Рішення № 136699258, 21.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2026Справа № 910/1666/26Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Альпі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудконструкція"

про стягнення 447 159,40 грн

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю БМК-Альпі" (далі-ТОВ БМК-Альпі") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Технобудконструкція" (далі - ТОВ Технобудконструкція") 447 159,40 грн, з яких: 374 199,48 грн - основний борг, 10 060,66 грн-інфляційні втрати, 5 555,36 грн - 3% річних, 57 343,90 грн - пеня, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем умов Договору підряду №488 від 17.08.2021 в частині оплати вартості виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

29.04.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ БМК-Альпі" подало заяву про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що ТОВ Технобудконструкція" належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позові вимоги ТОВ БМК-Альпі" обґрунтованими.

17.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостицький 2" (далі - ТОВ "Мостицький 2", за текстом договору - Замовник) та ТОВ "БМК-Альпі" (за текстом договору - Підрядник) було укладено Договір підряду №488, за змістом якого:

- пункт 1.1.: Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується, у строки та на умовах, передбачених цим Договором у відповідності проекту, креслень та технічного завдання, своїми силами і засобами з використанням власних матеріалів та матеріалів Замовника виконати виготовлення і монтаж металоконструкцій сходової клітини з огородженням (в осях 4-5/АГ з відм. -26.000 до -5.300) паркінгу (надалі - Роботи) на Об`єкті: "Будівництво багатоквартирного житлового комплексу з підземним паркінгом на вул. Звіринецькій, 72, пров. Кленовому, 5 в Печерському районі міста Києва. Коригування II" (далі - Об`єкт);

- пункт 1.2.: Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною даного Договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва з дотриманням умов даного Договору;

- пункт 2.1.: Вартість робіт, що включає розробку та погодження креслень КМД, виготовлення, доставку та монтаж металоконструкцій складає 1 568 326,96 грн, крім того ПДВ 20% - 313 665,39 грн, а разом з ПДВ 1 881 992,35 грн. Обсяг робіт визначається на основі додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного Договору;

- пункт 8.1.: Передача виконаних робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється Сторонами Актом приймання виконаних робіт який складаються Підрядником та після прийняття об`ємів цих робіт уповноваженою особою (інженер з технагляду Замовника, падалі - технагляд) по будові надається на оформлення та підписання Замовнику (кошторисний відділ) до останнього числа звітного місяця з наданням підтверджуючих документів (копій) вартості матеріалів та ресурсів, необхідною виконавчою документацією. Замовник приймає на перевірку Акти приймання виконаних робіт тільки після прийняття уповноваженим представником (технагляд) виконаних обсягів та якості Робіт по Об`єкту, про що уповноваженим представником (технагляд) на кожному Акті приймання виконаних робіт робиться відповідний напис та ставиться особистий підпис;

- пункт 8.2.: Протягом 5 календарних днів з моменту закінчення Робіт Підрядник передає Замовнику наступну документацію: Акт приймання виконаних робіт, Акти на виконані скриті роботи та ін. Передача-приймання викопаних Робіт у відповідності до Договору оформляється Сторонами шляхом підписання Акту приймання виконаних робіт протягом десяти календарних днів з моменту закінчення Робіт та дати надання Підрядником вказаних актів Замовнику на підпис.

Замовник, протягом 5 робочих днів, після отримання Актів приймання-передачі виконаних робіт зобов`язаний прийняти належним чином виконані роботи та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт. Один екземпляр такого Акту Замовник зобов`язаний надіслати у цей же строк Підряднику.

У випадку, якщо у Замовника є зауваження та/або претензії до виконаних Підрядником Робіт, або у випадку відмови Замовника підписувати Акт приймання-передачі виконаних робіт. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів, після отримання Актів приймання-передачі виконаних робіт направити Підряднику мотивовану письмову відмову. Невиконання Замовником вимог цього підпункту Договору у зазначені в ньому строки означатиме, що Підрядник виконав взяті на себе зобов`язання якісно, у повному обсязі та у відповідності до умов Договору;

- пункт 8.6.: Замовник здійснює підписання актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість після прийняття уповноваженим представником Замовника (технагляд) виконаних обсягів та якості Робіт;

- пункт 8.9.: Право власності на закінчені Роботи переходить до Замовника з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.

- пункт 9.4.: Остаточний розрахунок за виконані Роботи здійснюється Замовником не пізніше 10 (десяти) банківських днів після підписання Акту приймання виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками Сторін;

- пункт 9.6.: Замовник має право в разі прострочення Підрядником строків виконання Робіт по Об`єкту, зменшувати суми оплати за виконані Роботи на суму неустойки, розраховану у відповідності до розділу 12 Договору.

- пункт 12.7.: За порушення термінів оплати згідно з умовами Договору, Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час розрахунку, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Надалі 15.08.2022 між ТОВ "Мостицький 2" (за текстом договору - Генеральний підрядник), ТОВ Технобудконструкція" (за текстом договору - Новий генеральний підрядник) та ТОВ "БМК-Альпі" (за текстом договору - Підрядник) було укладено Договір про заміну сторони, за змістом якого:

- пункт 1.: Сторони погодилися замінити одну із Сторін Договору підряду №488 від 17.08.2021, укладеного між ТОВ "Мостицький 2" та ТОВ "БМК-Альпі" (далі за текстом - Договір підряду);

- пункт 2.: Відповідно до умов даного Договору про заміну сторони Підрядник погоджується, Генеральний підрядник передає, а Новий генеральний підрядник приймає на себе права і обов`язки, що належать Генеральному підряднику за Договором підряду і стає Стороною Договору підряду (включаючи будь-які додатки, договори та додаткові угоди, що є його невід`ємною частиною) - Генеральним підрядником;

- пункт 3.: Після підписання Сторонами даного Договору про заміну сторони Новий генеральний підрядник є правонаступником первісного Генерального підрядника відносно його прав та обов`язків (окрім вже виконаних та переданих зобов`язань Генеральному підряднику) за Договором підряду;

- пункт 4.: Всі грошові зобов`язання Генерального підрядника, які виникли та залишаються у нього перед Підрядником до підписання даної угоди, залишаються зобов`язаннями Генерального підрядника. Новий генеральний підрядник не несе грошових зобов`язань перед Підрядником за зобов`язаннями Генерального підрядника, які виникли і не виконані до підписання даної угоди;

- пункт 7.: Підрядник повертає Генеральному підряднику суми невикористаних авансових платежів у порядку, погодженому Сторонами додатково. Генеральний підрядник проводить розрахунки з Підрядником за роботи, виконані до укладення даного Договору про заміну сторони до 31.12.2022;

- пункт 8.: Подальша оплата виконаних робіт здійснюється Новим генеральним підрядником Підряднику відповідно до умов Договору підряду;

- пункт 9.: У разі невиконання або неналежного виконання умов Договору, які не врегульовані даним Договором про заміну сторони, Сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України;

- пункт 10.: Даний Договір про заміну сторони вступає в дію з моменту його підписання Сторонами і скріплення їх підписів печатками, до закінчення терміну дії Договору підряду та є невід`ємною частиною Договору підряду.

У серпні 2025 року ТОВ "БМК-Альпі" було виконано, а ТОВ Технобудконструкція" було прийнято роботи загальною вартістю 579 296,64 грн (разом із ПДВ), що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2025 року від 29.08.2025 та Актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.08.2025.

Вищезазначені документи були підписані уповноваженими представниками ТОВ "БМК-Альпі" та ТОВ Технобудконструкція", та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.

17.11.2025 між ТОВ "БМК-Альпі" (за текстом договору - Сторона-1) та ТОВ "Технобудконструкція" (за текстом договору - Сторона-2) було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог №17/11/2025-1, за змістом якої Сторона-1, Сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 ЦК України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижче вказаних договорів, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є сторонами.

За Договором про заміну сторони №488 від 15.08.2022 за виконані роботи Сторона-1 є кредитором, а Сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання у сумі 579296,64 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 96 549,44 грн;

За Договором підряду №716 від 06.04.2023 Сторона-1 є боржником, а Сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 205 097,16 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 34182,86 грн.

Розмір взаємних вимог, які погашаються за вищевказаними Договорами складає 205097,16 грн.

З моменту підписання даної Угоди взаємна заборгованість в сумі 205 097,16 грн вважається погашеною, а заборгованість за Договором про заміну сторони №488 від 15.08.2022 Сторони-2 на користь Сторони-1 складає 374 199,48 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 62366,58 грн.

Також між ТОВ "БМК-Альпі" та ТОВ "Технобудконструкція" було підписано та скріплено печатками Акт звірки взаємних розрахунків за договорами підряду №716 від 06.041.2026 та про заміну сторони №488 від 15.08.2022 за період з 01.01.2025 по 16.11.2025, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Технобудконструкція" перед ТОВ "БМК-Альпі" становить 374 199,48 грн.

З метою досудового врегулювання спору представник ТОВ "БМК-Альпі" звернувся до ТОВ "Технобудконструкція" з листом №42593306.01 від 27.11.2025, в якому вимагав сплатити заборгованість за Договором підряду №488 від 17.08.2021 у розмірі 374 199,48 грн.

Однак вказаний лист був залишений без відповіді та задоволення.

У зв`язку з несплатою у повному обсязі ТОВ "Технобудконструкція" вартості виконаних у серпні 2025 року робіт за Договором підряду №488 від 17.08.2021, ТОВ "БМК-Альпі" звернулося з даним позовом до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання Договору №488 від 17.08.2021, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким, відповідно до частин 1, 2 статті 875 ЦК України, підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Отже, укладення Договору №488 від 17.08.2021 було спрямоване на виконання ТОВ "БМК-Альпі" робіт та одночасного обов`язку ТОВ "Технобудконструкція" по здійсненню оплати вартості таких робіт.

Водночас 15.08.2022 між ТОВ "Мостицький 2" (за текстом договору - Генеральний підрядник), ТОВ Технобудконструкція" (за текстом договору - Новий генеральний підрядник) та ТОВ "БМК-Альпі" (за текстом договору - Підрядник) було укладено Договір про заміну сторони, відповідно до пункту 2 якого Підрядник погоджується, Генеральний підрядник передає, а Новий генеральний підрядник приймає на себе права і обов`язки, що належать Генеральному підряднику за Договором підряду і стає Стороною Договору підряду (включаючи будь-які додатки, договори та додаткові угоди, що є його невід`ємною частиною) - Генеральним підрядником.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

У відповідності до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 ЦК України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 3, 4, 7 Договору про заміну сторони від 15.08.2022 після підписання Сторонами даного Договору про заміну сторони Новий генеральний підрядник є правонаступником первісного Генерального підрядника відносно його прав та обов`язків (окрім вже виконаних та переданих зобов`язань Генеральному підряднику) за Договором підряду. Всі грошові зобов`язання Генерального підрядника, які виникли та залишаються у нього перед Підрядником до підписання даної угоди, залишаються зобов`язаннями Генерального підрядника. Новий генеральний підрядник не несе грошових зобов`язань перед Підрядником за зобов`язаннями Генерального підрядника, які виникли і не виконані до підписання даної угоди. Генеральний підрядник проводить розрахунки з Підрядником за роботи, виконані до укладення даного Договору про заміну сторони до 31.12.2022.

Отже, ТОВ Технобудконструкція" є правонаступником за зобов`язаннями ТОВ "Мостицький 2", як Генерального підрядника, згідно Договором підряду №488 від 17.08.2021, які виникли після підписання Договору про заміну сторони від 15.08.2022.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 875 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

У відповідності до частин 1, 2 статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 статті 879 ЦК України).

За положеннями абзацу 1 частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За положеннями пункту 8.1.Договору підряду №488 від 17.08.2021 передача виконаних робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється Сторонами Актом приймання виконаних робіт який складаються Підрядником та після прийняття об`ємів цих робіт уповноваженою особою (інженер з технагляду Замовника, падалі - технагляд) по будові надається на оформлення та підписання Замовнику (кошторисний відділ) до останнього числа звітного місяця з наданням підтверджуючих документів (копій) вартості матеріалів та ресурсів, необхідною виконавчою документацією. Замовник приймає на перевірку Акти приймання виконаних робіт тільки після прийняття уповноваженим представником (технагляд) виконаних обсягів та якості Робіт по Об`єкту, про що уповноваженим представником (технагляд) на кожному Акті приймання виконаних робіт робиться відповідний напис та ставиться особистий підпис.

Передача-приймання викопаних Робіт у відповідності до Договору оформляється Сторонами шляхом підписання Акту приймання виконаних робіт протягом десяти календарних днів з моменту закінчення Робіт та дати надання Підрядником вказаних актів Замовнику на підпис (пункт 8.2. Договору).

Як було раніше встановлено судом, у серпні 2025 року ТОВ "БМК-Альпі" було виконано, а ТОВ Технобудконструкція" було прийнято роботи загальною вартістю 579296,64 грн (разом із ПДВ), що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2025 року від 29.08.2025 та Актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 29.08.2025.

З огляду на те, що вищезазначені документи були підписані уповноваженими представниками ТОВ "БМК-Альпі" та ТОВ Технобудконструкція", та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень, суд дійшов до висновку, що вартість виконаних робіт за вказаним актом становить 579 296,64 грн.

Більше того, вказана заборгованість визнається Відповідачем в Угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог №17/11/2025-1 від 17.11.2025.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пункту 9.4. Договору підряду остаточний розрахунок за виконані Роботи здійснюється Замовником не пізніше 10 (десяти) банківських днів після підписання Акту приймання виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками Сторін.

При цьому, суд звертає увагу Позивача на те, що з 01.04.2023 запрацювало нове покоління Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП). СЕП - це державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківських розрахунків через рахунки, відкриті в Національному банку. Тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня. Отже, поняття банківського дня відсутнє.

Оскільки Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 було підписано 29.08.2025, останнім днем для оплати вартості робіт за серпень 2025 року було 08.09.2025.

Також судом встановлено, що 17.11.2025 між ТОВ "БМК-Альпі" (за текстом договору - Сторона-1) та ТОВ "Технобудконструкція" (за текстом договору - Сторона-2) було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог №17/11/2025-1, за змістом якої Сторона-1, Сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 ЦК України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижче вказаних договорів, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є сторонами.

За положеннями статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Аналіз положень зазначеної норми та статті 203 ГК України (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей. При цьому, правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги;

- безспірність вимог, які зараховуються.

За змістом Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №17/11/2025-1 від 17.11.2025, яка підписана та скріплена уповноваженим представниками Позивача та Відповідача, Сторони визнали, що за Договором про заміну сторони №488 від 15.08.2022 за виконані роботи ТОВ "БМК-Альпі" є кредитором, а ТОВ "Технобудконструкція" є боржником при виконанні грошового зобов`язання у сумі 579296,64 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 96549,44 грн. Натомість за Договором підряду №716 від 06.04.2023 ТОВ "БМК-Альпі" є боржником, а ТОВ "Технобудконструкція" є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 205 097,16 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 34182,86 грн. Розмір взаємних вимог, які погашаються за вищевказаними Договорами складає 205 097,16 грн.

З моменту підписання даної Угоди взаємна заборгованість в сумі 205 097,16 грн вважається погашеною, а заборгованість за Договором про заміну сторони №488 від 15.08.2022 ТОВ "Технобудконструкція" на користь ТОВ "БМК-Альпі" складає 374 199,48 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 62 366,58 грн.

Також між ТОВ "БМК-Альпі" та ТОВ "Технобудконструкція" було підписано та скріплено печатками Акт звірки взаємних розрахунків за договорами підряду №716 від 06.041.2026 та про заміну сторони №488 від 15.08.2022 за період з 01.01.2025 по 16.11.2025, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Технобудконструкція" перед ТОВ "БМК-Альпі" становить 374 199,48 грн.

Інших доказів погашення спірної заборгованості матеріали справи не містять та не були надані Сторонами.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Технобудконструкція" своїх грошових зобов`язань за Договором підряду №488 від 17.08.2021 щодо оплати вартості виконаних робіт у розмірі 374 199,48 грн (579 296,64 грн - 205 097,16 грн), строк оплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність в останнього основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Також, ТОВ "БМК-Альпі" заявлено до стягнення 10 060,66 грн інфляційних втрат та 5555,36 грн 3% річних, з яких:

9 312,26 грн інфляційних втрат та 3 094,87 грн 3% річних, нарахованих за період з 13.09.2025 по 16.11.2025 на суму боргу у розмірі 579 296,64 грн;

748,40 грн інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2025 року на суму боргу у розмірі 374 199,48 грн, та 2 460,49 грн 3% річних, нарахованих за період з 17.11.2025 по 04.02.2026 на суму боргу у розмірі 374 199,48 грн.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов`язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов`язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання.

Таким чином, зобов`язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).

З огляду на прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат та процентів річних за вказані періоди, суд дійшов до висновку, що заявлені суми не перевищують розраховані судом обґрунтовані суми, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 10 060,66 грн інфляційних втрат та 5 555,36 грн 3% річних.

Також ТОВ "БМК-Альпі" заявлено до стягнення 57 343,90 грн пені, з яких:

31 980,35 грн, нарахованих за період з 13.09.2025 по 16.11.2025 на суму боргу у розмірі 579 296,64 грн;

25 363,55 грн, нарахованих за період з 17.11.2025 по 04.02.2026 на суму боргу у розмірі 374 199,48 грн.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Пунктом 12.7. Договору передбачено, що за порушення термінів оплати згідно з умовами Договору, Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час розрахунку, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З огляду на прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання, перевіривши наданий Позивачем розрахунок неустойки за вказані періоди, суд дійшов до висновку, що заявлені суми не перевищують розраховані судом обґрунтовані суми, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 57 343,90 грн пені.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов ТОВ "БМК-Альпі" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудконструкція" (03056, місто Київ, вулиця Польова (Солом`янський р-н), будинок 24 Д, ідентифікаційний код 42593306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-Альпі" (02140, місто Київ, вулиця Соломії Крушельницької, будинок 5, ідентифікаційний код 37856624) 374 199 (триста сімдесят чотири тисячі сто дев`яносто дев`ять) грн 48 коп. основного боргу, 10 060 (десять тисяч шістдесят) грн 66 коп. інфляційних втрат, 5 555 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 36 коп. 3% річних, 57 343 (п`ятдесят сім тисяч триста сорок три) грн 90 коп. пені та

5 365 (п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 92 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ