Рішення № 136695400, 19.05.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 759/21934/25

2/729/361/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

19 травня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Кузюри В.О.

за участі секретаря Ященко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бобровиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами надання позики. Посилається на те, що 25.06.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю « МІЛОАН » та ОСОБА_1 , було укладено договір надання позики № 5135670. Відповідно до умов договору позики позичальнику надано кредит в розмірі 8000,00 грн., строк користування кредитом 30 днів. Відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому, кредитодавцем було перераховані кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку передбаченому умовами договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

29.11.2021 року між ТОВ « МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ« МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги за договором позики, у т.ч. за договором позики № 5135670 від 25.06.2021 року що укладений між ТОВ « МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором позики № 5135670 від 25.06.2021, що укладений між ТОВ « МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості становить 35585,20 грн. з яких: 5431,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 30154,20 грн. заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Також 03.07.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю « МІЛОАН » та ОСОБА_1 , було укладено договір надання позики № 102707064. Відповідно до умов договору позики позичальнику надано кредит в розмірі 10000,00 грн., строк користування кредитом 30 днів. Відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому, кредитодавцем було перераховані кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку передбаченому умовами договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

17.12.2021 року між ТОВ « МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ« МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги за договором позики, у т.ч. за договором позики № 102707064 від 03.07.2021 року що укладений між ТОВ « МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором позики № 102707064 від 03.07.2021, що укладений між ТОВ « МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості становить 41552,54 грн. з яких: 6567,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 33985,54 грн. заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Окрім того позивач вказує, що поніс судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 25000 грн.

Сторони у судове засідання не з`явилися, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з"явилася, про дату , час та місце розгляду повідомлена належни чином, шляхом розміщення оголошення на веб- сайті суду , так як за зареєстрованим місцем проживання відсутня, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні , відзив на позов не подавала, заяву про відкладення розгляду або заяву про розгляд в її відсутність не надсилала, тому суд ухвалив за згоди позивача розгляд проводити в порядку заочного провадження.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.06.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 5135670 згідно умов якого, товариство надало відповідачу кредит у розмірі 8000 грн. строком на 30 днів. (а.с. 117-120) та надано відповідачу паспорт споживчого кредиту, які було підписано електронним підписом відповідача (а.с. 52).

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 8000 гривень (а.с. 90).

29.11.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 29-11-102, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 5135670 від 25.06.2021 року, де боржником є ОСОБА_1 (а.с. 56-59).

ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», відповідно до договору про відступлення права вимоги №10-01/2023/01 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 5135670 від 25.06.2021 року, де боржником є ОСОБА_1 (а.с. 24-30).

Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідач зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором № 5135670 від 25.06.2021 року не виконала, внаслідок чого, за нею рахується заборгованість у розмірі 35585,20 грн. з яких: 5431,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 30154,20 грн. заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги.(а.с.16, 115).

03.07.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 102707064 згідно умов якого, товариство надало відповідачу кредит у розмірі 10000 грн. строком на 30 днів. (а.с. 103-104) та надано відповідачу паспорт споживчого кредиту, які було підписано електронним підписом відповідача (а.с. 105-106).

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 10000 гривень (а.с. 112).

17.12.2021 року між ТОВ « МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ« МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги за договором позики, у т.ч. за договором позики № 102707064 від 03.07.2021 року що укладений між ТОВ « МІЛОАН» та ОСОБА_1 (а.с42-44).

10.01.2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, у тому числі за договором позики № 102707064 від 03.07.2021, що укладений між ТОВ « МІЛОАН» та ОСОБА_1 (а.с.18-23).

Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідач зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором № 102707064 від 03.07.2021 року не виконала, внаслідок чого, за нею рахується заборгованість у розмірі 41552,54 грн. з яких: 6567,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 33985,54 грн. заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги.(а.с.17,116)

За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідностатті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 626,628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2статті 639 Цивільного кодексу України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У відповідності до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію`електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного «повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Будь-яких застережень про неможливість заміни кредитора у зобов`язанні кредитний договір не містить.

Згідно ст. 525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається, аст. 1054 ЦК України передбачає обов`язокпозичальника закредитним договоромповернути кредитта сплатитипроценти.

Пунктом 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Нормист. 625 ЦК України вказують, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідност. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст.1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Відповідно достатті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, а також те, що відповідачкою ОСОБА_1 не подано до суду відзив на позовну заяву та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували викладене в позові , проведений представником позивача розрахунок заборгованості відповідачкою за вищевказаними договороми, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань за вказаним договором, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з вини відповідача, а отже суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою , п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьоюп`ятою, дев`ятоюстатті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково т, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, позивач додав копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», затвердженої рішенням загальних зборів № 04/06/2024 від 04.06.2024 року, платіжну інструкцію № 0440660000 від 11.06.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги № 1431 від 01.08.2025 року, витяг з акта № 13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року (а.с. 77-84).

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 8000 гривень.

Враховуючи вищевказані обставини та факт задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 8000 гривень в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» необхідно стягнути судові витрати в розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст.512, 514, 525, 526, 611,625, 629, 1050, 1054, 1077, 1078 , 1079 , 1079 , 1080 , 1082 ЦК України, статтями 4,12,13,76,81,89,137,141,247,259,263,264,265, 280-284 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договорами про надання споживчого кредиту № 5135670 від 25.06.2021 , та № 102707064 від 0307.2021 у сумі 77137 (сімдесят сім тисяч сто тридцять сім) гривень 74 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 8000 (вісім тисяч) гривень понесених витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя :