Рішення № 13670032, 31.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.11р.

Справа № 37/10-11

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",

м. Нікополь Дніпропетровська область

до Відповідач - 1 Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Відповідач - 2 Приватне акціонерне товариство "Єнакіївський коксохімпром", м. Єнакієве Донецька область

про стягнення 997 грн. 69 коп.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.

Представники:

Від позивача – Бойко Н.Л., представник, довіреність № 68-4016 від 22.06.10р.

Від відповідача - 1 - Селяков О.В., ю/к., довіреність № 489 від 01.01.11р.

Від відповідача - 2 - представник не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (Позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (Відповідач - 1), Приватне акціонерне товариство "Єнакіївський коксохімпром" (Відповідач - 2), в якому просить господарський суд стягнути з належного відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 997 грн. 69 коп. на відшкодування шкоди внаслідок нестачі вантажу коксового горішку, який прибув зі станції відправлення Єнакієве Донецької залізниці на адресу Позивача на станцію Нікополь Придніпровської залізниці у вагоні №52931425 по залізничній накладній № 52496942.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на складений залізницею комерційний акт АА №037201/154 від 06.08.2010р., в якому зафіксовані ознаки незбереження вантажу під час перевезення та недостача у розмірі 1000 кг.

Відповідач - 1 позов визнав частково на суму 4 грн. 51 коп., посилаючись на неправильне обчислення позивачем суми шкоди, заподіяної внаслідок нестачі вантажу.

Відповідач - 2 позов не визнав, аргументуючи тим, що відповідальність за незбереження вантажу під час перевезення несе залізниця.

В судовому засіданні 25.01.11р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

03 серпня 2010року зі станції Єнакієве Донецької залізниці на станцію призначення Нікополь Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 52496942 у вагоні № 52931425 на адресу Позивача надійшов вантаж – кокс (вологий), загальною масою 143,100 кг, перевезення якого здійснював Відповідач-1 –Державне підприємство "Придніпровська залізниця".

Під час видачі вказаного вантажу на станції Нікополь Придніпровської залізниці було виявлено вагову нестачу вантажу у вагоні № 52931425 у кількості 1000 кг, про що в порядку доповнення до акту загальної форми було складено комерційний акт № АА 037201/154 від 06.08.10р., в якому засвідчено, що при комісійному зважуванні на 100 тонних тензометричних вагах вантажоодержувача, було виявлено менше проти документа коксу, який у вагоні вміститися міг. У документі вагон завантажено до повної місткості, шапка 300-500 мм. Вантаж маркований, крім наявного поглиблення над 1 люком з одного боку вагону довжиною 80 см, шириною 80 см, глибиною 30 см. Вагон бездвірний, люка закриті, течі вантажу не було. Вагон до комісійного зважування було взято під охорону черговими прийомоздавальниками.

Отже, під час комерційного переважування виявилась нестача вантажу вагою 1000 кг.

Згідно з розрахунком Позивача з урахуванням норми недостачі у розмірі 1% та перерахунком за сухою вагою вагова недостача визначена на суму 997 грн. 69 коп.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з п. 24 Статуту залізниці України, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, та п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 залізниця приймає вантаж у відкритих вагонах шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його

маркування (у т.ч. захисного) та кріплення . Факт прийняття вантажу до перевезення без зауважень підтверджується залізничною накладною № 52496942 з відповідними підписами відповідальних осіб перевізника та відправника .

Збереження прийнятого до перевезення вантажу з часу його прийняття для перевезення та до видачі отримувачу в силу ч. 1 п. 110 Статуту залізниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" відноситься до зобов'язань залізниці. Відповідно до п. 113 та п. 127 зазначеного Статуту за втрату та нестачу прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе матеріальну відповідальність в розмірі фактично заподіяної шкоди.

Отже, Відповідач –2 як вантажовідправник за спірними обставинами не може нести відповідальність за недостачу коксової продукції, тому в позові до нього слід відмовити.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаного в пункті відправлення в залізничні накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або вологому стані.

Так, маса нетто по накладній № 52496942 у вагоні № 52931425 складає 49900 кг, тому норма природної втрати і граничного розходження становить 998 кг, а розмір недостачі гідно з даними комерційного акту становить 1000 кг.

Таким чином, різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, тобто відповідальна нестача вантажу, складає 2 кг.

Посиланням Позивача на те, що для коксу встановлено іншу норму природної втрати - 1% та те, що Позивач врахував вологість коксу за іншим розрахунком, суд визнає неспроможними, оскільки такі аргументи з урахуванням якісних характеристик вантажу (вологість) не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Отже, з урахуванням норми природної втрати - 2% - вартість нестачі складає 4 грн. 51 коп.(0,002 т Х 1881,01грн. + 3,76грн.+20%ПДВ).

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що сума шкоди, яка заподіяна Позивачу з боку Відповідача-1, з урахуванням норми природної втрати, складає 4 грн. 51 коп., в межах якої позов й підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача-1 пропорційно згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, п/р 2600830130306 у Дніпропетровському центральному відділенні "Промінвестбанк", МФО 305437, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р 26009132197001 у ПАО КБ "Приват банк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) вартість фактично завданої шкоди на суму 4 грн. 51 коп., 0 грн. 46 коп. витрат на держмито, 19 грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити.

У позові Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Приватного акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром" відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Н.Б. Кеся

Повне рішення складено - 02.02.11р.