Постанова № 136696438, 20.05.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/273/26

Номер провадження 3/404/51/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Бурко Руслан Володимирович, за участю представників Кропивницької митниці ДМС України Случ В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер облікової картки на запит суду не надано), за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Кропивницькою митницею ДМС України складено протокол про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України № 0111/90100/2025 від 15.12.2025, а саме за вчинення переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. З проколу вбачається, що ОСОБА_1 , вчинив порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, тобто перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю транспортний засіб з іноземною реєстрацією марки «MERCEDES-BENZ ML 270», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом надання до митного органу, як підставу для переміщення товарів підроблених документів та таких, що містять неправдиві відомості щодо отримувача.

Представник Кропивницької митниці в судовому засідання зазначила, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

До суду під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення 20.05.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, однак в попередніх судових засіданнях зазначив, що вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнає в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в його письмових поясненнях, зокрема зазначає, що зазначений автомобіль він передав громадській організації «Військові Капелани», що підтверджується актом прийому передачі від 20.01.2023 року та листом ГО «Військові Капелани» від 29.01.2026 р., в якому голова ГО «Військові Капелани» також підтверджує факт отримання головою ГО «Військові Капелани» від ОСОБА_1 зазначеного транспортного засобу.

На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 КУпАП, посадовими особами митниці направлено такі докази, які досліджені під час розгляду справи:

- протокол про порушення митних правил № 0111/90100/25 від 15.12.2025 року, в якому описана фабула вчиненого правопорушення;

- листи Кропивницької та Львівської митниць;

- копії реєстрів поштових відправлень та квитанцій;

- доповідні та службові записки;

- копія листа ГСЦ МВС;

- копія листа ТОВ «Експоцентра Одеса»;

- копія листа Івано-Франківської митниці;

- довідка про витрати митниці у справі про ПМП № 0111/90100/25.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Частиною 1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за вчинення переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 № 8 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду від 30.05.2008) «судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності».

Висновок митниці про підробку документів та неправдивість відомостей щодо отримувача, що містяться в поданих ОСОБА_1 до митного контролю та оформлених разом з митними деклараціями як підстави для переміщення транспортного засобу з іноземною реєстрацією марки «MERCEDES-BENZ ML 270», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , не базується на доказах, а є лише припущенням.

Тим самим посилання митного органу на умисні дії з боку ОСОБА_1 , а саме щодо переміщення транспортного засобу з іноземною реєстрацією марки «MERCEDES-BENZ ML 270», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному як підстави для переміщення товарів підроблених документів та таких, що містять неправдиві відомості щодо отримувача митним органом не доведено, оскільки не надано достатньо належних та допустимих доказів, що підтверджується наявними матеріалами справи. Натомість ОСОБА_1 надано до суду копію акту приймання передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою від 20.01.2023 р., складеного в м. Коломия проте, що ОСОБА_2 передав ГО «Військові Капелани» в особі керівника ОСОБА_3 транспортний засіб з іноземною реєстрацією марки «MERCEDES-BENZ ML 270», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що також підтверджується і долученим ним листом ГО «Військові Капелани» від 29.01.2026 р., в якому голова ГО «Військові Капелани» також підтверджує факт отримання головою ГО «Військові Капелани» від ОСОБА_1 зазначеного транспортного засобу.

Таким чином, не можливо погодитись з кваліфікацією посадової особи митниці в протоколі про порушення митних правил, що ОСОБА_1 надано до митниці, в якості підстави для переміщення транспортного засобу з іноземною реєстрацією марки «MERCEDES-BENZ ML 270», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , неправдиві відомості щодо отримувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.

У відповідності до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення при цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно чинного законодавства, представляють собою будь які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті.

Згідно ст. 458 Митного Кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Усі питання щодо пропуску через митний кордон України товарів регулюються Митним кодексом Украйни, затвердженим Законом України №4496-VІ від 13.03.2012, а також іншими нормативно - правовими актами з питань митної справи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 (декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою) без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Положеннями ст.3 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» визначено, що підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено, що відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Склад правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України є об`єктом порушення митних правил заст. 483 МК України. Об`єктивною стороною зазначеного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і, що спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України, як підстави для їх переміщення, документів, що містять неправдиві дані.

Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України або вивезти за межі території України з порушенням встановленого порядку.

Отже, зміст ст. 483 МК України вказує на те, що це правопорушення є навмисним, тобто особа, яка вчиняє такі дії, має усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачити їх шкідливі наслідки й бажати настання цих наслідків, об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, спрямованими на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а суб`єктивна сторона - лише прямим умислом.

У відповідності до протоколу про порушення митних правил обставини мали місце 23 липня 2023 року, а саме в умовах воєнного стану, зумовленого військовою агресією російської федерації проти України. Військові оперативно потребували транспортних засобів підвищеної прохідності, що пояснює недотримання формальностей правильної передачі транспортного засобу, підписання відповідного акту та постановки автомобіля на облік у військовій частині.

У судовому засіданні місцевого суду встановлено, що 16 січня 2023 року, ОСОБА_1 , в зоні діяльності Львівської митниці на митну територію України ввіз в якості гуманітарної допомоги транспортний засіб «MERCEDES-BENZ ML 270», VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . При ввезенні на митну територію України вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 подав Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, у якій, зокрема, у графі 6 та 7 зазначено інформацію про отримувача гуманітарної допомоги ГО «Військові Капелани».

При цьому, в ході судового розгляду справи судовм встанволено, що вказаний транспортний засіб безпосередньо було передано ГО «Військові Капелани» в особі керівника ОСОБА_3 що підтверджується долученими до справи - актом приймання передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою від 20.01.2023 р. та листом ГО «Військові Капелани» від 29.01.2026 р.

Таким чином суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 вчинено умисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів до митного орану документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

«Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази по справі мають бути належними та допустимими. Належний доказ - це доказ, зміст якого відтворює фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. Допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи вищенаведені норми, вважю, що митницею не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а висновки митного органу не підтверджуються достовірними даними, тому це є підставою для закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 через відсутність в його діях складу та події адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Приймаючи до уваги, що провадження по справі закрито через відсутність в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, тому судовий збір та витрати у справі про порушення митних правил не підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за протоколом про порушення митних правил №0111/90100/2025 від 15.12.2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Кропивницького апеляційного суду через Фортечний районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького

Р. В. Бурко