 свідчить про затягування розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду даної справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи вина особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення. При цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які, згідно до чинного законодавства, представляють собою будь-які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для вирішення справи по суті.

Відповідно до диспозиції ст. 173-2 КУпАП домашнє насильство умисне вчинення фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі і на осіб, які спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Частина 3 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Наявними матеріалами адміністративної справи вина ОСОБА_1 встановлена, доведена і підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №840197 від 29.03.2026; відомостями, що містяться в рапорті від 29.03.2026; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 29.03.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.03.2026, за змістом яких 29.03.2026 близько о 13:30 до домоволодіння прийшов ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Між ними виникла сварка, під час якої останній висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та штовхав ОСОБА_2 ; копією постанови Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.08.2025 за ч.1 ст.173-2 КУпАП; відомостями, що містяться в рапорті від 30.03.2026; відеозаписом на DVD- диску.

Суд проаналізував зібрані у справі докази, оцінив їх в сукупності та дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, доведена повністю. Його дії судом кваліфікуються за ч.3 ст.173-2 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд, відповідно до вимог ст.ст. 33-35 КУпАП, враховує ступінь та тяжкість вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП, обставин, які пом`якшують відповідальність правопорушника не встановлено. Обставин, які обтяжують відповідальність, відповідно дост. 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи зазначене, суд вважає доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40,1, 173-2, 276, 277, 279, 280, 283, 40-1 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн 00 копійок : (отримувач коштів : ГУК у Кіров.обл./тг Добровел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA528999980313020106000011503, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: (отримувач коштів: ГУК у місті Києві/місто Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО