Ухвала суду № 136699929, 19.05.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" травня 2026 р. м. Рівне Справа №918/1164/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши клопотання ліквідатора Мельник Ірини Анатоліївни про припинення податкової застави у справі

за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Івент Сервіс ЛТД"

про банкрутство

представників сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івент Сервіс ЛТД".

Ухвалою суду від 16.01.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івент Сервіс ЛТД". Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області в розмірі 1 080 685, 93 грн, з яких: вимоги ІІІ черги - основний платіж 983 599,86 грн, вимоги VІ черги - штрафні санкції та пеня - 97 086, 07 грн. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івент Сервіс ЛТД" арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну. Зобов`язано розпорядника майна у строк до 17.03.2025 року провести інвентаризацію майна боржника та визначено дату проведення попереднього засідання суду 18.03.2025.

17.01.2025 оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івент Сервіс ЛТД".

Ухвалою суду від 03.04.2025 визначено розмір та перелік визнаних господарським судом вимог кредиторів для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Івент Сервіс ЛТД", зобов`язано розпорядника майна включити вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Івент Сервіс ЛТД", встановлено дату проведення зборів кредиторів не пізніше 30.04.2025, підсумкове засідання призначено на 06.05.2025.

Постановою від 06.05.2025, серед іншого, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Івент Сервіс ЛТД", припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Івент Сервіс ЛТД" арбітражного керуючого Мельник І.А., визнано банкрутом ТОВ "Івент Сервіс ЛТД", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців по 6 травня 2026 року включно, призначено ліквідатором ТОВ "Івент Сервіс ЛТД" арбітражного керуючого Мельник І.А.

07.05.2025 оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Івент Сервіс ЛТД".

16.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від ліквідатора Мельник І.А. надійшло клопотання, в якому просить пригнити податкову заставу - № 29904624, дата та час реєстрації 27.06.2022 15:48:16, що накладена ГУ ДПС в Рівненській області на все майно, обтяження податковою заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івент Сервіс ЛТД" та майно, на яке платник податків набуде право власності в майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі, на підставі акту опису майна № 457 від 27.06.2022, видавник Головне управління ДПС в Рівненській області.

Ухвалою суду від 20.04.2026 розгляд клопотання ліквідатора Мельник Ірини Анатоліївни про припинення податкової застави призначено на 19.05.2026.

04.05.2026 до суду від ліквідатора надійшло клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури.

В судове засідання 19.05.2026 учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального Кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи викладене та положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе проводити судове засідання за наявними матеріалами справи та за відсутності учасників справи, які не прибули у судове засідання.

Відтак, у зв`язку з неявкою представників учасників справи, в судовому засіданні 19.05.2026 судом постановлено ухвалу без її проголошення.

Розглянувши клопотання ліквідатора про припинення податкової застави, суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи необхідність зняття податкової застави ліквідатор зазначає, що фактичне задоволення вимог ГУ ДПС в Рівненській області може бути здійснено та буде проведено в порядку визначеному Кодексом України з процедур банкрутства та згідно до черговості встановленої статтею 64 даного Кодексу. Оскільки в процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Таким чином, ліквідатор вважає, що з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню. Існування не скасованих заборон на відчуження активів банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Кодексом обов`язків.

Згідно положень статті 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Постанова про визнання боржника банкрутом є підставою для скасування всіх арештів та інших обмежень щодо майна такого боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні) та вчинення відповідних реєстраційних дій.

Відповідно до статті 61 КУзПБ під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. У разі якщо кредитором боржника є нерезидент України, ліквідатор має право використовувати для розрахунків з таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника.

Частиною 1 статті 61 КУзПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно з частиною 10 статті 41 КУзПБ активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень.

Відповідно приписів Податкового кодексу України податкова застава спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений Податковим кодексом України.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному Податковим кодексом України, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Тобто, за своєю природою податкова застава це обтяження (обмеження), яке застосовується податковим органом з метою забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений Податковим кодексом України.

Підставою для припинення податкової застави відповідно до підпункту 93.1.3 пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України є набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.

Отже, після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури майно боржника не може бути обмеженим будь-якими обтяженнями та заборонами, а за їх наявності вони підлягають скасуванню.

Це пов`язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.

При цьому зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку статті 59 КУзПБ є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб та не потребує сплати ніяких коштів. Дія цієї норми закону розповсюджується також на об`єкти майна банкрута, що знаходяться в іпотеці та в податковій заставі (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 10Б-5022/1359/2011).

Згідно із частиною 1 статті 59 КУзПБ з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20).

Суд враховує, що накладене обтяження на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме, виявлення майна банкрута, включення такого майна до ліквідаційної маси, його оцінки та реалізації, одержання та накопичення коштів на ліквідаційному рахунку та послідуючим проведенням задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному КУзПБ.

Відтак, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов`язків щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника, у тому чисті і заставного, з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.

Беручи до уваги викладене, а також враховуючи, що положеннями Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрута майно боржника має бути вільним від будь-яких обтяжень та приймаючи до уваги, що активи боржника, які перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом та у відповідності до положень Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання ліквідатора про припинення податкової застави у справі № 918/1164/24.

Розглянувши клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 58 КУзПБ, у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Стаття 90 КУзПБ визначає випадки при настанні яких господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство. Зокрема, відповідно до змісту наведеної статті, закриття провадження у справі про банкрутство після визнання боржника банкрутом можливе лише якщо: припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України; укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України; прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, зазначені норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як закінчення строку ліквідаційної процедури.

При цьому, виходячи з системного аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема статтей 64 та 65, якими визначено підстави та порядок завершення ліквідації, відповідно до яких ліквідація закінчується не збігом строку ліквідаційної процедури, а завершенням продажу майна банкрута, завершенням розрахунків з кредиторами, затвердженням звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи - банкрута.

Окремо судом враховується, що ліквідатор зобов`язаний вчинити ліквідаційні заходи і передати на затвердження господарському суду звіт та ліквідаційний баланс після завершення всіх розрахунків з кредиторами, а не у встановлений строк. При цьому, незавершення ліквідатором цих дій у граничні строки, визначені Кодексу України з процедур банкрутства, не є підставою для закриття провадження у справі.

Тобто КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута.

Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування, зокрема, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строк процедури ліквідації.

Враховуючи, що на даний час сплинув строк ліквідаційної процедури, однак ліквідація банкрута не завершена і для її завершення потрібен додатковий час, суд вважає за необхідне з метою здійснення необхідних заходів у ліквідаційній процедурі по цій справі задовольнити клопотання ліквідатора і продовжити строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора банкрута Мельник І.А. на три місяці.

Керуючись статтями 2, 58, 60, 64, 65 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 2, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання ліквідатора Мельник Ірини Анатоліївни про припинення податкової застави у справі № 918/1164/24 - задовольнити повністю.

2. Припинити податкову заставу - номер запису № 29905624 дата і час реєстрації 27 червня 2022 року 15:48:16, що накладена ГУ ДПС в Рівненській області на все майно обтяження податковою заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івент Сервіс ЛТД" (33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Добра, буд. 17, код ЄДРПОУ 43803271) та майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі, на підставі акту опису майна № 457 виданий 27 червня 2022 року, видавник Головне управління ДПС в Рівненській області.

3. Клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури - задовольнити повністю.

4. Продовжити строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора Мельник І.А. у справі № 918/1164/24 про банкрутство ТОВ "Івент Сервіс ЛТД" строком на три місяці - до 06.08.2026.

5. Копію ухвали направити учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 242 ГПК України.

Ухвала набрала законної сили 19.05.2026 та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повна ухвала виготовлена та підписана 21.05.2026.

Суддя А.М. Горплюк